Нещодавно  в Києві пройшов щорічний форум учасників ринку нафтопродуктів — конференція Petroleum Ukraine 2014. Однією з головних тем тут  було  обговорення  високого відсотка  тіньових поставок пального в Україну, який б’є по всіх — державному бюджету, сумлінних учасниках ринку  і, врешті-решт, по споживачеві.  Участь у дискусії брали оператори ринку й урядовці.

Наприклад,  голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус констатував, що  обсяг неврахованих поставок пального вдалося знизити, але не повною мірою.

Схему зламали,а бодягазалишилася

За розрахунками експертів «Консалтингової групи А-95», нелегальні поставки в 2014 році завдадуть збитків держбюджету на суму близько 5 мільярдів гривень.

«Рекордний обсяг недоотриманого акцизу і ПДВ було зафіксовано в 2013 році, коли бюджет недорахувався 8,3 мільярда гривень», — заявив директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн. За його словами, без оподаткування торік пройшло не менш як 2,3 мільйона тонн  нафтопродуктів, або майже 25% усього споживання. Основний внесок у цей «результат» зробила контрабанда, яка, за оцінками «А-95», становить 1,8 мільйона  тонн  (див. Інфографіку).

Змінити ситуацію вдалося після лютневих подій, коли було зруйновано схему контрабанди нафтопродуктів, організовану  групою компаній ВЕТЕК Сергія Курченка, яка  функціонувала під прикриттям Міністерства податків і зборів. Кримінальне розслідування встановило, що діяла схема постачання під виглядом транзиту, хоч «транзитні» бензин і дизпаливо  в подальшому продавали на внутрішньому ринку без митних платежів.

У вересні Державна фіскальна служба вирішила відновити Енергетичну митницю, яку було ліквідовано в 2011 році. «Її не просто ліквідували — звільнили всіх співробітників, щоб не було зайвих очей і вух», — розповів на конференції голова енергомитниці Олександр Конєв. Він повідомив, що в основних пунктах оформлення нафтопродуктів нині формуються митні пости «енергетички», які отримають максимальні повноваження для боротьби з контрабандою.

Як свідчать результати  досліджень, попри поліпшення ситуації на митниці, тіньовий сегмент на ринку нафтопродуктів цього року, вочевидь, перевищить 1 мільйон тонн. Як зазначають експерти, цей «результат» забезпечить переважно «вітчизняний виробник» кустарними методами.

«Якщо раніше це були міні-НПЗ, то останніми роками основні обсяги фальсифікату виробляють  на нафтобазах шляхом змішування низькоякісних нафтопродуктів з октанозбільшувальними  компонентами — бензол, метанол, біоетанол», — повідомив Сергій Куюн. 

Експерт зазначив, що підробкам бензину сприяють високі  податки на нього. Віднедавна у групу ризику потрапило  і дизпаливо. «У зв’язку із квітневим підвищенням акцизу на дизпаливо цей нафтопродукт також став привабливим для кустарних виробників», — сказав він.

Керівник Державної фіскальної служби України Ігор Білоус наголосив, що питання нелегальних поставок нафтопродуктів перебуває на особливому контролі відомства. Окремо він зупинився на випуску так званого альтернативного пального із вмістом спирту. «Ми проводимо перевірки з цього найбільш проблемного сегменту ринку. За результатами виставляють багатомільйонні штрафи», — заявив Ігор  Білоус.

Улітку 2014 року  Кабміну  з другої спроби вдалося ввести акцизний збір на спиртовмісне  пальне  в розмірі 99 євро/т (раніше не обкладали акцизом). За даними Ігоря Білоуса, за перші два місяці з початку чинності норми про введення акцизу на спиртовмісні бензини було зібрано 14 мільйонів гривень.

Так, київська мережа АЗС «Кло» документально підтвердила сплату за цей період 10,6 мільйона гривень, полтавська «Надія» — близько 3 мільйонів. Тож виникає запитання: скільки заплатили найбільші продавці й виробники альтернативного  пального  в країні, якими є компанія «БРСМ-Нафта» і група «Приват», яка контролює Кременчуцький НПЗ?

Потрібенмоніторингринку

У присутності глави фіскальної служби учасники конференції визначили основну її проблему — брак належної системи моніторингу та аналізу ринку нафтопродуктів для кращого адміністрування акцизного збору. Іноді просте зіставлення обсягів споживання нафтопродуктів у країні з поставками пального дає уявлення про масштаби проблеми. Тож треба посилити  увагу до  пересування сировини та компонентів для виробництва нафтопродуктів.

За даними експертів, окремі фірми цього року отримали з Росії на свої нафтобази десятки тисяч тонн присадок для підвищення октанового числа бензину, а також технологічний бензин, газоконденсат та іншу сировину. Яка мета цих поставок, чи є необхідні дозволи на випуск підакцизних товарів, чи сплачено податки з випущених нафтопродуктів? Ці запитання податківці повинні оперативно ставити будь-кому, хто працює з такою категорією вантажів.

Серед інших пропозицій з боротьби з тіньовим ринком нафтопродуктів можна виокремити необхідність посилення контролю за податковою дисципліною нафтопереробних заводів шляхом встановлення «акцизних» лічильників, як це практикують у Європі. Безумовно, необхідна і реанімація державної системи контролю якості нафтопродуктів на АЗС, цього вимагає не тільки держбюджет, а й споживачі. Але сьогодні особливо показовий період: у країні нема органу, що відповідає за контроль якості пального. Набувши чинності влітку цього року, Технічний регламент з якості пального чомусь не визначив органу ринкового нагляду за якістю. 

Віталій ЮРКІВ
для «Урядового кур’єра»