ОБГОВОРЕННЯ

Громадськість визнає актуальність проекту держрегулювання вартості ліків, але пропонує його доопрацювати

Третина нашого населення, зокрема і підлітки, страждає на підвищений артеріальний тиск. Із них лише 60% знають про своє захворювання. Системно лікуються лише 14%. Тобто тільки кожний п’ятий хворий, який знає, що в нього артеріальна гіпертензія, починає лікуватися! У Чехії, наприклад, постійно лікується 55–60% населення, а загалом у Європі — близько 30–35%.

Цю невтішну вітчизняну статистику медики пояснюють неналежним ставленням до свого здоров’я. Так, тільки у столиці зареєстровано 653 тисячі пацієнтів із гіпертонічною хворобою, але фактично їхня кількість значно більша, оскільки люди не здогадуються про захворювання і не звертаються до лікарів через його безсимптомний перебіг.

До переліку ліків, на які поширюється дія пілотного проекту, включено комбіновані препарати. Фото Укрiнформу

Гроші виділені, але не освоєні

Ускладнення артеріальної гіпертензії — інфаркт міокарда та інсульт. Щороку в Україні фіксують 100 тисяч випадків інсульту та 60 тисяч випадків гострого інфаркту міокарда, які потребують дорогого лікування й тривалого реабілітаційного періоду. Саме систематична антигіпертензивна терапія дає змогу їх уникнути. Для зниження захворюваності населення на гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця, судинні ураження мозку, підвищення тривалості та якості життя пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та підвищення доступності їх лікування торік в Україні вступив у дію пілотний проект державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, дія якого поширюється на 7 міжнародних назв антигіпертензивних препаратів.

— Проект держрегулювання цін покликаний зменшити вартість ліків. Нині три чверті препаратів обходяться гіпертонікам у 15–17 гривень на місяць. Оскільки у рамках проекту створено реєстр лікарів, пацієнтів і аптек, є змога перевірити, як лікарі ставляться до своїх обов’язків. Реалізація пілотного проекту істотно підвищить прихильність пацієнтів до лікування і дасть змогу скоротити кількість випадків інсульту та ішемічної хвороби серця на 30%, тобто на 30–40 тисяч осіб на рік. Пацієнти, що перебувають на стаціонарному лікуванні, лікуються за рахунок держави. Виписуючись із лікарні, хворий на артеріальну гіпертензію отримує рецепт для амбулаторного лікування, номер якого зазначено у виписці з історії хвороби, і за яким він може того самого дня придбати антигіпертензивні препарати в аптеках у межах тієї чи тієї області. Так, хворий без перерви продовжує своє лікування. Відповідні вказівки вже отримали головні лікарі районних та обласних лікарень, — повідомив головний терапевт МОЗ Василь Нетяженко.

Цього року з державного бюджету на часткове відшкодування вартості відповідних лікарських засобів надано майже 192 мільйони гривень. Проте, на жаль, відсоток освоєння бюджетних коштів нині надзвичайно низький і становить приблизно 30%. Найгірше використали кошти Київська, Вінницька, Волинська, Чернівецька області, Київ та Севастополь, найкраще — Херсонська, Полтавська, Сумська та Харківська області. За словами головного терапевта МОЗ, показник використання коштів передовсім є маркером роботи лікаря з пацієнтом і свідчить про погану обізнаність пацієнтів і недостатню ініціативу самих лікарів.

Інноваційні препарати – поза системою відшкодування

Громадські організації, що захищають права пацієнтів, визнають актуальність цього проекту, але пропонують його доопрацювати, оскільки, на думку деяких експертів, можуть виникнути штучні бар’єри для дорогих препаратів через обмеження доступу ліків на ринок України за ціновою ознакою. Представники Спілки громадських організацій «Всеукраїнська асоціація захисту прав пацієнтів «Здоров’я нації» зазначають, що механізм ціноутворення, запропонований у пілотному проекті державного регулювання цін для гіпертоніків, може призвести до витіснення окремих препаратів з обігу.

— Деякі життєво потрібні ліки взагалі зникнуть з українського ринку, поставивши життя пацієнтів під загрозу. Обмеження доступу ліків на ринок України за ціновою ознакою — вкрай небезпечна практика, що матиме далекосяжні негативні наслідки. Пацієнти, які страждають від хронічних захворювань, не отримають своїх препаратів. Так, порушується одне з фундаментальних прав пацієнта: кожна людина має право вільного вибору лікувальних процедур та осіб, які надають медичну допомогу. Інноваційні й дорогі препарати, що дають кращі результати лікування, чомусь не включають до системи відшкодування у пілотних проектах, — підкреслила голова правління союзу «Здоров’я нації» Валентина Очеретенко.

На думку громадських експертів, обмеження доступу препарату на ринок за умовою ціни може призвести до того, що ліки, які матимуть ціну, вищу за граничну, будуть штучно витіснені з ринку через застосування цінової гільйотини. Будуть порушені звичні схеми лікування, що негативно вплине на стан здоров’я пацієнтів, які потребують постійної терапії.

— Лікарські засоби, що містять однаковий фармацевтичний інгредієнт, не завжди взаємозамінювані. У разі біологічних лікарських засобів автоматична заміна неприпустима. Крім того, часто пацієнти залежать від конкретного препарату, що зумовлено індивідуальними фізіологічними особливостями організму. Наприклад, переводити хворого на діабет з одного інсуліну на інший не бажано, якщо багато років він вживав саме цей інсулін, — вважає доктор медичних наук Вадим Корпачов.

Щоправда, тут усе далеко не так однозначно. Не секрет, що часто лікар призначає пацієнтові дорогі препарати, оскільки має від цього певну фінансову вигоду.

— В Україні потрібно розвивати міжнародну систему стандартів і протоколів лікування і впроваджувати їх у лікарську практику. Лише тоді можна боротися з цим явищем. Але й нині є потужні механізми боротьби з недобросовісними лікарями, адже рік тому запроваджено кримінальну відповідальність за такі зловживання, — зазначає представник комітету з питань охорони здоров’я американської торговельної палати в Україні Борис Даневич.

Представники МОЗ у свою чергу запевняють, що право вибору препарату залишається за пацієнтом.

— Наприклад, є дорогий препарат довготривалого призначення, який уже давно на українському ринку. Якщо пацієнт вважає, що він йому допомагає, ми не наполягаємо на тому, щоб він його кидав і переходив на інший. До речі, на цей препарат зберігається певний елемент відшкодування, але, звичайно, він буде незначним. Із власного досвіду можу сказати: люди, які беруть участь у пілотному проекті, не вживають дорогих ліків і нормально почуваються. Тож пацієнт має право на вибір того чи того препарату. Якщо фармацевтична компанія зареєструвала своє право участі в пілотному проекті, її препарати включено в перелік, тоді пацієнт може його отримати з певною частиною відшкодування. Тож проблема більше стосується не пацієнтів, а фармацевтичних компаній, які хочуть мати надприбутки. Якщо фармкомпанії побачать, що препарат не має попиту, вони знизять ціну.

За словами представника МОЗ, до переліку лікарських засобів, на які поширюється дія пілотного проекту, включено комбіновані препарати та ацетилсаліцилову кислоту. Найближчим часом деякі ліки внесуть у спеціальну групу, щоб пацієнти могли отримати їх в аптеці безкоштовно або за мінімальну ціну.

— Аптеки не постраждають, оскільки їхні витрати буде на 100% відшкодовано з держбюджету, — зазначив Василь Нетяженко.