Юрій ДУДНИК: «Іспити під час вступу до першого класу категорично заборонені»
Днями знайома розповідала епопею із влаштуванням сина до першого класу: окрім вміння читати й писати, від дитини вимагали ще й розповісти віршик англійською мовою (приймальна комісія аргументувала таку вимогу тим, що школа, мовляв, із поглибленим вивченням іноземних мов).
Хоч законодавство забороняє влаштовувати іспити майбутнім першачкам, скарги щодо завищених вимог під час вступу до школи — одне з найчастіших запитань, якими цікавляться наші читачі щоразу, коли гостем прямої лінії «УК» є посадовець освітньої сфери. Друге місце за популярністю — питання збору благодійних коштів у дитсадках і школах та чи мають право самі вчителі збирати ці кошти готівкою від батьків. Із нього і розпочалася «пряма лінія» нашої газети, на питання якої відповідав голова Державної інспекції навчальних закладів Юрій ДУДНИК.
Лариса ПАНЧЕНКО,Черкаська область:
— Юрію Павловичу, чи мають право працівники навчальних закладів або самі заклади отримувати благодійні внески чи допомогу? Ці внески повинні здійснюватися тільки на добровільних засадах?
— Працівники в жодному разі не мають права отримувати прямо від батьків будь-які гроші, зокрема добровільні пожертвування. Це категорично заборонено, може йтися навіть про кримінальну відповідальність. Якщо говорити про отримання благодійних внесків навчальними закладами (бюджетними, комунальними, державними), то законодавство України (Закон «Про благодійництво та благодійні організації», постанова Кабінету Міністрів, яка регулює питання отримання благодійних внесків у вигляді коштів, пожертв, матеріальних цінностей) передбачає можливість отримання благодійних внесків навчальними закладами.
У законодавстві чітко визначено, що будь-які благодійні внески повинні обліковуватися навчальним закладом, який їх отримує. Якщо навчальному закладу передають матеріальні цінності, що також не заборонено, то він повинен звітувати про їхнє використання, так само, як і про витрату благодійних коштів. Навчальний заклад має надати звіт благодійним організаціям, які дають ці кошти, або батькам. Якщо благодійні внески, чи кошти, чи матеріальні цінності було надано з цільовим призначенням, то, відповідно, й використати їх слід саме на ті цілі, на які цю допомогу надавали.
— А батьківський комітет має право отримувати кошти?
— Так, якщо він у встановленому законодавством порядку створив благодійний фонд. Відповідно до статті 13 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», такі фонди мають право організовувати збирання благодійних пожертвувань і внесків від фізичних та юридичних осіб, іноземних держав, міжнародних організацій. Порядок залучення, обліку та використання благодійних внесків до благодійного фонду визначено у статуті благодійної організації.
При цьому кошти на рахунки благодійних фондів від спонсорів мають надходити лише через банківські установи.
Світлана ЛОБАНОВА, м. Дніпропетровськ:
— Поясніть: чи можна вчитися одночасно за бюджетні кошти на денному та заочному відділеннях у вищому навчальному закладі?
— Відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону України «Про вищу освіту», не можна. Поясню, чому. Громадяни України відповідно до Конституції мають право здобувати освіту за державний кошт за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем лише один раз. Навчання одночасно за денною і заочною формами навчання передбачає здобуття освіти за двома напрямами, тобто фактично двічі. Як відомо, згідно з Умовами прийому до вишів, абітурієнт має право подати документи до 5 вищих навчальних закладів на 3 спеціальності на денну чи заочну форму. Документи можна подавати як і у паперовому, так і в електронному вигляді. Абітурієнт може бути рекомендований до зарахування в кількох вишах або за кількома напрямами (спеціальностями) в одному навчальному закладі на навчання за бюджетні кошти.
Однак обов’язковою процедурною умовою навчання за державні кошти є подання вступником оригіналів документа про попередню освіту та сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання. Тому коли абітурієнт уже визначився остаточно, де саме хоче навчатися, до того вишу він особисто подає оригінали цих документів. Тож саме в тому вищому навчальному закладі цей абітурієнт може здобувати освіту за кошти державного бюджету один раз.
Наталія КОВАЛЕНКО, м. Полтава:
— Я закінчила виш і маю ступінь бакалавра. Сама оплачувала навчання. Чи можу я здобути другу вищу освіту за держаний кошт?
