Кожна зустріч із цим політиком для мене надзвичайно приємна. Не лише тому, що Єжи Бузек — відомий і авторитетний політик у Європарламенті. Крім того, він чудовий співбесідник, відкрита і щира людина. У Брюсселі його вважають палким прихильником України, який послідовно захищає її інтереси у європейських структурах.

«Невже це правда, що європейські політики втомилися від того, що українське питання не сходить з порядку денного ЄС?» — запитую його, поки йдемо до його кабінету. «Що ви! Ні про яку втому від України не йдеться, радше про роздратування від того, що Росія не реагує на чіткі сигнали міжнародної спільноти», — запевнив мене політик. Наша подальша розмова з польським євродепутатом, головою Комітету Європарламенту з питань промисловості, наукових досліджень та енергетики Єжи Бузеком була присвячена ходу реформ в Україні та відносинам Євросоюзу з Росією у сфері енергетики.

Євродепутат Єжи Бузек

Європейські  політики готові  ділитися досвідом

— Пане Бузек, чи є якась конкретна дата, коли Євросоюз оцінюватиме перші результати реформ, які має намір провести новий український уряд?

— Надзвичайно важливо, щоб український уряд приступив до серйозних структурних реформ. Бо всі наші надії тут, у Європарламенті, пов’язані з реформами в Україні: зміни в судовій і законодавчій системах, у сфері енергетики, боротьба з корупцією. Ми також очікуємо рішучих дій від української влади у проведенні децентралізації. Щодо терміну, який має засвідчити, що реформи почалися, то зазвичай це перші сто днів після виборів. Але стосовно України, беручи до увагу ситуацію на сході країни, ми кажемо — півроку.

— В Україні вже можна почути критику щодо дій української влади на шляху реформ.

— Політики на Заході, особливо в Польщі, Словаччині, Румунії, країнах Балтії, готові консультувати українську владу. Проте це за умови, що українці захочуть слухати наші поради. Бо ми не хочемо когось повчати і таким чином чинити тиск. Ми розуміємо дуже добре, яким важким є перехідний період для країни, і щоб побачити позитивні результати оздоровлення економіки після такої шокової терапії, необхідно щонайменше 3—4 роки. Проте, на мою думку, шокова терапія — ліпше, ніж повільні, поступові зміни, коли економіка, можливо, не страждає так глибоко, проте це триває значно довше. І, що найнебезпечніше, у цьому разі наступний уряд може зупинити процес реформ. Хотів би навести приклад Польщі. На початку 1990-х років громадськість покладала дуже високі сподівання на зміну системи. На той час склад польського уряду мінявся раз на рік — інколи внаслідок позачергових виборів, інколи й без них. Але, на щастя, кожен наступний уряд заявляв: «Вибачте, але ми продовжуватимемо робити те саме, що й наші попередники». Зараз, через рік після Майдану, бажання українців бути ближчими до Європи все ще домінує у державі. Тому треба скористатися цією нагодою і рухатися вперед, запроваджуючи глибокі системні реформи.

— Високопоставлені українські дипломати заявляють, що Україна може отримати безвізовий режим з ЄС вже у травні наступного року. На вашу думку, це реально?

— Я цілком певен, що цього можна досягнути. Але це залежить від України. Мої колеги в Європарламенті готові її в цьому підтримати.

«Газпром» не хотів грати за правилами ЄС

— Нещодавно Росія оголосила про закриття проекту будівництва газопроводу «Південний потік», проте російські урядовці доволі скупо прокоментували причини свого рішення. Чи отримав Брюссель від Москви офіційну мотивацію щодо відмови від цього проекту?

— Ні, від російської сторони не надійшло вичерпних офіційних пояснень з цього приводу. Проте, на мою думку, це рішення було прийняте переважно з комерційних міркувань. «Південний потік» — дуже дорогий проект. Водночас потреба ЄС у російському природному газі скоротилася. Тому з точки зору економічної вигідності цей проект нині вже не такий цікавий, як був кілька років тому. Крім того, ми завжди повторювали одну просту річ: правила — єдині для всіх і мають виконуватися. Це принципово важливо для функціонування енергетичного ринку ЄС. Тому друга причина, яка змусила Москву відмовитися від будівництва цього газопроводу, — вимога виконувати всі правила Третього енергетичного пакета ЄС. Шкода, що Росія хоче покласти провину за провал «Південного потоку» на Болгарію. Адже болгарський прем’єр-міністр та президент Єврокомісії заявили, що цей газопровід може бути збудовано, але згідно з європейським законодавством.

— Яким саме правилам ЄС суперечило будівництво «Південного потоку»?

— Третій енергетичний пакет визначає дуже чітко, що монополія у використанні газопроводів на території ЄС неможлива. Якщо пояснити простими словами, то це означає, що навіть коли це твій власний газопровід, ти повинен давати можливість іншим постачальникам транспортувати по ньому газ. Росія не хотіла дотримуватися цієї важливої вимоги.

Потреба  у російському газі зменшуватиметься

— Чи відомо, скільки грошей було вкладено у цей проект російською стороною?

— «Південний потік» був геополітично важливим для Росії. А його економічна вигода була під питанням від самого початку. Більшу частину грошей на його будівництво — 32 мільярди євро — мав інвестувати «Газпром». І в цьому було дуже мало економічного сенсу, оскільки європейські потреби в російському газі, як очікується, залишатимуться низькими у найближчі 20 років.

— Чому?

— Бо ми незабаром відкриємо, я в цьому переконаний, експортно-імпортні можливості постачання газу із США, де, як ви знаєте, було виявлено величезні поклади сланцевого газу. Тим часом Болгарія готова запропонувати Росії збудувати газовий хаб у Варні, куди можна постачати російський газ чи газ із Азербайджану через грузинське узбережжя.

— Російський газ ще залишається одним з головних енерго джерел Євросоюзу. Чи не побоюються у Брюсселі виникнення чергової газової війни з «Газпромом» цієї зими?

— Стратегія для забезпечення безперебійних поставок газу в Європу необхідна. Як ви па м’ятаєте, кілька років тому Україна мала проблеми з надходженням російського газу. Тепер ситуація поліпшилася, бо ми відкрили транспортну перемичку на українсько-словацькому кордоні, яка дає змогу здійснювати реверсне постачання газу. ЄС може постачати газ в Україну із власних резервів, і цей газ, який, до речі, норвезький, дешевший для України, ніж російський. Тож ми можемо розв’язувати проблеми, але для цього потрібен час. Ситуація, з огляду на зиму, надзвичайно серйозна. Ми пам’ятаємо, як у 2009 році Словаччина і Болгарія були вимушені два тижні жити за повного припинення постачання газу. Ми, на жаль, мали змогу переконатися, що наш східний партнер-постачальник природного газу — не повною мірою надійний, і ми не можемо розраховувати на його надійність у майбутньому.

Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Єжи БУЗЕК. Євродепутат від Польщі («Європейська народна партія»), голова Комітету з питань промисловості, наукових досліджень та енергетики. Народився у 1940 році. Закінчив Сілезьку політехнічну академію. Професор Інституту хімії в Глівіце. З 1980 року — діяч «Солідарності». У 1997 став депутатом Сейму. Прем’єр-міністр Польщі з 1997 по 2001 рр. З 2004 року — депутат Європарламенту, учасник численних парламентських комісій. З 2009 по 2012 рр. — Президент Європарламнту.