Перший раунд обговорення за участю бізнес-спільноти концепції створення Служби фінансових розслідувань (СФР) завершився тим, що Рада підприємців при Кабінеті Міністрів не підтримала в нинішньому вигляді законопроект, яким фіксується така ініціатива.

А згідно з цим законопроектом, СФР має об’єднати під одним дахом спеціалістів з боротьби з організованою злочинністю (податкову міліцію, відповідні департаменти Держфінінспекції, МВС та СБУ). Це має вдарити по корупції, усунути дублювання функцій різними держорганами, а відтак скоротить армію чиновників, посиливши вимоги до спеціалістів під час зарахування їх до цієї структури.

Водночас Рада підприємців підтримала необхідність реформування системи боротьби з організованою злочинністю в країні. Тому запропонувала створити за участю представників профільних міністерств і відомств постійно діючу робочу групу з напрацювання механізмів протидії економічним правопорушенням.

Дублерів не буде

На тому, що законопроект потребує серйозного доопрацювання, наголошувалося і під час другої зустрічі податківців з представниками бізнесу — Українським союзом промисловців та підприємців (УСПП). Зокрема, бізнес вважає, що немає гарантій, що такі підрозділи знову не з’являться при вищезазначених держорганах. Так сталося, вказують експерти, коли створювали податкову міліцію — підрозділи звели, а потім вони знову виросли у силових відомствах. Крім того, у законопроекті дуже багато уваги приділено обов’язкам працівників майбутньої служби, а ось про їхню відповідальність за нанесені суб’єктам господарювання збитки — забули.

Заступник міністра доходів і зборів Володимир Хоменко на перше зауваження відповів так: «Силові відомства займатимуться виключно злочинами проти людини, а економічні злочини (у тому числі розкрадання державної власності) передадуть до компетенції СФР, тож підрозділів-дублерів не буде». А щодо відповідальності, то у Міндоходів готові до дискусії, якою вона має бути: дисциплінарною, адміністративною, кримінальною чи матеріальною в разі нанесення значних збитків.

Крім того, Володимир Хоменко уточнив, що будуть розмежовані функції Державної фіскальної служби (ДФС), яка прийде на зміну Міндоходів, та СФР. Так, ДФС займатиметься аудитом, плановими та позаплановими перевірками, а СФР — перевірками в рамках кримінального провадження.

«Запланована ще низка зустрічей з бізнесом. Тож законопроект буде винесено на розгляд уряду після доопрацювання. І лише у разі схвалення Кабміном, документ потрапить у парламент», — запевнив він.          

Готові до податкового компромісу?

Обговорювали учасники зустрічі й інший документ, який вже перебуває на розгляді парламенту. Як повідомляла перший заступник голови парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Оксана Продан, законопроект про податковий компроміс (ПК) профільний комітет розглянув і вирішив рекомендувати ВР підтримати його в першому читанні та підготувати його до другого читання з урахуванням усіх зауважень. Вона не уточнила, чи перетинаються зауваження комітету й бізнесу. Водночас у Міндоходів підкреслюють: потрібні такі зміни, щоб документ влаштував і бізнес, і державу.   

Законопроект про ПК Міндоходів розробляло за участі УСПП. Розробники вважають, що він має ефективно вплинути на довіру між фіскалами та бізнесом, ті, хто ухилявся від сплати податків, почнуть сумлінно їх сплачувати, що позитивно для бюджету. 

Заступник директора департаменту з правової роботи Міндоходів Владислав Розмош пояснив суть законопроекту про ПК. Так, суб’єкти господарювання, які не завжди діяли за законом щодо сплати податків,  зможуть подати уточнюючі розрахунки з ПДВ та податку на прибуток (за податкові періоди до 1 січня 2014 року). Пропонується звільнити платників від фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності у разі добровільної сплати 15% від занижених ними зобов’язань з цих податків. Решта — 85% суми — вважатиметься погашеною.

Тобто з моменту набрання чинності відповідного закону суб’єкт господарювання протягом 60 календарних днів може подати уточнюючий розрахунок. Податковий орган має 10 днів на перевірку документів, і якщо податкові зобов’язання задекларовані чесно, то за мовчазної згоди інспектора платник сплачує 15% і ПК вважається узгодженим. Якщо виникають додаткові питання до суб’єкта, то йому надсилається запит, на який платник має відповісти протягом десяти днів. І якщо знову в інспектора не виникає питань щодо документів і застосовано принцип мовчазної згоди, то можна сплатити 15% вказаної суми. Коли питання виникають, то відбувається перевірка фінансово-господарської діяльності платника, і якщо все нормально, то — знову сплата 15%. У разі донарахування зобов’язань податківцями за результатами перевірки і суб’єкт сплачує 15%, то ПК теж досягнутий. Якщо не платить, вважаючи, що перевіряльники неправильно визначили суму податкового зобов’язання, то рішення можна оскаржувати, в тому числі в суді. Тобто ПК не досягнутий і включається стандартна процедура узгодження податкових зобов’язань з подальшим їх стягненням. 

Схожі механізми, як зазначають у Міндоходів, були застосовані у Німеччині, Італії, Ірландії. А ініціатива ПК в Україні  належить самому бізнесу, який хоче перегорнути сторінку минулого і працювати прозоро.

Водночас голова комісії з питань економічної політики УСПП Юлія Дороговоз застерігає, що, згідно із законопроектом, у податкових органів з’являється така собі можливість не зробити запит до платника на отримання додаткових документів або не прийти на перевірку. Тобто такий платник зможе заплатити визначені 15% не зрозуміло від якої суми (незрозуміло і чи правильно вона буде визначена ним). «Тобто якщо є підстави, то платник має бути обов’язково перевірений. А ще є інші платники, які вже пройшли перевірки і в рамках кримінальних справ оскаржують рішення податківців у суді. Для них, на жаль, вже не можна нічого змінити, бо механізму ПК не було», — каже вона. 

Також експерти вважають, що треба уточнити норму законопроекту, згідно з якою платник податків має обов’язково скористатися правом на ПК, інакше його документально перевірять. Бізнес сприймає таку норму як тиск і не розуміє, чи стосується податковий компроміс і тих платників, які сумлінно перераховують податки у бюджет.   

Перший заступник міністра доходів і зборів Ігор Білоус зазначив, що є певна аудиторія, під яку написано цей документ і яка хоче почати платити податки чесно. Є дані про тих, хто працював із незаконними схемами, і вони чітко знають, що і скільки їм потрібно заплатити.

Очевидно, був вибір — або податківці продовжують «ганятися» за такими платниками, які мінімізували податки, або обидві сторони визнають проблему, виходять на нульову позначку і починають працювати по-новому. Останнє й передбачає законопроект про ПК. А тим, кого не зацікавить ПК і продовжуватиме ухилятися від сплати податків, у Міндоходів нагадують, що бачать усі незаконні схеми і відповідати доведеться.