З1 січня 2018 року чинний закон, яким передбачено сортування сміття в наших містах і селищах. Пам’ятаю, як торік у вересні писав статтю саме на цю тему. Тоді чимало розмовляв із керуючими ОСББ, начальниками комунальних та приватних ЖЕКів Києва та області, і всі вони як один рапортували: готові виконувати цей дуже потрібний закон. Проте минуло вже майже три місяці 2018-го, а все залишилося, як і було. Напередодні нового року в моєму дворі (мешкаю у великій багатоповерхівці) встановили три види контейнерів. Видно, що вони призначені для різного сміття. Проте на них не написано, для якого кожен. Люди як викидали не сортуючи, так роблять це і донині. І ніхто жодної просвітницької роботи з цього приводу не проводив. Навіщо тоді було ставити різні ємності без розпізнавальних знаків? Я зателефонував до нашого ЖЕКу й поставив це запитання головному інженерові. Він відповів, що нічого не знає. Начальник ЖЕКу також нічого не міг відповісти. А на нагадування, що він сам за чотири місяці перед початком чинності закону казав про повну готовність до сортування сміття, відреагував дуже цікаво: «Та ви самі погляньте, люди ж до цього не готові. Я не навчатиму їх, мов учитель у школі!»

До речі, саме ЖЕКи, ОСББ та інші формування й повинні пропагувати серед населення ідею сортування сміття і фактично навчати, в який контейнер що викидати і як правильно збирати. Не знаю, як у світлі виконання цього закону справи в інших містах, але відчуваю, що так само, як і в Києві. Щоправда, чув, що в Обухові Київської області начебто сортують. До речі, цікаво дізнатися, як роздільно збирають сміття, від наших читачів. Напишіть у редакцію, поділіться. Можливо, у вашому місті чи містечку все інакше. 

Тож ні влада, ні комунальні підприємства до цього не готові. А закон було ухвалено ще в 2012 році з позначкою, що він набуває чинності з 2018-го. Тобто місцеві органи влади мали у своєму розпорядженні цілих шість років, щоб ретельно підготуватися до цього важливого кроку. Не вистачило…

У законі записано, що за відмову від сортування — штраф для населення становить 340—1360 гривень. Для організацій — 850—1700 гривень. Не лякають навіть ці суми. Проте ніхто нікого не штрафує. Якщо закон не діє, то навіщо його ухвалювати?

А незабаром на нас всіх чекає додатковий тариф на сміття. Як стверджують автори документа, саме він і повинен стимулювати людей розділяти відходи. Також Верховна Рада повинна ухвалити податок на упаковку — за її утилізацію сплачуватимуть у момент купівлі товарів. Проте навіть ці заходи без роз’яснювальної роботи місцевих органів влади та комунальних підприємств не дадуть змоги розв’язати проблему. А якщо на місцях так, як нині, не буде різних контейнерів для різних видів відходів, то все виявиться звичайним пшиком.