В Україні створено Громадську спілку «Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Батьківська земля», до якої увійшли громадські організації різного профілю, щоб поєднавши зусилля, напрацювати ефективні механізми й створити реальні умови для участі громадськості в політичних процесах країни.

Місцеві проблеми на рівень державних

Ініціаторами такого об’єднання стали Благодійний фонд «Батьківська земля» та громадська організація «Батьківська земля». 

«Ми довго шукали тих, хто б до нас міг приєднатися, хто дійсно переймається тим, що відбувається в нашій країні. Нині є багато громадських організацій, які створені просто на папері чи виключно задля того, щоб отримувати гранти. Ми шукали партнерів із тих організацій, які мали бажання об’єднатися задля спільної роботи й поділитися тим досвідом, який вони вже мають. Нині це представники Дніпропетровської, Миколаївської, Київської, Вінницької областей. Фонд «Батьківська земля» вже не один рік працює на теренах Вінниччини, в нашому активі також десятки соціальних, правових, просвітницьких, культурних проектів, — зазначила під час прес-конференції представник ГО «Батьківська земля» Наталія Копил. — Тому ми бачимо нашу спільну роботу таким чином: ті проблеми, які виникають у регіонах, підніматимемо на рівень загальнодержавних, щоб їх справді розв’язували, а не забалакували представники місцевої влади. До асоціації увійшли люди, які переконані: не потрібно байдуже спостерігати за тим, як погіршується економіка, росте рівень безробіття, як чиновники на місцях розкрадають бюджетні кошти, особливо як посилюється тиск на засоби масової інформації. Вони активно протистоять цьому, допомагають людям реалізувати свої конституційні права, захистити власність, ламають корупційні схеми. Ми підписали меморандум про співробітництво, щоб разом розробити Національний план виходу країни з економічної й соціальної кризи».

На переконання пані Копил, реформи потрібно широко обговорювати у суспільстві й відстежувати на кожному етапі їх утілення, адже будь-яку ідею можна спотворити, якщо не буде контролю громадського суспільства.

«Спілкуючись із представниками різних організацій в Україні, ми визначили кілька основних проблем, які непокоять людей і потребують негайного розв’язання, — підкреслила Наталія Копил. — Це передусім корупція. В країні досить високий рівень побутової корупції, звідти потрібно починати роботу. Наступна сходинка — тендерні процедури й відповідні порушення, а також політична корупція, яка, на превеликий жаль, досі процвітає». 

З-поміж першочергових завдань учасників громадської спілки «Батьківська земля» — посилення соціальної захищеності, забезпечення якісного рівня життя, боротьба з безконтрольним розкраданням державного майна і бюджетних коштів, побудова молодіжної політики, якої нині фактично немає. 

Наталія Копил наголосила на тому, що варто підтримувати не лише тих героїв, які воюють в АТО. 

«На мій погляд, підтримка потрібна й тим підприємствам і організаціям, які не скорочують робочі місця в умовах економічної кризи та які продовжують виплачувати зарплату. Нині волонтерський рух набув величезного масштабу, але люди допомагають коштами, які отримали саме як заробітну плату. Зберегти для них робочі місця та зарплату можна лише за умови, що країна вийде із того економічного стопора, в якому нині опинилася», — вважає вона. 

Фото з сайту journeymn.org

За словами Наталії Копил, підписавши меморандум, сторони домовилися про проведення заходів, спрямованих на захист вітчизняного товаровиробника, створення сприятливих умов для виникнення й реалізації підприємницької ініціативи серед громадян України. А також про організацію постійно діючого науково-економічного форуму, що стане дискусійним майданчиком для забезпечення об’єктивної і багатовимірної оцінки ситуації в країні, джерелом варіантів стратегій розв’язання актуальних проблем, формування організаційного базису для розвитку в Україні, самодостатньої та конкурентоздатної високотехнологічної економіки. 

«Ми запланували проведення спільної роботи з реформування, удосконалення та гармонізації законодавства України з використанням досвіду розвинених демократичних країн, а також із залученням представників асоціації до здійснення громадської експертизи проектів нормативно-правових актів, — зазначила Наталія Копил. — Працюватимемо над підвищенням правової грамотності населення, залучаючи представників асоціації до роз’яснень положень чинного законодавства України через ЗМІ. Підвищуватимемо рівень освіченості громадян у правових і соціальних аспектах. Для цього видаватимемо рекомендаційно-методичну літературу, організовуватимемо конгреси, науково-практичні конференції, лекції, семінари-практикуми. Крім того, плануємо організувати спільні заходи з метою вирішення проблемних питань, забезпечення захисту законних прав та інтересів громадян, а також постійний громадський моніторинг роботи державних органів влади та органів місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією та законами України. І досвід такої практичної роботи учасники асоціації вже мають. Нині ми прагнемо розробити систему зворотного зв’язку між територіальними органами управління і громадськими організаціями, а також підвищити рівень доступу до інформації». 

Ще один учасник прес-конференції голова ГО «Комітет по боротьбі з корупцією» Дмитро Кашик підкреслив, що створення такої асоціації дасть змогу громадським організаціям обмінюватися досвідом, допомагати одне одному.

Контроль має бути постійним

«Нині громадським організаціям важко самостійно виживати й реалізовувати свої проекти. А за умови підтримки, коли до асоціації залучатимуть більше членів, проводитимуть зустрічі, конференції в усіх регіонах країни, ми разом станемо потужною силою, яка зможе впливати на розв’язання проблем не лише на якійсь локальній території. Ми разом вирішуватимемо те, що ще вчора неможливо було зробити поодинці», — зазначив Дмитро Кашик. 

