Родичка знайомих, киянка, активно цікавилася місцевими цінами на квартири поліпшеного планування. «Так дешево! — мало в долоні не плескала. — Хочу нагледіти собі кімнатку в центрі міста». Співрозмовники не погоджувалися: дешево порівняно з вартістю столичного житла. Але для безквартирних чернігівців не так доступно, щоб вони самі могли розкупити новенькі квартири, не чекаючи на заїжджих товстосумів.
Найбільше купують старе і соціальне житло
Нині ситуація на будівельному ринку області досить непроста: є активний попит і широка пропозиція, але споруджене продають не так жваво, як хотілося б. При цьому будівельники вважають свій товар задешевим, а їхні клієнти — надто дорогим.
«Попит мають переважно малогабаритні одно- і двокімнатні квартири, — розповів головний архітектор Чернігова Сергій Калюжний. — Але там, де соціальне житло з доступними (до 4 тисяч гривень за квадратний метр) цінами, викуплено все».
На сьогоднішній день в рамках державної допомоги в області діє соціальна програма придбання доступного житла. Завдяки їй торік на Чернігівщині стало на 89 новоселів більше, оформлено, за словами заступника голови облдержадміністрації Віктора Геращенка, документи ще на кілька десятків квартир і в нинішньому році. Для практичного її втілення обирають надійні місцеві компанії-забудовники, які відповідально ставляться і до термінів будівництва, і до якості робіт, й до цінової політики. Фінансування здійснюється за рахунок кредитів і певною мірою за рахунок інвестицій.
Також у регіоні ефективно діє програма підтримки індивідуального житлового будівництва в селі «Власний дім». За обсягами її виконання Чернігівщина на другому місці в Україні після Вінниччини. Загалом цього року на підтримку програми передбачено близько 7 мільйонів гривень із державного та місцевих бюджетів.
Рік у рік будівельники Сіверського краю нарощують темпи та обсяги спорудження житла. Приміром, за І півріччя цього року введено в експлуатацію майже 45 тисяч квадратних метрів, а це 72,3% торішнього показника. Найкраще у цьому плані спрацювали Бахмацький, Чернігівський, Козелецький та Бобровицький райони, майже половина збудованого належить обласному центру.
Вислів про те, що стародавнє місто молодіє новобудовами, в Чернігові виправданий. Тут зводять і малоповерхові, і багатоквартирні житлові будинки.
Більше витрат — вища ціна
Проте в обласному центрі визначеної Генеральним планом розвитку міста планки щороку вводити в експлуатацію 100 тисяч квадратних метрів житла поки що не сягнули. Одна з вагомих причин гальмування цієї роботи — високі витрати на будівництві зовнішніх інженерних мереж, зокрема енергозабезпечення.
«Якщо підключення до тепла, води, каналізації — наша комунальна власність і ми ці питання ще намагаємося якось регулювати, то з енергетиками взагалі значні проблеми, — зазначив заступник Чернігівського міського голови Микола Сенькович. — Адже це монополія, яка диктує дуже великі (до 10% вартості) навантаження на житло, і в підсумку сума лягає на плечі споживача, котрий платить за квартири».
Тож у цьому питанні будівельники одностайні: щоб здешевити житло, слід підвищити рентабельність галузі, скорочуючи сторонні витрати. Але деякі проблеми можна врегулювати лише на державному рівні.
Часто в місті звучать нарікання на дефіцит земельних ділянок для забудови. Заступник міського голови з цим не погоджується: дуже багато виділених місць не використовують за призначенням, вони заростають бур’янами, стають запущеними і непривабливими. Не пощастило одній із шкіл майже в центрі: ділянка поряд хоч і відгороджена, проте заростає хащами і закидана сміттям, що не сприяє виховному процесу. Директор школи намагався знайти та закликати до порядку власника, однак це йому не вдалося.
«Зараз наше завдання — здійснити інвентаризацію неосвоєних ділянок, що виділені під забудову. Ті, які простоюють, слід просто забрати, хоч це буде й складно», — вважає Микола Сенькович.
Разом з міським комфортом чернігівці хочуть бачити естетику. Саме тому схвально відгукнулися про роботу групи ентузіастів, котрі на сірий непривітний фасад нового будинку неподалік центру міста нанесли красивий барвистий, гармонійно вписаний у краєвид малюнок. Раніше похмура стіна тепер милує око.
«В місті багато будинків, які можна було б прикрасити й урізноманітнити таким чином. Але графіті має бути добре продуманим, із сюжетом, що не суперечитиме загальному архітектурному стилю, — переконаний Сергій Калюжний. — В архітектурному управлінні готові обговорювати всі подібні ідеї, котрі виникнуть у бажаючих додати життєвих барв місту».
Соціальні програми одержання доступного житла в регіоні підтримують і жителів області, і будівельну галузь. У міськраді свого часу порахували: на середньостатистичній будівлі упродовж року можуть одержати роботу 100 жителів області. А якщо врахувати, що одне робоче місце в будівництві створює ще шість робочих місць у супутніх галузях (виробництво будівельних матеріалів, меблів, обладнання тощо), то це ще 600 працевлаштованих.
Важливо й те, що 100 працівників будівельної галузі забезпечують виплату пенсії 100 чи й більше пенсіонерам. А ще середньостатистична будівля дає 4 мільйони гривень надходжень до бюджету та 1 мільйон гривень до Фонду розвитку інфраструктури міста.
Ми в Google+