У більшості українців банківські кредити асоціюються із проблемами. Рідко кому вдається взяти гроші у фінансової установи й повернути їх лише з відсотками й без неприємних наслідків. Часто клерки цих установ замовчують важливі нюанси, через які потім страждає позичальник. Трапляється, що людина стає заручником ситуації. Наприклад, борг їй залишається у спадок від померлих близьких родичів. Чи потрібно його виплачувати, особливо якщо родича було позбавлено батьківських прав, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Перед тим як приймати спадщину, треба подумати, чи вона того варта. Фото з сайту svadbagolik.com

Є права — будуть і обов’язки

Наша читачка Оксана Іванова багато років не спілкувалась із батьком. Ще коли вона була дитиною, батьки розлучились. Оскільки тато зовсім не брав участі в житті дочки і не платив аліментів, його через суд позбавили батьківських прав. Відтоді минуло багато років.

Та ось одного дня дочці подзвонили колектори і повідомили, що вона повинна заплатити 3 тисячі гривень кредитної заборгованості банку. Як виявилось, на момент смерті в батька був невиплачений кредит обсягом 1500 гривень за холодильник.

Дівчина подзвонила дідові по батьківській лінії, з яким підтримувала родинні стосунки, щоб з’ясувати, що відбувається. Дід сказав, що одразу після смерті сина він надіслав у банк копію свідоцтва про його смерть. А оскільки смерть — це, на його думку, форс-мажорні обставини, то онуці нема про що непокоїтися. Адже дідові так само дзвонили колектори і вимагали грошей, проте він їм пояснив, що інвалід і пенсіонер, тому сплачувати борги не може. Коли знову подзвонили колектори, Оксана пояснила, що вони з батьком були фактично чужими людьми, тому його кредити вона не віддаватиме. Проте вже через кілька тижнів до неї надійшло повідомлення, що суд виніс заочне рішення, згідно з яким вона повинна виплатити взятий батьком кредит плюс заборгованість за ним і судові витрати. Загалом це 3 тисячі гривень.

Ми запитали у юристів: що робити в такій ситуації?

— Стаття 166 Сімейного кодексу визначає правові наслідки позбавлення бать?ківських прав. Один з них — втрата права спадкування, заснованого на спорідненості з дитиною, — роз’яснює ситуацію юрист департаменту судової практики ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» Вадим Баранов. — Проте втрачає його лише той з батьків, котрого було позбавлено батьківських прав. Дитину ж права на спадкування за спорідненістю не позбавляють. Відповідно до положень Цивільного кодексу України, у разі спадкування за законом дитина потрапляє у першу чергу спадкоємців, до якої також належать батьки спадкодавця і той з подружжя, хто його пережив. Отже, дитина справді успадковує і зобов’язання батьків, незалежно від того, позбавлено їх батьківських прав чи ні.

Керуючий партнер ЮК «Право плюс» Наталія Якухно наголошує, що в цій ситуації все неоднозначно. Адже невідомо, чи вступила вона у права спадкування. Іншими словами, чи перейшло у спадок Оксані ще щось, окрім боргового зобов’язання.

— Потрібно розділяти дві ситуації. Перша — коли дочка вступила в права спадщини й отримала якесь майно, друга — якщо після смерті батька їй нічого не залишилось, — пояснює Наталія Якухно. — В першому випадку вона отримує не лише права, а й обов’язки. Тобто, отримавши у спадок квартиру, машину чи сімейну картину, разом з ними вона отримує ще й обов’язки віддавати борги померлого родича. Проте повертати борги потрібно лише в межах успадкованого майна. Тобто якщо у спадок перейшов холодильник вартістю тисячу гривень, то борги за кредитом вона має віддавати в межах цієї суми. У другому випадку, відмовившись від спадку, вона відмовляється і від боргів. Це стосується спадкування і за законом, і за заповітом. Тобто якщо батько вписав дочку в заповіт без її відома та згоди, а вона не хоче нічого від нього отримувати, то дівчина просто відмовляється від спадщини.

Смерть — не форс-мажор

Багато позичальників, як і дід нашої читачки, вважають, що смерть — це не що інше, як форс-мажорні обставини, які звільняють від виплати кредиту. Проте, на думку правників, це не зовсім так.

