Емоційне напруження, стреси, професійне вигорання — це лише невеликий перелік неприємностей, з якими день у день змушена стикатися сучасна людина. А ще війна. Безжальна вона не лише до професійних військовослужбовців, а й до мирного населення, волонтерів, дітей. Що далі, то більше від неї проблем. Психологи завдяки власним спостереженням, вивченню іноземного досвіду дійшли висновку: проблемі слід запобігати або принаймні не задавнювати, щоб вона не перейшла у хронічний стан.
Як його лише не називають: посттравматичний стресовий розлад (PTSD, ПТСР), посттравматичний синдром, комбатський синдром, в’єтнамський синдром, афганський синдром, східний синдром. Він змінює назви, маскується, а люди, щойно він дає про себе знати, завзято, як від чуми, шукають від нього захисту.
Марта Пивоваренко — психолог, волонтер, навчалася в Єльському університеті (США).
Допомога в обмін на білу карму
Там освоїла програму, в якій один з компонентів стосувався надання першої психологічної допомоги постраждалим з використанням мобільного додатка. Це кишеньковий інструмент для підказок і нотаток. Вивчивши досвід американських колег, вирішила розробити й запустити такий додаток в Україні.
— Маючи лише задум і підтримку друга-айтішника, взяла участь у фестивалі стартапів, — каже Марта Пивоваренко. — Там виступали ІТ-компанії, які вже мали досвід розроблення бізнесових мобільних додатків. Вочевидь, щастить початківцям. Я просто сказала, що ми психологи-волонтери, коштів не маємо. В обмін на допомогу обіцяємо білу карму, тобто просто вдячність. На нашу пропозицію пристали дві компанії.
Мобільний додаток PFA mobile Ukraine спрямований на роботу з симптомами ПТСР і на самодопомогу, розповіла вона. Насамперед фахівці звертають увагу на правильне дихання. Завдяки йому можна знизити симптоматику травми. Про це і не тільки йдеться в додатку, який стане у пригоді дорослим і дітям, що перебувають чи перебували в зоні АТО, постраждали від обстрілів, втратили близьку людину. А волонтерів, капеланів, рятувальників, соціальних працівників захистить від професійного вигорання.
Волонтерка розповіла, що закордонне навчання дало їй багато знань з надання першої психологічної допомоги. За кордоном система побудована на принципі, що людей, які справляються з труднощами і знаходять рішення, більше, ніж тих, які не знаходять його. Мобільний додаток стане у пригоді під час надання першої психологічної допомоги. У ньому закладено алгоритм дій, як найкраще допомогти постраждалому. Вчасно надана перша психологічна допомога на 80% знижує ймовірність переходу гострого стресу у посттравму. Цю ідею американці почали пропагувати після узагальнення результатів роботи з потерпілими 11 вересня 2011 року. Досі вважали, що посттравматичний синдром не лікується. Сучасний же досвід переконує у протилежному. Фахівці доводять: якщо знизити перші симптоми, ймовірно, людина не матиме хронічної недуги.
Не задавнити стрес
На думку Марти Пивоваренко, посттравма — це отрута, як алкоголь чи наркотики, токсини від яких без застосування антиоксидантної терапії накопичуються в організмі. Із посттравмою треба працювати через тіло і душу. Передовсім це відновлення правильного черевного дихання. Стрес спонукає людину дихати грудьми, а не черевом. Через це у стресовій ситуації перестає реагувати нижня частина тіла.
За даними останніх досліджень, людина має півроку, впродовж якого або адаптується в мирному житті без побічних відголосків війни, або отримає діагноз ПТСР. Укотре психолог наголошує на зайнятості демобілізованого солдата в соціумі. Задіяність, визнання зменшують стрес. Солдати в розмовах із психологами розповідають про підвищений рівень нервозності та агресії. Навіть свідомо погоджуються на професійну корекцію стану, щоб запобігти ПТСР.
— Небезпека цієї хвороби криється в її вмінні ховатися, бути відтермінованою у часі, — застерігає психолог. — Людина повертається у мирне життя, береться за колишню чи нову роботу, добре почувається, а виходить на пенсію, і раптом загострення.
Волонтер застерігає і радить давати людині відійти від стресу. Тіло має певні межі, і йому потрібна адаптація. Найкраще постраждалий почує сторонню людину. Тому психологи радять скористатися мобільним додатком.
— Часто солдати кажуть про непоборне бажання повернутися на війну, — розповіла Марта Пивоваренко. — Бажання настільки сильне, що не допомагають прохання дружини, батьків, дітей. Пояснюю їм, що участь у бою — це стрес, сплеск адреналіну, гормонів. У такий момент зір, слух, рухи отримують надсилу. Переживши такі враження, людина в мирному житті відчуває рутину. Наводжу приклад із життя: в аеропорту під час перевірки багажу ремінцем зачепилася жіноча сумка і гальмує рух валіз уперед. Перше бажання господині — самотужки врятувати сумочку. Добре, якщо вчасно спрацьовує здоровий глузд, і вона покличе на допомогу працівника аеропорту. Адже так можна поранитися, зламати техніку, завдати клопоту іншим.
На думку психолога, цей приклад показовий. Якщо є невелика травма, виникає бажання заглушити її більшою. Волонтерка розповіла історію хлопця, який виріс у дитбудинку і від цього мав психологічну травму. Він був активним учасником подій на Майдані. Свіжу травму вирішив накрити більшою — подався добровольцем у зону АТО. Діяв за принципом клин клином, натомість заганяв себе у глухий кут.
Підготовка врятує від травми
Кризовими для демобілізованих бійців, вважає психолог, можуть стати після повернення з армії або надмірна опіка рідних, або ж навпаки, її нестача. І запевняє: якщо боєць напередодні дембеля погортає раз-другий мобільний додаток, то зможе зменшити рівень страху перед невідомістю адаптації в мирному житті. Вона застерігає жінок, які очікують чоловіків: спочатку буде нелегко. До зустрічі треба готуватися заздалегідь. Нерідко буває так, що повертається зовсім не та людина, яку жінка проводжала кілька місяців тому. На жаль, якщо стосунки в сім’ї до того були не найкращими, то після бойового досвіду, запевняє волонтерка, поліпшення не буде. Люди в кращому разі розбіжаться.
Зручним до використання стане мобільний додаток для фахівців, які працюють з десятком людей і більше. Коли доводиться опрацьовувати інформацію про велику кількість пацієнтів, усе втримати у пам’яті складно. Як правило, потерпілого бентежить, чи всю інформацію збереже спеціаліст, чи не сплутає з іншим пацієнтом. Завдяки одній з функцій інформація про пацієнта зберігатиметься у зашифрованому файлі. І вже не треба буде, приміром, пораненому, переїжджаючи зі шпиталю до шпиталю, щоразу переповідати історію травми чи поранення. Інформацію передаватимуть від фахівця до фахівця через інтернет.
ДОВІДКА «УК»
Користувачі телефонів на базі Android можуть скачати безкоштовний додаток з магазину додатків Google Play, увівши назву PFA mobile Ukraine. Цільова аудиторія додатка — всі, хто зіткнувся з лихом. Розробники обіцяють оновлювати інформацію сервісів раз на два місяці.
Ми в Google+