До початку весняно-польових робіт понад половина озимих на Луганщині дали задовільні сходи. На думку фахівців, валовий збір зернових, зернобобових культур та соняшнику цього літа може подолати рубіж у мільйон тонн. Але ось обсяги для зберігання врожаю в області не перевищують 765 тисяч тонн. Але не те зерно, що в полі, а те, що в коморі. І це нова проблема, яка постала перед луганськими аграріями саме у цьому році.

На службі   в колоса — трактори   й добрива

За попередніми даними, вся посівна площа під врожай-2016 буде на рівні 837 тисяч гектарів, тобто на 4% більше, ніж торік. Зернові культури займатимуть майже 46,8%. Це відповідає нормам оптимального співвідношення культур у сіво змінах. Та на Луганщині кажуть, що без підживлення рослин хороший врожай на тутешньому грунті не виростиш. За даними департаменту екології, природних ресурсів та агропромислового розвитку облдержадміністрації, підживлення ярих культур на зерно вже проведено на площі 179,9 тисячі гектарів (тобто 94%). Що правда, робота триває активніше, ніж торік.

Чим пояснити? Нинішньої весни мінеральні добрива та дизельне пальне можна придбати у середньому на 20% дешевше, ніж торік. Готовність машинно-тракторного парку сягає майже ста відсотків. За даними департаменту, цього року навіть покращився такий показник, як середня завантаженість на трактор — нині в області вона становить 163 гектари, а було торік на дев’ять гектарів більше.

 Тракторист Віктор Никитенко з троїцького господарства «Злагода» ретельно готується до проведення весняно-польових робіт. Фото Марини Животкової

Що вплинуло? Товаровиробники, попри всі труднощі, таки оновлюють парк: торік закупили 52 одиниці нової техніки, в поточному вже придбали 64, з яких 26 тракторів.

Нарешті цієї весни луганські аграрії відчули увагу банкірів. «Для проведення весняно-польових робіт в області потрібно 1,7 мільярда гривень. Товаровиробники вже залучили 64% власних коштів, — розповідає заступник директора департаменту екології, природних ресурсів та агропромислового розвитку облдержадміністрації Любов Безкоровайна. — А 39,6 мільйона гривень надали кредити комерційні банки, вісім мільйонів гривень — Ощадбанк. Торік такого не було».

Як альтернатива фінустановам нарешті запрацював на Луганщині й Аграрний фонд. Під врожай 2016 року вже укладено договори про форвардні закупівлі пшениці 2-го та 3-го класу на 11 тисяч тонн.

«Усі ці чинники мають вплинути на собівартість наших зернових культур», — вважає посадовець.

Виробники гуртуються 

Але ці договори за умови, що для Луганщини потрібно вдесятеро більше, — мізер. У трьох районах — Станично-Луганському, Попаснянському та Новоайдарському — через їхню близькість до лінії розмежування Аграрний фонд не уклав жодної угоди й цієї весни.

«Тобто прифронтових товаровиробників скривдили двічі — вони не можуть кредитуватися, бо в них майже немає обігових коштів, і Аграрний фонд, який міг би стати альтернативою у кредитуванні, не співпрацює з ними через ймовірні великі ризики», — коментує Любов Безкоровайна.

На її думку, це особливо б’є по фермерських господарствах, в яких на відміну від великих товаровиробників дуже бракує фінансування.

Є й інша проблема — на території області залишилося лише 16 елеваторів. З них чи не найпотужніший та обладнаний сучасними технологіями новоайдарський елеватор ДАК «Хліб України» зараз не працює. Працівників звільнили. Навколо підприємства тривають судові тяжби.

«Мало того, що закупівельна ціна зерна у нас найменша в Україні. Бо під час закупівлі зернотрейдерами різниця в ціні коливається від 800 до однієї тисячі гривень за тонну в бік зменшення для наших товаровиробників (з урахуванням дорогої логістики через погані дороги та брак залізниці). Та тепер і немає де зберегти збіжжя до вигідної ціни на початку весняно-польових робіт», — наголошує заступник директора департаменту.

Через проблеми з новоайдарським елеватором з області вивезено зерно, що зберігалося для  продовольчої безпеки. За словами Любові Безкоровайної, то був той обсяг, який у разі потреби в області мали змогу використати для виготовлення борошна, якщо ціни на хліб різко підвищаться. Тепер Аграрний фонд уклав угоду про зберігання «луганського стратегічного запасу» на ізюмському елеваторі, що на Харківщині.

«Це означає, що зерно перебуватиме не на нашій території, і ми не зможемо оперативно ним скористатися. До того ж логістика тяжка для наших хлібопекарських підприємств, — бідкається посадовець. — Питання порушували на нараді в Києві. На Луганщині є підприємства, котрі могли б взяти на збереження цей регіональний запас. Наприклад, куземівський елеватор на Сватівщині. І саме на цих територіях є угоди про форвардні закупівлі з Аграрним фондом».

Загалом в області вже нинішньої весни намітилася нова тенденція: великі підприємства починають готувати майданчики для оренди площ під «перевалку» зерна до «настання реальної ціни». А фермери вже укладають відповідні угоди з фабриками, де є складські приміщення, тобто можливості для зберігання врожаю.

Спільні проблеми змушують гуртуватися. Тож нещодавно в області відбулись загальні збори асоціації та кооперативу сільгосп товаровиробників. Мета новоствореної організації — захищати і обстоювати спільні інтереси.