Торік в останні дні жовтня випала нагода побувати в університеті французького міста Ренн. Із воріт на мене вибігли люди в масках і чорному вбранні: нічого собі зустріч! І лише побачивши гори різьблених гарбузів, що виднілися у всіх переходах, зрозуміла: наближається Геловін, тож студенти перевтілилися в його персонажів.

Мені це, з дозволу сказати, свято не подобається: і ментально не наше, і якесь страшне. Однак його реклама дедалі активніше бере в облогу українців. Приміром, у Рівному з білбордів Геловін закликає святкувати дівчина з перерізаними венами. В окремих школах навіть першокласникам завбачливо розповіли, до чого їм готуватися в останні дні жовтня, тож 7-річна онучка вже навіть страшну маску встигла виготовити.

І тут вирішили сказати своє слово депутати Рівнеради. На сесії 24 жовтня більшістю голосів вони висловилися проти цього дивного для українців свята, яке передбачає перевтілення в різну нечисть: вампірів, духів, привидів. Погодьтеся, складно назвати позитивним такий вплив на людей, особливо на стадії формування моральних цінностей. До того ж, Закон України «Про освіту» визначає, що засадами державної політики у сфері освіти є формування нетерпимості до фізичного або психологічного насильства. А Закон «Про рекламу» прямо забороняє розміщення реклами, яка містить елементи жорстокості, насильства та цинізму.

Тому скориставшись повноваженнями, передбаченими Законом «Про місцеве самоврядування», Рівнерада рекомендувала не відзначати Геловіну зокрема в навчальних закладах міста. А ті, хто розмістив рекламу цього буцімто свята, зобов’язані її прибрати. Натомість рішенням сесії рекомендовано запровадити День подяки, який теж відзначають у багатьох країнах, що пов’язаний здебільшого із завершенням сільськогосподарських робіт. Його головна мета — подяка Богові та хліборобам за врожай.

Як на мене, цілком логічне й виправдане рішення. Адже Геловін – це свято кельтських язичників, яке близько 2 тисяч років тому відзначали в Ірландії. Завдяки вдалому маркетингу його перетворили на містифіковане дійство американці. Звісно ж, із комерційною метою.

Проте на захист Геловіну миттєво стало чимало користувачів соцмереж. Посипалися закиди на адресу і депутатів, і Рівненського міського голови: вам що, мовляв, робити більше нічого? Он скільки в нас незаконних надбудов, доріг без розміток і належного ремонту і ще маса нагальних для городян питань. До слова, більшість закидів справедливі. Але ж до чого тут американське свято? Відділяймо мух від котлет, панове!

Водночас у соцмережах дедалі більше тих, хто закликає сказати «Ні!» Геловіну і хоче, щоб Україна була з Богом, а не з нечистими.

Святкувати ніч відьом (друга назва Геловіну) чи ні — вирішувати кожному особисто. А мені хочеться, щоб онучка виготовляла не чергову страшну маску, а, скажімо, віночок з калини. Чи з чорнобривців, що палахкотять яскравими вогниками в ці останні жовтневі дні. І неодмінно приготую для неї смачну гарбузову кашу: за рецептом іще моєї бабусі. В Україні ж бо живемо, друзі!

Тож не розчинімося в уламках субкультур, хоч би якими «просунутими» і «розкрученими» вони були.