Оборонна реформа у Збройних силах України триває відповідно до Стратегічного оборонного бюлетеня, у якому визначено п’ять стратегічних цілей. Для кожної з них були конкретні завдання. Загалом 28 оперативних цілей і 139 завдань. Кількість результативних показників виконання становить 381, або 79%. Це непоганий результат. Найвагоміший напрям — нарощення оперативних, бойових і спеціальних спроможностей сил оборони, потрібних для забезпечення відсічі збройній агресії, оборони держави, а також підтримання миру й міжнародної безпеки в межах міжнародних зусиль. Ті завдання і заходи оборонної реформи, які дали змогу зупинити російського агресора, — головний здобуток її першого етапу.

У планах — подальша професіоналізація сил оборони

Одна зі стратегічних цілей реформи — впровадження системи управління ЗСУ на основі стандартів НАТО до кінця 2020 року.

Робота із трансформації системи військового управління розпочалася у червні 2019-го. На той момент не було повного пакета необхідних законодавчих актів для переходу на нову управлінську модель, подібну арміям держав Альянсу. Проте вдалось оптимізувати штати окремих органів управління для усунення дублювання функцій та уніфікувати деякі військові частини.

4 березня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про внесення змін до Закону «Про національну безпеку України» щодо зміни термінів набрання чинності положень стосовно Головнокомандувача Збройних сил України, начальника Генерального штабу ЗСУ, видів і окремих родів військ із 2021-го на 2020 рік.

Така законодавча зміна дала змогу впровадити нову об’єднану систему управління за прикладом країн НАТО вже цього року.

У процесі реформи створено командування: Об’єднаних сил, Сил підтримки, Сил логістики, Медичних сил, Військ зв’язку та кібернетичної безпеки. Розмежовано посади Головнокомандувача ЗС України та начальника Генерального штабу.

За принципами країн НАТО оборонне відомство як орган центральної влади має здійснювати демократичний цивільний контроль над військом, ресурсне забезпечення армії та визначати оборонну політику, а Збройні сили — реалізовувати її.

На підсумковій відомчій нараді 27 листопада Головнокомандувач ЗС України генерал-полковник Руслан Хомчак зазначив: «Ми підбиваємо підсумки діяльності Збройних сил України 2020 року за всіма напрямами. Передусім це підсумки ведення воєнних дій на сході України. Наше військо успішно стримує російську збройну агресію й не допустило розширення зони конфлікту, знизило втрати особового складу та ОВТ, забезпечило дотримання режиму припинення вогню».

У війську триває пілотний проєкт з підготовки та оцінювання підрозділів за стандартами НАТО. А на Львівщині в Міжнародному центрі миротворчості та безпеки збудували спеціальне містечко для підготовки до дій у населених пунктах. Ввели і штатний ворожий підрозділ — позначення дій ворога OPFOR. Ідеться про навчально-тренувальний комплекс «Бій в урбанізованій місцевості», можливості якого дають змогу проводити заняття водночас з батальйонною тактичною групою.

Цього року вдалося завершити перехід органів військового управління Збройних сил на J-структури, технічно оновити війська, підтримати і наростити готовність органів військового управління і військових частин до виконання завдань за призначенням, поліпшивши їх злагодженість, навченість військовослужбовців, підвищити рівень взаємосумісності ЗСУ з відповідними структурними підрозділами НАТО.

Наступний етап оборонної реформи — професіоналізація сил оборони. Це такі складові: професійний менеджмент персоналу, сучасна військова освіта, великий військово-навчений резерв, система територіальної оборони, нова військова культура.

Радянські шаблони управління військами вже в минулому

Восени в Україні тривали стратегічні командно-штабні навчання «Об’єднані зусилля-2020», головне завдання яких — демонстрація готовності України дати відсіч російській агресії самотужки і з використанням механізмів міжнародної підтримки. А ще показати здатність сил оборони держави протистояти іншим загрозам. Ці військові маневри за розмахом, складом сил і засобів, залученням іноземних партнерів стали унікальними. У них взяли участь майже 12 тисяч військовиків, 50 одиниць артилерійських систем, 80 танків та 450 бойових бронемашин. А ще бойові кораблі, армійська авіація. Застосовували й нові зразки техніки, які нещодавно прийнято на озброєння ЗСУ: комплекси «Нептун», «Вільха», безпілотні літальні комплекси Bayraktar.

Під час навчань напрацьовано масоване застосування частин і підрозділів ракетних військ та артилерії у комплексі з авіацією Повітряних сил і зенітними ракетними військами, розгорнуто систему управління Територіальної оборони України із залученням понад 7 тисяч резервістів. Напрацьовували різні схеми застосування підрозділів тероборони у взаємодії з іншими силовими відомствами.

Уперше в історіі Украіни ці стратегічні командно-штабні навчання проводили за стандартами НАТО. Адже на початку року органи віиськового управління ЗСУ перевели на J-структуру. Тож уперше іноземні партнери були присутніми на навчаннях не лише як спостерігачі, вони спільно з українськими воїнами виконували навчально-бойові завдання в одному строю та у штабах підрозділів, разом відбивали наступ умовного ворога, десантувалися, долали водну перешкоду, проводили спецоперації.

Під час навчань «Об’єднані зусилля-2020» уперше залучено сили спецоперацій, десантно-штурмові війська США і Великобританії у різних умовах обстановки, розвідувальну, винищувальну і бомбардувальну авіацію Альянсу. За навчаннями спостерігали майже 200 іноземних інструкторів, військових радників і спостерігачів оперативного рівня.

Навчання «Об’єднані зусилля-2020» показали очевидний прорив Збройних сил в переході на стандарти НАТО. За словами міністра оборони України Андрія Тарана, українські підрозділи під час спільного з військовими країн-партнерів виконання навчально-бойових завдань у багатьох аспектах продемонстрували сумісність із підрозділами Альянсу. А це ще один крок до членства в НАТО.

Війна на Донбасі — це загроза не тільки для України, а й для безпеки та стабільності всіх країн Європи і світу. На цьому наголошував Президент України Володимир Зеленський під час зустрічей з міжнародними лідерами.

«Наші партнери абсолютно солідарні зі мною у цьому питанні. Саме тому ми об’єдналися для подолання нинішніх викликів та пошуку механізмів адекватної реакції на них», — зауважив глава держави.

Одним із таких механізмів він назвав інтеграцію України в НАТО і поставив завдання: «максимально швидко досягти взаємосумісності Збройних сил України з відповідними структурами держав Альянсу, активізувати реформи, які дають змогу отримати запрошення та приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО».

«Наші іноземні партнери надають допомогу та розширюють спектр підготовки Збройних сил України за стандартами НАТО під керівництвом іноземних інструкторів США, Великої Британії, Канади, Литовської Республіки, які діють у складі навчально-тренувальних місій JMTG-U, UNIFIER, ORBITAL та мобільних тренувальних груп НАТО. Завдяки нашій спільній діяльності у війську триває трансформація, нарощуються навчальні спроможності, зростає рівень взаємосумісності із країнами-членами НАТО», — зазначив генерал-полковник Руслан Хомчак.

Назар ВОЛОШИН
для «Урядового кур’єра»
Підготовлено за сприяння інформаційного агентства АрміяInform