Тростянецький міський голова
Юрій БОВА

Колись відомий пролетарський поет Володимир Маяковський задекларував свою активно-світлу громадянську позицію, що асоціювалася із Сонцем. Але якщо на небесне світило житлово-комунальні та інші види тарифів не поширюються, то нас, пересічних громадян, це не стосується. Як мешканці багатоповерхівок і просто будинків, про енергетичний комфорт ми повинні дбати самі. Адже тема ощадливого використання енергоресурсів давно стала однією з провідних та актуальних. У цьому аспекті Тростянець Сумської області не виняток. Утім, виняток, але в іншому контексті. Протягом останніх років тут настільки потужно і по-господарському взялися за енергозбереження, що сьогодні районний центр має право претендувати на роль одного з енергетичних лідерів в Україні. Про енергозберігаючу складову в життєдіяльності городян кореспонденту «УК» розповідає міський голова Юрій Бова.

 — Юрію Анатолійовичу, містом ви керуєте майже 7 років, і саме на цей часовий відрізок припадає активізація роботи з енергозбереження. З чого саме і як починали заощаджувати енергоносії?

— Америки не відкрию, коли скажу, що зависока енергоємність ЖКГ залишається чи не найгострішою проблемою в Україні. Саме звідси більшість наших спільних лих і негараздів. З одного боку, підприємства не мають фінансових можливостей для модернізації обладнання і навчання персоналу, аби вивести галузь на вищі економічні щаблі, з іншого — мешканці вкрай незадоволені і якістю послуг, що їм надаються, і тарифами, адже платити доводиться справді багато. Але рано чи пізно це коло треба розмикати.

Звісно, одним помахом руки всіх проблем не розв’язати, тому роботу поділили на кілька етапів. Перший — взялися за переведення житлового фонду міста на індивідуальне опалення. Протягом 2006—2008 років у всіх 144 багатоквартирних будинках комунального житлового фонду встановили індивідуальні газові або електричні котли. Результати не забарилися: протягом першого ж року споживання природного газу скоротилося на 23,6%. Загалом за 2007—2011 роки вдалося заощадити майже астрономічний обсяг палива — близько 29 мільйонів кубічних метрів.

Мешканці швидко відчули переваги «індивідуалки». По-перше, значно подешевшала оплата тепла — скажімо, нині трикімнатна квартира обходиться у 80—100 гривень на місяць. По-друге, це надзвичайно зручно з побутової точки зору — кожен власник квартири може увімкнути опалення тоді, коли йому це потрібно (приміром, восени, коли раптом стало холодно ще до 15 жовтня), чи вимкнути, коли навесні потепліло на початку квітня. По-третє, кожен індивідуально визначається з оптимальною для себе температурою. По-четверте, зняли з порядку денного низку проблем у комунальному господарстві, наприклад, стосовно поривів тепломережі, що зазвичай супроводжується розритими дорогами та подвір’ями і часто в холодну пору року. По-п’яте, ми не знаємо, що таке борги за спожиту теплову енергію — всі платять вчасно і в повному обсязі.

 — Вочевидь, це надихнуло міську владу на нові практичні кроки?

— Саме так. Наступним став проект, що стосувався освітлення прибудинкових територій та під’їздів. Адже саме це питання викликало найбільше нарікань городян. За фінансової підтримки міжнародного фонду «Євразія», внесок якого становив 120 тисяч гривень, узялися за впровадження енергозберігаючих технологій у місцях загального користування житлового фонду.

Тоді перед міською радою стояло досить складне завдання: з одного боку, треба було збільшити кількість освітлювальних приладів, з іншого, максимально зменшити видатки. Тут ніяк не обійтися без сучасних енергозберігаючих технологій. Відтак розробили окремі технічні проекти на кожен будинок — чи то зі стандартними квартирами, чи то гуртожиток, чи то малосімейка.

Невдовзі в 77 багатоповерхових будинках встановили енергозберігаючі світильники з датчиками руху та сутінковими реле — світло в під’їзді вмикається лише тоді, коли до нього входить людина, вимикається автоматично через кілька хвилин. Загалом у під’їздах встановили 716 світильників потужністю 18 Вт та біля під’їздів 175 — потужністю 27 Вт. Як підсумок, збільшивши кількість ліхтарів майже в 2,4 раза, на кожному з них почали заощаджувати майже 80% електроенергії.

Таким чином протягом 2007—2011 років скоротили споживання більш як 560 тис. кВт електроенергії, що в грошовому еквіваленті становить 330 тисяч гривень, а це відчутна сума для комунального підприємства.

 — Говоримо про житловий сектор, а ще ж є вуличне освітлення міста…

— Дійшла черга і до нього — це робили вже на третьому етапі. Вивели з експлуатації енергоємні ртутні лампи потужністю 125, 250 Вт та встановили інші — енергозберігаючі люмінесцентні потужністю 32 Вт, а також натрієві по 70 Вт. Окрім цього, почали використовувати двотарифні лічильники і сучасні ліхтарі економ-класу.

Умовна економія електроенергії протягом 2008—2011 років становила 145 тис. кВт, або 83,2 тисячі гривень, а також ще майже 95 тисяч гривень завдяки використанню двотарифних лічильників. Завдяки таким заходам ми одержали можливість щороку встановлювати до сотні нових ліхтарів, освітивши парки, сквери, вулиці приватного сектору.

 — Якось проїжджав нічним Тростянцем, то звернув увагу на яскраве освітлення пам’яток архітектури — Круглого двору, садиби Леопольда Кеніга, Вознесенської церкви. Мабуть, дорого обходиться така люмінесценція?

— Ні, адже й тут вчинили економно і виважено. Згадані культурно-мистецькі перлини підсвічуються сучасними світлодіодними ліхтарями низької потужності від 6 до 24 Вт з високим світловим потоком. Завдяки цьому історична частина міста нічної пори має неповторний вигляд. Адже треба дбати про те, щоб туристи не оминали наш районний центр. Останнім часом їх значно побільшало, а це — додаткові кошти до міського бюджету. До речі, бюджет міста за годину підсвічування всіх цих будівель витрачає лише кілька гривень.

 — А яка ситуація у водно-каналізаційному господарстві, закладах бюджетної сфери, зокрема дошкільних навчальних?

— І тут маємо позитивні зміни. На всіх водозаборах, а їх чотири, демонтували застаріле обладнання, запровадили автоматизовані системи управління насосами. Завдяки цьому знизилися затрати на одиницю піднятої води, поліпшилася сама робота системи міського водопостачання.

Щодо дитячих садків, то встановлюємо енергозберігаючі віконні блоки, двері, котли, що працюють на альтернативному паливі, зокрема дровах, міняємо лампи розжарювання тощо. Таким чином плануємо навести повний енергетичний порядок не тільки тут, а й на всіх без винятку об’єктах міста.

 Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Юрій БОВА. Народився 1972 року. Закінчив Харківський державний автомобільно-дорожній технічний університет. Учасник низки програм і проектів — БІЗПРО, Гармонія, Східна Європа, ТАСІS, ЄС, USAID. З 2005 року — міський голова Тростянця Сумської області.