ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ. Упродовж 2014 року послугами залізниці, за офіційними даними, скористалося понад 440 мільйонів пасажирів, що на 8,9% менше, ніж у 2013 році. При цьому фінансовий результат від пасажирських перевезень (в усіх видах сполучення) збитковий – понад 7,9 мільярда гривень. Збитковими продовжують залишатися пасажирські перевезення і в нинішньому році. Міністерство інфраструктури запланувало у першій половині 2015 року проіндексувати на понад 20% тарифи на проїзд у пасажирському залізничному транспорті з урахуванням покращення сервісу таких перевезень.

Про те, що громадяни очікують підвищення якості обслуговування на залізниці, свідчать звернення на урядову «гарячу лінію». З початку року значну кількість таких звернень зареєстровано та надіслано на розгляд Міністерства інфраструктури та місцевих органів виконавчої влади. Попри те, що у неймовірно складних політичних і економічних умовах залізничникам вдається забезпечувати безперебійність та безпеку руху поїздів, пасажирів турбує незадовільна організація залізничного пасажирського руху та низька якість наданих послуг.

Зменшення пасажиропотоку на окремих напрямках спонукало залізничників до скорочення непродуктивних витрат, а отже і внесення коректив до графіку руху деяких поїздів далекого сполучення та відміни нерентабельних рейсів. Протягом перших місяців нинішнього року невдоволені створеними незручностями заявники активно телефонували на номер 0-800-507-309, аби вчасно виправити ситуацію.

Зокрема, у лютому чимало громадян із Львівщини і Києва скаржилися на скасування руху поїзда сполученням «Львів – Київ». Так, заявниця з м. Червоноград, яка виховує дитину-інваліда, бідкалася, що у разі припинення курсування потягу за цим напрямком, їй буде складно доправляти хвору доньку на лікування до медзакладу у Києві. Про незручності для мешканців регіону, зокрема, для студентів та заробітчан, які їздять до столиці, говорили  інші мешканці міста. За дорученням Міністерства інфраструктури, Державна адміністрація залізничного транспорту розглянула клопотання та врахувала численні прохання: вирішено, що потяг Київ – Львів курсуватиме й надалі зі збереженням маршруту та усіх зупинок.  Мешканці Коростеня, Ковеля, Володимир-Волинського, Сокаля, Червонограда та інших міст можуть і надалі планувати свої поїздки цим рейсом.

Заявники інформували про порушення умов перевезення пасажирів залізницею. Зокрема, пасажири нарікали на відсутність опалення у вагонах. Житель Києва повідомляв, що у приміському поїзді сполученням Ромодан-Ромни під час руху не включали опалення загалом. Втім, санітарними правилами на залізничному транспорті встановлено, що вагони починають опалювати при температурі зовнішнього повітря (+10°С) та нижче. Температура взимку повинна підтримуватись на рівні ( +18) –  (+22), а влітку – (+22)– (+ 26°С). Тож, за результатами перевірки скарги фахівцями ДП «Південна залізниця», яку було проведено за дорученням Міністерства інфраструктури, службових осіб, винних у порушенні посадових обов’язків, притягнуто до відповідальності.

Залізничники твердять, що переходять до нової системи організації пасажирського руху. Ця робота триває не перший рік. Інтеграція української транспортної системи до європейської потребує не лише переходу на європейські технічні стандарти, але і європейської якості обслуговування пасажирів. Багато зручних сервісів Укрзалізниці, запроваджених останнім часом, стали вже досить звичними для пасажирів. Наприклад, замовлення квитків через мережу Інтернет, резервування місця та купівля квитків за 90 діб до поїздки, рівень обслуговування у потягах класу Інтерсіті. Без зайвих проблем можна відшкодувати у визначених межах вартість квитка, якщо пасажир запізнився на потяг. А у випадках відміни поїзда, на який придбано квиток, або його запізнення до відправлення з пункту відправлення більш як на одну годину, запізнення пасажира на поїзд з пункту пересадки з вини залізниці та у разі відмови пасажира скористатися іншим поїздом, йому відшкодовують повну вартість проїзного документа разом з платежами за послуги з продажу.

Однак заявники продовжують інформувати про порушення їх прав, незадовільне функціонування вокзалів, антисанітарний стан або відсутність безкоштовно функціонуючих санітарних зон, недотримання правил обслуговування пасажирів пільгових категорій. Залізничники ж твердять, що вони безвідмовно возять та обслуговують пільговиків, хоча на відшкодування витрат залізниць на перевезення пільгових категорій (а їх на сьогодні 25) з державного та місцевих бюджетів наразі доводиться чекати.

Пенсіонер із Луганської області, інвалід І групи, поскаржився, що мав нагальну потребу придбати квиток на потяг до Києва у спеціальному вагоні для перевезення інвалідів. Та йому відмовили без жодних пояснень, коли зателефонував до залізничних вокзалів у Сєвєродонецьку та Лисичанську. Управління інфраструктури та туризму Луганської облдержадміністрації у відповідь на звернення запропонувало громадянину альтернативні варіанти проїзду – у купейному вагоні поїзда на нижній полиці. Заявника це задовольнило, що він підтвердив зворотним зв’язком.

Згідно з законодавством пасажири, які пересуваються за допомогою інвалідних візків, мають право отримати місце у спеціальному вагоні у спеціалізованому купе, якщо є можливість причепити вагон до поїзда. А подати таку заяву вони можуть за телефоном або письмово начальнику залізничного вокзалу або станції від 45 до 5 діб до відправлення потягу.

Загалом за період із 2 по 8 березня на урядову «гарячу лінію» надійшло 31218 дзвінків, через Інтернет зареєстровано 302 звернення.

0-800-507-309 — Урядова «гаряча лінія» працює цілодобово. 044-284-19-15 – для жителів м. Києва. +380-44-284-19-15 — для громадян, які перебувають за кордоном. Веб-сайт Урядового контактного центру www.ukc.gov.ua

Раїса КУЛЬЧИЦЬКА
для «Урядового кур’єра»