ЗЛОЧИН І КАРА

У результаті спецоперації правоохоронцям вдалося зберегти життя кредитора-невдахи

Хтось із мудреців якось зауважив: через гроші вершать стільки страшних справ, що час вигадати менш небезпечний еквівалент праці. Цей вислів спадає на думку щоразу, коли доводиться знайомитися з матеріалами багатьох економічних злочинів. Красномовний приклад — історія, що трапилася нещодавно в Криму.

На додачу до боргу ще й в’язниця. Фото з сайту mvd.tatarstan.ru

Бізнес-леді робить замовлення…

Відомо, що в бізнесі так само, як і в лотереї, гарантувати швидке казкове збагачення складно. Відповідно ризик прогоріти чи просто отримати не зовсім очікуваний результат існує завжди. Напевно, про це знала 40-річна кримська бізнес-леді Ірина Олександрівна, яка будувала власний пансіонат в Алушті. Справа затратна, отож коштів постійно не вистачало. Брати кредит у банку не хотілося, тому готівку під відсотки позичала у знайомого комерсанта Геннадія. Із часом вона заборгувала йому чималу суму — майже 240 тисяч гривень, повертати які не поспішала. Кредитор вчинив цілком цивілізовано: звернувся до суду, який і постановив стягнути з Ірини Олександрівни зазначений борг. А оскільки грошей на той момент у неї не було, то попереду замаячила цілком реальна перспектива примусового стягнення. Тобто судові виконавці могли б звернути увагу на її  пансіонат…

Недовго думаючи, комерсантка вирішила, що найпростіший і найефективніший спосіб «виправити» ситуацію — позбутися кредитора. Мовляв, немає людини — немає проблеми. Що з того, що ця, з дозволу сказати, логіка не лише суперечила  загальноприйнятим нормам моралі, права і навіть бізнесу, а й була, так би мовити, недосконалою з юридичного боку, оскільки в разі смерті  кредитора їй все одно довелося б виплачувати борг його спадкоємцям. Бажання розв’язати свої проблеми саме так переважило, і жінка почала  шукати кілера. Далеко не ходила — згадала про давнього знайомого із Запорізької області  Олега, який мав певні зв’язки у кримінальних колах. До нього і звернулася. Парадоксально, але саме Олега з приятелем кілька років тому засудили за пов’язане із продажем автомобіля шахрайство, вчинене стосовно… Ірини Олександрівни! Згідно з вироком, він повинен був виплатити їй 35 тисяч доларів США. Мабуть, для замовниці кримінальне минуле Олега та борг, що висів на ньому, гарантували участь останнього в «делікатній» справі.

Олег пропозицію прийняв, запевнивши, що знайде кілера. За всі послуги Ірина Олександрівна пообіцяла забути його борг. Незабаром на вокзалі в Сімферополі він представив їй виконавця вбивства — 35-річного жителя Запоріжжя Ігоря. Підприємниця обговорила майбутню «операцію» і розповіла, де мешкає і працює майбутня жертва, повідомила номери його мобільних телефонів.

Фінал операції «Псевдокілер»

Під час наступної зустрічі потенційний кілер повідомив замовниці, що на «діло» піде не сам, а зі спільником, якимось Володею. Та не заперечувала. Вона придбала для найманців стартові пакети мобільного оператора і дала грошей винайняти квартиру. Ті, у свою чергу, показали фотографії Геннадія, зроблені під час стеження. Упевнившись, що на них потрібний «об’єкт», бізнесменша підтвердила замовлення. Востаннє спільники зустрілися в кафе на Набережній у Сімферополі. Виконавці продемонстрували замовниці фотографію закривавленого тіла кредитора і його документи, за що отримали «заохочувальну премію» — 450 доларів США. Тут же всіх і затримали співробітники УБОЗ.

Розчаруванню бізнес-леді не було меж: виявилося, що замовлення не виконано. Про її наміри розправитися з діловим партнером дізналися працівники міліції, тож  її спілкування з посередником і виконавцями, які не захотіли ставати душогубами,  відбувалося під контролем оперативників. Вони й застерегли жертву й організували потрібні фото, заздалегідь інсценувавши вбивство.

— Під час слідства і суду затримана провини не визнала, попри абсолютно очевидні факти, — розповідає старший слідчий з особливо важливих справ Головного слідчого управління МВС підполковник Олександр Івченко, який розслідував кримінальну справу. — Мовляв, вона просто звернулася по допомогу до знайомого, щоб вирішити питання про відстрочку боргу. Однак зібрані докази, докладні свідчення псевдокілерів, а також роздруківки їхніх розмов із замовницею беззаперечно переконують, що йшлося саме про вбивство.

Крапку в цій історії поставив суд. Замовниця отримала 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Певна річ, підсудна не погодилася з таким вердиктом і оскаржила його. Проте вища судова інстанція залишила вирок без змін.

КОМПЕТЕНТНО

Ігор ЦЮПРИК,
начальник управління ГСУ МВС України:

— «У зв’язку з тим, що зазначена категорія злочинів має латентний, тобто прихований, характер, їх виявлення і розкриття вимагає високої професійної кваліфікації як оперативних, так і слідчих служб. А досягнення результату можливе лише за тісної координації дій цих підрозділів. Справа, про яку згадуєте, вельми показова в цьому плані: саме завдяки співпраці різних міліцейських служб вдалося не лише викрити зловмисницю, а й запобігти серйознішому злочину. До речі, за останні роки міліцейське слідство напрацювало дієву методику доказування замовних убивств».