Певен, користувачам Інтернету запам’яталося розтиражоване певний час тому багатьма сайтами повідомлення міліції про арешт голови однієї з райдержадміністрацій Житомирської області, спійманого на хабарі у 850 тис. гривень. Бо подія справді неординарна — не так власне фактом відвертого хабарництва і предметом оборудки (земельні ділянки — хіба зараз когось цим здивуєш?), як тим, що достатньо помітного в масштабах області чиновника таки заарештували. А потім, після розслідування, ще й адекватно покарали, засудивши за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України на дев’ять років ув’язнення з конфіскацією всього належного йому майна і позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної влади. Само собою, з нечестивця зняли 5-й  ранг 3 категорії посадової особи місцевого самоврядування.

Як водиться, засуджені персони такого класу зі своїми адвокатами з вироком не погоджуються і починають його оскаржувати, вимагаючи якщо не повної сатисфакції, то хоча б пом’якшення кваліфікації злочину.  В цьому разі захист, зокрема, наполягав на тому, аби з обвинувального вироку була вилучена фраза «вимагання хабара». Мовляв, голова райдержадміністрації грошей не вимагав, а просто взяв запропоновані сотні тисяч гривень… Далі ще цікавіше — сторона захисту почала вимагати скасування рішення про конфіскацію виявленого в ході розслідування банківського вкладу в Райффайзенбанку Аваль на суму один мільйон євро, що, за даними прокуратури, належав саме екс-чиновнику.  Мабуть, як нажиті «непосильною працею» останнього…

І що б ви собі думали? Вищий суд, «…проаналізувавши події і взявши до уваги, що одержувачі земельних ділянок (читай — хабародавці) не є членами місцевої громади і за законом не мали права на безкоштовне виділення землі…», дійшов висновку, що голова райдержадміністрації таки не вимагав хабара. Іншими словами, його, бідного, просто змусили прийняти «подяку» за неправедні труди… Вгадуєте логіку? Так недалеко і до виправдання підсудного дійти. До речі, згідно з чинним законодавством відповідальність за хабар мають нести й ті, хто його пропонує, однак у повідомленні про них ні слова.

Добре, що хоч другу вимогу адвокатів — скасувати рішення про конфіскацію на користь держави виявленого в ході розслідування кримінальної справи банківського вкладу в один мільйон євро Печерський суд в середині серпня не задовольнив, ще раз визнавши, що гроші були конфісковані на законних підставах.  Але спроба повернути вилучений Фемідою капітал говорить сама за себе: воістину, кому багато дано, той ще більше візьме собі сам.