За словами першого заступника голови Дніпропетровської обласної організації «Профспілка працівників сфери підприємництва» Клавдії Крещук, можна робити мільйон революцій, але якщо самі не будемо бачити, що у нас робиться в кожному місті, в кожному районі, селищі, селі, якщо не змусимо чиновників, яких найняли на роботу, виконувати її так, як це потрібно суспільству, нічого не зміниться. Настав час, коли справді необхідно координувати роботу на місцях і, залежно від того, які там існують проблеми, розв’язувати їх спільними зусиллями.

«У грудні минулого року громадські організації Дніпропетровська, благодійні фонди, журналісти, творчі спілки об’єдналися і вирішили нічого не просити у влади, а відстоювати те, що гарантовано чинним українським законодавством, — розповіла Клавдія Крещук. — Ми взяли на себе зобов’язання постійно моніторити всі проекти рішень, які розглядають і приймають у міській раді. Зокрема домоглися, щоб при міськраді створили комісію з вивчення і контролю за діяльністю як самої міської ради, так і комунальних підприємств. Ця комісія працює, ми маємо доступ до всіх документів, нам не відмовляє жодне підприємство. Це дає нам змогу проводити громадську експертизу  і вже прийнятих рішень. Адже досить часто ми виловлюємо рішення, які не оприлюднювали на сайті міської ради». 

Пані Крещук підкреслила, що понад 40 громадських організацій Дніпропетровська заявили про готовність увійти в асоціацію. «Політикам тепер ніколи займатися соціальними питаннями, їх турбує, як залишитися у Верховній Раді, захистити свій бізнес, як його примножити. Ухвалюючи рішення, вони абсолютно не думають, як українці мають виживати за умов шаленої інфляції, чим люди годуватимуть сім’ї. Ситуація в країні така, що лише поєднавши зусилля ми зможемо допомогти собі самі», — зауважила вона.

Цікавий досвід Громадської організації «Центр антикорупційних розслідувань», яка працює в Миколаєві. Як розповів її голова Денис Барашковський, серед успішних проектів — зниження тарифів на проїзд у транспорті, який потім використали активісти в інших регіонах.

«Щойно створили нашу організацію, як почали вивчати Конституцію. Ст.49 Основного Закону передбачає, що в державних лікарнях пацієнти не повинні платити за будь-які послуги — навіть такі, як МРТ, — розповів Денис Барашковський. — Коли ж ми провели рейди по всіх лікарнях міста, у Миколаєві просто настав колапс. Лікарі не знали, як обгрунтувати, що ціна на МРТ 450 гривень. Тому що в обласному та міському управліннях охорони здоров’я керівники клялися, що ніяких примусових та обов’язкових платежів бути не може. Відразу ми добилися зниження цін. Зробити безкоштовними повністю всі послуги не давали змоги об’єктивні чинники, скажімо, витрати на плівки, оплата за електрику тощо. Але те ж МРТ в середньому вже коштує 120—150 гривень. Так тривало доти, доки ми це питання моніторили. Щойно переключилися на інші проблеми, ціни зросли. Довелося знову порушувати питання. Тому громадський контроль мусить бути постійним. І чим більше організацій включатиметься в такі процеси, тим ефективнішими будуть результати». 

А ще активісти, які стали членами асоціації, опікуватимуться екологією і моніторитимуть її стан по всій країні. 

«В Україні досі немає системи національного моніторингу, хоч ситуація з екологією щороку погіршується, що може призвести до незворотних наслідків, — зазначив заступник голови ГО «Дніпропетровське обласне товариство німців «Відергебурт» Едуард Ключко. — Наприклад, гостро стоїть проблема якості води, що ми споживаємо. Її й досі хлорують, хоча в інших країнах від цього давно відмовилися, адже хлор спричиняє утворення дуже сильних канцерогенів, впливаючи на здоров’я людей. Кожне із цих питань потрібно виносити на розгляд суспільства. Але домогтися реакції від влади будь-якого рівня можна лише тоді, коли чиновники відчуватимуть тиск суспільства». 

Учасники прес-конференції підкресли, що ГО «Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Батьківська земля» відкрита для інших громадських організацій. 

Наостанок Наталія Копил зауважила, що спілка — не політичний проект. У ній не буде вождів, а всі рішення ухвалюватимуться колегіально — за допомогою широкої та аргументованої дискусії. 

Асоціація планує ще чимало проектів, які, можливо, стануть не дуже приємним сюрпризом для депутатів і виконавчої влади, тому що всі вони спрямовані на посилення контролю громадськості за якістю і прозорістю виконуваних функцій не лише органами самоврядування, а й  вищими державними інституціями.

ПРЯМА МОВА

Наталія КОПИЛ,
представник ГО
«Батьківська земля»:

— Ми плануємо розробити нову економічну модель, яка дасть змогу розвивати бізнес, створювати нові робочі місця й випускати вітчизняну продукцію не гіршу за імпортну, яка щодня стає все менш доступною для населення. Нині створюємо робочі групи із залученням профільних експертів, науковців, які допоможуть розробити й запропонувати дієві програми, реалізуючи які досягнемо результатів. Ми запрошуємо приєднуватися всіх, хто хоче долучитися до цих процесів.