— Залежно від того, який ступінь ви тепер хочете мати. Закон України «Про вищу освіту» та Умови прийому до вищих навчальних закладів чітко регулюють це питання: кожна особа має право здобути вищу освіту за рахунок коштів державного бюджету, якщо така освіта, певний освітньо-кваліфікаційний рівень здобувається вперше. Тобто вступити до вищого навчального закладу і здобути другу вищу освіту на рівні бакалавра за рахунок коштів державного бюджету ви вже не зможете, оскільки диплом бакалавра у вас уже є. Однак якщо ви тепер вступатимете для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста чи магістра за спеціальністю, відповідною до напряму вашої підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», то на основі конкурсного відбору можете вступати до будь-якого вищого навчального закладу, який має держзамовлення, і претендувати вже на здобуття повної вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету.
Два місяці тому міністр освіти і науки Сергій Квіт заявив, що Державна інспекція не матиме тих репресивних функцій, які мала досі. Що відтепер зміниться в роботі ДІНЗ?
— Державна інспекція навчальних закладів відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за діяльністю навчальних закладів, проводить вивчення діяльності місцевих органів управління освітою з окремих питань. Перевірки бувають планові, під час яких першочергову увагу звертають на дотримання навчальними закладами та місцевими органами управління освітою вимог законодавства в галузі освіти, розв’язання пріоритетних завдань, визначених указами Президента України, рішеннями уряду, нормативно-розпорядчими документами Міністерства освіти і науки, і позапланові на підставі звернень, доручень або скарг, у яких ідеться про порушення навчальними закладами чи їхніми посадовими особами норм законодавства про освіту.
У разі виявлення у діяльності навчальних закладів та місцевих органів управління освітою порушень вимог законодавства та істотних вад у роботі наша служба видає розпорядження про вжиття невідкладних заходів щодо їх усунення та ініціює питання притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, зокрема і шляхом звільнення із займаних посад. Якщо під час перевірки виявлено порушення навчальним закладом ліцензійних умов, ДІНЗ вносить пропозиції органу ліцензування (для вищих та професійно-технічних навчальних закладів це МОН, для дошкільних, позашкільних та загальноосвітніх — місцеві органи управління освітою) щодо анулювання ліцензії на здійснення освітньої діяльності чи вилучення окремих напрямів підготовки, спеціальностей, професій з ліцензій, виданих навчальним закладам.
Крім того, за результатами перевірок готують та вносять до правоохоронних органів, зокрема прокуратури, подання щодо вжиття заходів прокурорського реагування щодо окремих керівників місцевих органів управління освітою навчальних закладів, припинення незаконної діяльності навчальних закладів чи приватних підприємців, які без відповідних ліцензій надають послуги у сфері освіти тощо. Такі функції в інспекції справді є.
Але хочу сказати про те, що відтепер зміниться в роботі Державної інспекції навчальних закладів. Ми працюємо над удосконаленням системи державного нагляду за діяльністю навчальних закладів та розробленням нового механізму забезпечення якості освіти, зокрема не лише через здійснення інспекцією контрольних заходів, а й проведення моніторингу діяльності навчальних закладів, надання їм методичної допомоги. Ці питання ми вже обговорили на засіданнях колегії і науково-експертної ради ДІНЗ та визначилися з основними заходами для реалізації поставленої мети. Водночас для забезпечення гласності, відкритості та прозорості в діяльності та врахування думки громадськості, безпосередніх учасників навчально-виховного процесу ми звернулися до всіх навчальних закладів, наукових, науково-методичних установ, місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти долучитися до роботи над удосконаленням системи державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів та забезпечення якості надання ними освітніх послуг.
Сподіваюся, що наші спільні зусилля дадуть змогу змістити акценти у роботі ДІНЗ із суто контрольних функцій на запровадження механізмів забезпечення якості освіти.
Володимир МУСІЄНКО, м. Київ:
— Моя знайома зіткнулася із такою ситуацією. Її син мав інвалідність і вступив до вищого навчального закладу як пільговик. Протягом навчання лікарі зняли інвалідність, тобто дитина перестала бути інвалідом. Ми цьому раділи, однак у навчальному закладі йому сказали, що тепер він має перейти на платне навчання. Чи мають право у виші переводити на платне навчання чи, з огляду на те, що він вступав за одних умов, а в процесі виникли інші обставини, може залишитися на безкоштовному навчанні?
