У випускників і абітурієнтів розпочалися атестаційні тестування. Якщо хочеш навчатися в Україні, шлях один — через ЗНО. А якщо твоя домівка залишилася на окупованій території? Наче все продумано, визначено пункти у безпечних місцях на підконтрольній державі території, де можна скласти іспити. От тільки дістатися до них — ще одне нелегке випробування для учнів і їхніх батьків. Систему перетину лінії розмежування не спрощено для школярів, отримати перепустку було дуже складно. «Урядовий кур’єр» дослідив, із чим довелося зіткнутися тим, хто вирішив продовжити навчання в Україні.

Луганщина. Бойовики почали зупиняти підлітків

З тимчасово окупованих територій для участі у ЗНО на українську Луганщину зуміло прибути 196 хлопців і дівчат. Як добиралися до пунктів тестування — у кожного своя історія. Не дуже поспішають випускники їх розповідати, бо там, де бойовики, залишилися улюблені вчителі. Не нашкодити б! Адже «міністр освіти» самопроголошеної «ЛНР» останнім часом активно лобіює ідею здачі луганськими випускниками російського ЄДІ (єдиний державний іспит). І педагоги через необережне або критичне зауваження ризикують опинитися у підвалах.

Скупо розповідає про організацію прийому підлітків із окупованих територій і директор департаменту освіти й науки Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Ірина Цимбал — побоюється, що інформація може нашкодити тим, хто залишається поза юрисдикцією України. До речі, саме їм по обидва боки лінії розмежування довелося докласти багато зусиль, щоб діти змогли вчасно з’явитися на іспит. На сайті департаменту розмістили інформацію про необхідні документи, відомості про 350 місць в інтернатах області (безкоштовне проживання й харчування) для школярів з тимчасово окупованих територій на час здачі ЗНО. Є покрокова інструкція про те, куди звертатися. Але найскладнішим виявилося дістатися до місць проведення іспитів.

Міністерство освіти розмістило на сайті повідомлення, куди звертатися, якщо виникли проблеми із перепустками. Навіть посадовця призначили, щоб допомагав налагодити контакт із правоохоронними структурами. А от силові відомства не подбали про спрощення перетину лінії розмежування для підлітків з окупованої території, котрі хочуть потрапити на ЗНО. Тож доводилося батькам знаходити змогу передавати паперові заяви та копії документів (електронна версія не працювала), чекати місяць на відповідь про розгляд справи й шукати шляхи, якими можна було доїхати до Старобільська, щоб забрати перепустку для дитини. Загалом пакет документів, необхідних для оформлення перепустки із зони АТО, й складність процедури її отримання такі, що змушували жителів окупованих територій їздити в Україну через територію Російської Федерації.

Але і цей шлях не з легких. Тільки п’ята частина підлітків, котрі таки дісталися української Луганщини, мала перепустки.

На Луганщині проблеми із пропускним режимом у зоні АТО посадовці визнали незадовго до старту ЗНО й на спеціальній нараді дійшли висновку про необхідність створення єдиного координаційного центру видачі перепусток із залученням до справи представників органів місцевого самоврядування. Начальник головного управління МВС України в області генерал-лейтенант міліції Анатолій Науменко навіть заявив, що нинішні перепустки в зоні АТО не потрібні. Таку його думку цитує прес-служба ГУМВС у Луганській області. Але поки посадовці сперечалися й обговорювали пропозиції щодо спрощення процедури проїзду, школярам треба було вже вирушати на іспити.

А тут ще й бойовики почали зупиняти підлітків. Про це на своїй сторінці у Фейсбуці дуже емоційно під псевдонімом написала депутат Станично-Луганської районної ради: «SOS! У нашому районі діти України складають ЗНО. Запрошено їхніх ровесників із окупованої території, але сьогодні терористична організація «ЛНР» не пропустила школярів на територію України й не дала їм змоги зробити свій вибір в отриманні освіти — заборонила це тамтешня «міністр освіти». Ті, хто звідтіля раніше поїхав на ЗНО, потрапили на тестування, а от решту, хто хотів подолати лінію розмежування, сьогодні не пустили. Я кричу SOS, бо відбувається насильство над волевиявленням дітей, і про це має знати вся громадськість».

І все-таки на Луганщині явка випускників на ЗНО була високою — 94,3% (3901 абітурієнт), які подали заявки і взяли участь у тестуванні з української мови. Громадські спостерігачі контролювали процедуру складання ЗНО на 23 пунктах тестування краю і не зафіксували жодного грубого порушення ні персоналу, ні учасників. Лише вилучили єдиний мобільний телефон, а один із випускників забув дома паспорт.

«Якщо когось із об’єктивних причин не пропустили на першу сесію ЗНО, — підкреслює Ірина Цимбал, — треба електронною поштою надіслати заяву в Донецький центр оцінювання якості знань, указавши, чому вони не могли з’явитися, і їх можуть включити в додаткову сесію».

Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр»

Школярі з окупованого Донбасу, які прагнуть отримати освіту в Україні, правдами і неправдами діставалися до місць проведення ЗНО на підконтрольній нашій державі території. Фото Володимира ЗАЇКИ

 Донеччина. Без паспорта дитина не може оформити дозвіл

За інформацією департаменту науки і освіти Донецької обласної державної адміністрації, до пунктів ЗНО на підконтрольній українській владі території із тимчасово окупованої вирішили приїхати 845 школярів, які закінчили школи екстерном (загальна кількість донецьких учасників ЗНО — 10 773). Всі вони попередньо пройшли відповідну реєстрацію і отримали запрошення. Ще на початку березня обласна влада дозволила учням випускних класів, які проживають у самопроголошеній «ДНР», перейти на екстернат. Всі, хто хотів мати документ про середню освіту державного зразка, отримали таку можливість.

Як скористалися нею випускники та їхні батьки? «У нашій школі таких меншість, — запевняє одинадцяти?класник із Донецька (ім’я не називаємо задля його безпеки). — Ті, хто хотів і мав змогу, виїхали звідси ще минулого року. А зараз у моєму класі 16 учнів, і тільки четверо чи п’ятеро з них поїхали на українську територію складати тести. Інші вступатимуть до місцевих вишів, куди тепер нас приймають майже автоматом».

Хлопець каже правду, адже вищим навчальним закладам, які працюють у Донецьку, Макіївці й Горлівці, не вистачає абітурієнтів, тому й створили ідеальні умови для вступу. Беруть середні бали атестата за профільним предметом і формують прохідний бал. Ще одна приманка — обіцяють видавати випускникам дипломи про вищу освіту від «ДНР», але з гербом Російської Федерації. Наївних людей не зупиняє те, що ці документи ніхто не визнає, вони йдуть шляхом найменшого супротиву.

«У випускному класі, де я викладаю, троє учнів разом із батьками ще в березні виїхали на українську територію, щоб написати екстернатні контрольні та зареєструватися на ЗНО, — розповідає вчителька з Макіївки (ім’я не називаємо, аби і її не наражати на небезпеку). — Ми з колегами радили старшокласникам і батькам складати випускні іспити на підконтрольній Україні території і отримувати відповідний атестат. І ті, хто дослухався нашої поради, завчасно подбали про перепустки. Хтось на їхнє оформлення витратив майже місяць, комусь довелося понервувати більше, а дехто взагалі знайшов інші шляхи».

Чинна пропускна система має дуже багато нарікань. І ні для кого не секрет (для спецслужб, мабуть, також), що існує немало способів перетину лінії розмежування без спеціальних перепусток, оформлювати та чекати які іноді доводиться не 10 передбачених правилами днів, а значно довше. Підприємливі перевізники за гроші беруться відвезти куди захочеш і без неї. Так перетинали пропускний пункт у Кураховому мати з донькою-випускницею, які не дуже охоче згадують цю подорож. «Ми через сімейні обставини не змогли завчасно оформити перепустки, а потім просто дістала абсурдність ситуації, — зітхає жінка. — У деяких старшокласників ще немає паспорта, а без нього не можна отримати цю перепустку. Але як отримати паспорт на українській території, якщо туди не виїдеш без перепустки?»

Спершу вони дуже хвилювалися, але згодом дізналися, що в салоні майже у половини пасажирів немає ніяких папірців. Хоча всі в зоні АТО знають: заповітний документ можна купити(!) у середньому за тисячу гривень. Якщо по знайомству, то вдасться виїхати за 150—300 гривень, однак іноді можна влетіли й на дві тисячі.

Про безпеку пересування — окрема розмова. Особливо на півдні Донеччини, де домовленість про припинення вогню дуже умовна. До Маріуполя для участі у ЗНО приїхали 140 старшокласників з окупованого Новоазовського району. Батькам і дітям довелося перетинати ділянки, де гримлять постріли, і ніхто не може дати гарантії, чим такі поїздки завершаться. Принаймні вже тепер педагоги з Маріуполя, Красноармійська, Краматорська та інших міст, де проходило ЗНО, підтверджують: деякі старшокласники-екстерни із зони АТО так і не приїхали.

Проведення тестування — тільки прелюдія перед наступним суттєвим збільшенням пасажирів через лінію розмежування. Попереду літо, і виникне закономірне бажання вивезти дітей на оздоровлення із зони АТО. Отже, пропускну систему треба вдосконалювати. Саме про це говорять і волонтери, які досі з гіркотою згадують людей, яких вони не змогли вивезти із небезпечних територій через відсутність перепусток. Один із відомих волонтерів Сергій Косяк свого часу навіть не приховував, що збирається через суд домогтися відміни пропускної системи.

Павло КУЩ,
«Урядовий кур’єр»

А ТИМ ЧАСОМ

Недавно до наболілого питання спробували вкотре привернути увагу активісти Коаліції патріотичних сил Донбасу (КПСД). «Більшість українців, які вимушено залишаються на окупованій території, не можуть виїхати звідти навіть тоді, коли їм загрожує реальна небезпека, — обурюється координатор цієї організації Сергій Гармаш. — Фактор грубого порушення прав громадян на вільне пересування — неефективна пропускна система, за якою криється серйозна корупційна складова». Активісти громадських організацій, що входять до складу КПСД, зібрали чимало доказів того, що пропускні документи можна відносно легко купити. Чи існує гарантія, що підприємливі продавці не заробляють на диверсантах із зброєю?

Своє звернення активісти КПСД адресували голові СБУ Валентину Наливайченку. Основна вимога — переглянути й удосконалити Тимчасовий порядок здійснення контролю над пересуванням осіб, транспортних засобів та вантажів уздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.