— Смерть не вважається форс-мажором, тобто подією, яка звільняє від виплат під час спадкування, — зазначає Наталія Якухно. — Якби у батька не було родичів, тоді усе майно разом із боргами успадкувала б територіальна громада.

Вадим Баранов додає, що зобов’язання припиняється зі смертю фізичної особи, якщо воно нерозривно пов’язане з особою боржника і у зв’язку з цим не може бути виконане кимось іншим. Наприклад смерть довірителя або повіреного припиняє договір доручення. У всіх інших випадках, відповідно до положень Цивільного кодексу України, а саме ст. 1218, майнові права та обов’язки померлого входять до складу спадщини та переходять до його спадкоємців.

Також юристи радять звернути увагу ще на кілька обставин. Передусім на те, що відповідно до наявної інформації дід 3 роки тому повідомив банк про факт смерті його боржника, а отже, у розумінні частини 2 ст. 1281 Цивільного кодексу України кредитор фактично дізнався про факт відкриття спадщини і мав 6 місяців для пред’явлення вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину. А отже, строк пред’явлення відповідної вимоги сплинув, а згідно з положенням частини 4 ст. 1281, кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину у строки, зазначені в частині 2 і 3 ст. 1281, позбавляється права вимоги.

— Нарахування пені у разі смерті боржника неможливе, — наголошує Вадим Баранов, — оскільки такі штрафні санкції нерозривно пов’язані з особою боржника, а про нарахування після його смерті не може йтися. Також важливе положення частини 1 ст. 1282 Цивільного кодексу України, згідно з яким спадкоємці мають задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто в розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Це означає, що кожен зі спадкоємців задовольняє вимоги кредитора пропорційно до розміру його спадщини. Наприклад, якщо є двоє спадкоємців і один з них отримав 2/3 спадщини, а інший — 1/3, то вимоги кредитора вони задовольняють у такій самій пропорції, але не більше вартості майна, одержаного у спадщину.

Заочно засуджена

Цікаво й те, що рішення щодо Оксани суд виніс заочно. На її думку, це неприпустимо. Проте правники переконують, що такі рішення суди можуть виносити, але за умови, що дівчину належно повідомили про судові засідання.

— Практику винесення заочних рішень часто застосовують під час стягнення простроченої заборгованості, — наголошує Вадим Баранов. — Але тут необхідно врахувати, що 3 роки тому дід повідомив банк про смерть його боржника. Отже, у розумінні частини 2 ст. 1281 Цивільного кодексу України кредитор дізнався про факт відкриття спадщини і мав 6 місяців для пред’явлення вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину. В суді представники банку, напевно, посилалися на положення частини 3 ст. 1281 Цивільного кодексу України, де зазначено, що тоді, коли кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має пред’явити свої вимоги до спадкоємців протягом року від настання строку вимоги, а цим моментом може бути закінчення терміну надання кредиту та його неповернення. Також необхідно мати докази, щоб довести, що на адресу банку надсилали копію свідоцтва про смерть (квитанція з Укрпошти про надісланий лист). Якщо таких доказів немає, суд може спиратись на положення ч. 3. ст. 1281.

Також на першому етапі перегляду заочних рішень необхідно звернути увагу, що застосовується порядок, встановлений ст. 228 Цивільного процесуального кодексу України. У ньому йдеться, що заочне рішення переглядає суд, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Таку заяву можна подати протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Наталія Якухно додає, що щойно ви дізналися про винесення заочного рішення суду (від державного виконавця, знайомих тощо), зверніться до канцелярії суду із письмовою заявою про отримання його копії. Від дати офіційного вручення вам рішення суду ви маєте 10 днів для подання заяви про його скасування та призначення розгляду справи в загальному порядку. Якщо пропустите 10-денний термін подання заяви, то повинні будете ще й обгрунтовувати вагомість причин такого пропуску.

Насамкінець хочеться нагадати банкам, які шукають, на кого б «повісити» невиплачений кредит померлого клієнта: діти не повинні нічого відшкодовувати фінансовій установі замість близьких родичів, позбавлених батьківських прав, якщо вони відмовилися від спадщини. І тільки якщо синові чи дочці таки щось перепало від померлого і вони погодилися цей спадок узяти, в них з’являються певні зобов’язання перед банком.