— Ми стикалися з подібними випадками під час перевірки одного з навчальних закладів. Такого бути не може, оскільки законодавство не передбачає скасування пільг. Воно справді передбачає можливість переведення з однієї форми навчання на іншу (із денної на заочну чи із заочної на денну) або переведення з одного вищого навчального закладу до іншого, зокрема й на навчання за контрактом, але ніяк не на підставі того, що дитина під час навчання вилікувалась і пільга, на підставі якої дитина вступала до вишу, втрачена.
Єдиний виняток: якщо ця дитина навчалась у спеціалізованому навчальному закладі, де передбачено навчання лише осіб, які мають інвалідність, і тільки їх зараховують на навчання за рахунок коштів державного бюджету. Лише в такому разі може розглядатися питання про перспективу переведення на навчання за контрактом, про таку специфіку вступника і його батьків слід попередити під час вступу. В інших випадках такого бути не може. Якщо виникають подібні запитання, звертайтеся до Міністерства освіти і науки чи Державної інспекції навчальних закладів, і тоді ми індивідуально розглядатимемо цю ситуацію і вживатимемо відповідних заходів.
Катерина, м. Київ:
— Моя донька — учениця 5 класу. Вона обідає у школі, за ці обіди плачу гроші. Але весь цей час я її виховую без батька. То чи має право моя донька на пільгове безплатне харчування у шкільній їдальні з огляду на те, що я мати-одиначка?
— Так, ваша дитина має право на безоплатне харчування. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів від 19 червня 2002 р. №856 «Про організацію харчування окремих категорій учнів у загальноосвітніх навчальних закладах». Таку пільгу мають діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, деякі інші категорії. Щоб скористатися цим, вам потрібно написати заяву на ім’я директора, подати відповідні документи, які підтверджують ваш статус, тобто довідку від органів соціального захисту, і школа та місцеві органи виконавчої влади повинні забезпечити реалізацію вашого права. Передовсім зверніться до керівника школи, а якщо ситуація не владнається, тоді вже до місцевих органів управління освітою.
Людмила, м. Київ:
— Моя донька навчається в медичному училищі. Чи має вона право паралельно навчатися на юридичному або на економічному факультеті, хоч іще не закінчила медучилище?
— Якщо ваша дитина хоче вступити до іншого навчального закладу, навчаючись у медичному училищі, то так — вона має право зробити це на загальних засадах після закінчення загальноосвітнього закладу за умови наявності атестата про повну загальну середню освіту. Однак тільки на заочну форму, якщо продовжуватиме навчання у медичному училищі, тому що медичні навчальні заклади навчають тільки за денною формою.
Якщо ви маєте на увазі, що вона хоче на основі диплома молодшого спеціаліста, який їй видасть медучилище, продовжити навчання за іншою спеціальністю, зокрема за юридичною чи економічною, за скороченим терміном навчання, то вона не може цього робити. Навіть за умови закінчення училища і отримання диплома молодшого спеціаліста медичного профілю вона може вступати на навчання за іншим профілем тільки на повний термін навчання і на загальних засадах.
Хоч законодавство передбачає, що за окремими спеціальностями, перелік яких визначається Умовами прийому до вищих навчальних закладів та Правилами прийому до того чи того вишу, окремий ВНЗ може для себе визначити перелік тих напрямів і спеціальностей, на які мають право вступати студенти-випускники інших навчальних закладів із здобутою попередньо іншою вищою освітою. Як правило, якщо передбачено навчання за наступним освітньо-кваліфікаційним рівнем, то визначаються споріднені спеціальності. Якщо вступати на такий самий освітньо-кваліфікаційний рівень, як і рівень попередньої освіти, то профілі можуть бути різні. Проте ці подробиці вам потрібно з’ясовувати в конкретному навчальному закладі.
Ольга, м. Дніпропетровськ:
— Скажіть: чи ще не пізно перевестися із Криму? Моя племінниця навчається в медичному коледжі в Ялті. Чи може вона перейти до такого самого коледжу в іншому місті?
— Так, не пізно. Крім того, Міністерство освіти і науки спростило порядок переведення студентів із кримських вишів до ВНЗ інших регіонів країни. Зокрема всі діти, які хочуть перевестися з Автономної Республіки Крим до інших навчальних закладів, можуть, не чекаючи канікулярного періоду, звертатися до тих вишів. Спрощення процедури переведення також передбачає, що ВНЗ не обов’язково має погоджувати це з Міносвіти. Якщо у виші є вільні місця, які фінансуються за рахунок коштів державного замовлення (навіть на іншій спеціальності), то керівники начальних закладів можуть ухвалювати рішення щодо передачі цих вільних бюджетних місць на ту спеціальність, куди збирається перевестися студент з АР Крим, і оперативно вирішити це питання. Однак рекомендую не зволікати з рішенням.
Оксана, м. Київ:
— Мій син іде до першого класу ліцею. Скажіть, будь ласка: чи правомірне проведення конкурсного відбору для потенційних учнів першого класу?
— Іспити під час вступу до першого класу категорично заборонені. Крім того, ліцей — це загальноосвітній навчальний заклад ІІІ ступеня. І не може такого бути, щоб хтось у цьому навчальному закладі наказував: у нас ліцей, тому відбувається конкурсний відбір. Ліцею в першому класі не буває. Для майбутніх першачків передбачено лише вступну співбесіду, але в жодному разі не іспити.
Співбесіда передбачає спілкування дитини із психологом щодо визначення її психофізіологічного стану, готовності до засвоєння шкільного матеріалу тощо. Від дитини не мають права вимагати, аби вона вміла читати, писати, рахувати тощо. Якщо у школі існує така вимога, інформуйте про це місцеві органи управління освітою або звертайтеся до Державної інспекції навчальних закладів.
Юлія, м. Київ:
— Ми нещодавно переїхали з передмістя до Києва і перевели сина-першокласника до київської школи. Нам одразу запропонували зробити благодійний внесок. Скажіть: чи можемо не платити цих коштів?
— Благодійний внесок тому так і називається, що, відповідно до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», є добровільною справою. Тобто якщо ви маєте бажання, то в порядку, встановленому законодавством, можете його внести — грішми або іншими матеріальними цінностями. Але знову-таки — лише добровільно. Іншого варіанта бути не може.
І якщо навчальний заклад залежно від того, вносите ви благодійний внесок чи ні, ставить питання про зарахування чи продовження навчання дитини в ньому, то ви можете звертатися і до правоохоронних органів, і до органів управління освітою, зокрема і до Державної інспекції навчальних закладів, тоді це питання вивчатимемо докладніше.
— А якщо внесок добровільний, отже, він не може бути фіксованим? Тобто конкретну суму не мають права озвучувати?
— Звичайно, ви маєте право самі визначитися, скільки вноситимете й чи робитимете це з огляду на свої фінансові можливості.
Марина, м. Київ:
— Юрію Павловичу, підкажіть, будь ласка: чи можна після закінчення бакалаврату продовжувати навчання на іншій спеціальності?
— Чинні умови прийому передбачають продовження навчання після отримання диплома бакалавра за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» або «магістр» за будь-якою спеціальністю, але в межах однієї галузі знань, одного напряму підготовки. Тобто за яким напрямом підготовки ви отримали диплом бакалавра, за таким самим шляхом участі у конкурсі для вступу можете вступати на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» або «магістр».
Крім того, цього року Міністерство освіти і науки дозволило навчальним закладам приймати на навчання за спеціальністю, яка за напрямом знань не відповідає напряму підготовки бакалавра. Для цього навчальні заклади мають внести відповідні доповнення до своїх правил прийому, в яких визначити процедуру вступу. Проте аби чітко зрозуміти, приймає навчальний заклад на навчання за таких умов чи ні, вам потрібно безпосередньо звертатися до того навчального закладу, де ви хочете продовжити навчання за іншою спеціальністю.
— Але доведеться доскладати академічну різницю, якщо маю спеціальність гуманітарного профілю, а хочу навчатися на економічному факультеті?
— В цьому разі так. Навчальний заклад, передбачаючи у своїх правилах можливість продовжувати навчання за іншою спеціальністю, сам визначає можливу академічну різницю.
Ірина Борисівна, м. Бориспіль:
— Моя дитина навчається в коледжі на другому курсі, здобуває кваліфікацію молодшого спеціаліста. Вона дізналася, що новий Закон України «Про вищу освіту» передбачає здобуття у коледжі професійної освіти. Це означає, що донька не матиме вищої освіти?
— Хочу вас заспокоїти: підстав непокоїтися нема. Оскільки в новій редакції Закону України «Про вищу освіту», який, як ви, вочевидь, знаєте, 8 квітня цього року Верховна Рада розглянула і ухвалила в першому читанні, є стаття, де прописано ступені, зокрема молодший спеціаліст, бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук. Тобто ступінь молодшого спеціаліста є. Просто якщо в чинній редакції закону молодший спеціаліст — це освітньо-кваліфікаційний рівень, то в новому законодавстві він визначається як ступінь. Якщо в остаточній редакції нинішній молодший спеціаліст буде мати третю назву, однак у будь-якому разі його зараховано до вищої освіти. Тобто поки що не варто турбуватися: ваша дитина отримає ступінь молодшого спеціаліста (або освіту з іншою назвою), який нині називається неповною вищою освітою, і зможе або відповідно продовжувати навчання, або займатися професійною діяльністю.
Юрій, м. Київ:
— Чи повинен навчальний заклад працевлаштувати мене, якщо я навчаюся за кошти державного бюджету?
— Це залежить від того, на яких умовах ви вступали до вищого навчального закладу, на яких навчалися й чи була тристороння угода між вами, навчальним закладом і підприємством, куди планували вас працевлаштувати. Законодавство визначає, що навчальний заклад повинен сприяти вам у працевлаштуванні, але жодним чином це не зобов’язує виш шукати вам роботу.
Водночас молодим спеціалістам, випускникам державних вищих навчальних закладів, потребу в яких раніше заявляли підприємства, установи чи організації, повинна надаватися робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Тож якщо ви ще до закінчення свого навчання були уже визначені для подальшої роботи на якомусь підприємстві, повинні як студент, який здобув освіту за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, відпрацювати це.
Водночас, як я вже сказав, керівники навчальних закладів повинні проводити роботу із замовниками, тобто сприяти у працевлаштуванні. Задля цього навчальні заклади укладають угоду із керівниками відповідних підприємств, установ чи організацій і не пізніше ніж за рік до закінчення навчання пропонують випускникові посаду, відповідну до укладеної угоди та спеціальності, яку здобув випускник.
Проте нині ситуація в державі з наявністю робочих місць, особливо на підприємствах, установах, в організаціях державної форми власності складна. Тому виш не завжди може працевлаштувати чи принаймні сприяти цьому. Однак оскільки сама вимога існує, то до нас часто звертаються зі скаргами, що навчальні заклади вимагають від своїх випускників довідки про працевлаштування і випускники мусять діставати їх різними способами. Виходить, що самі себе обманюємо.
Наталія Олександрівна, м. Дніпропетровськ:
— Останніми роками склалася практика проведення випускних вечорів у дорогих кафе чи ресторанах. Начебто, як я чула, у школах їх проводити забороняє Міносвіти. Скажіть: чому не можна, як це було раніше, проводити випускні у шкільних приміщеннях і задіяти до приготування страв шкільну їдальню?
— Залишаються чинними листи МОН України від 07. 05. 2001 р. №1/9-181 та від 06. 06. 2003 р. №1/9-287, в яких у категоричній формі заборонено влаштування в загальноосвітніх навчальних закладах та орендованих ними приміщеннях проведення випускних вечорів, під час яких вживають алкогольні напої.
Крім того, з огляду на Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, заборонено використання приміщень харчоблоку, їдалень, роздаткових, буфетів не за призначенням. У цьому разі використання шкільного приміщення (їдалень) відбуватиметься не за призначенням.
«Пряму лінію»
підготувала і провела
Тетяна МОІСЕЄВА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Юрій ДУДНИК. Народився 1968 року в селі Лукаші Київської області. Навчався у Київському педагогічному інституті ім. М. П. Драгоманова, Київському міжрегіональному інституті удосконалення вчителів ім. Б. Грінченка, Міжгалузевому інституті управління. Кандидат педагогічних наук. З березня 2014-го — голова Державної інспекції навчальних закладів України.
ДОВІДКА «УК»
Основні завдання Державної інспекції навчальних закладів — реалізація державної політики у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів незалежно від їхнього підпорядкування і форм власності; внесення на розгляд міністра пропозицій щодо формування державної політики у цій сфері.
ПРЕС-ЦЕНТР «УК»
З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою: imrich@ukcc.com.ua.
Ми в Google+