Заощадити на газі допоможуть сільгоспвідходи

ПЕРСПЕКТИВИ

Виробництво твердого біопалива в Україні торік сягнуло 810 тисяч тонн. І це ще не межа

Згадую своє  дитинство, коли на  берегах річки Здвиж, що протікає неподалік Києва, копали торф, сушили його і робили брикети, аби взимку зігріти домівку. І це попри те, що вугілля тоді  коштувало майже копійки. Газ постачали тільки в балонах, раз на два тижні. Проте люди заощаджували власні кошти за допомогою природи. Вона  й  нині нам дарує таку можливість, а ми цим майже не користуємося.

Енергоносії у нас під ногами:  це лушпиння соняшникового насіння, тирса, кукурудзиння тощо. Потрібно лише вміти його правильно використати для енергетичних потреб.

Порівняйте різницю

Попит на біопаливо у світі  зростає  великими темпами. Чому? Відповідь проста: підвищення  цін на традиційні енергоресурси — нафту і газ. Наприклад, у країнах ЄС господарі більшості будинків і котеджів давно  перейшли на спосіб опалення пелетами і брикетами, виготовленими з відходів сільськогосподарської продукції.

Їхнє використання не лише дешевше в  ціні (удвічі за традиційний  газ),   а й популярне  завдяки зниженню кількості шкідливих викидів в атмосферу, захист  якої поважає Європа.

Тут кількість викидів  вуглекислого газу не перевищує норму, потрібну рослинам для вироблення кисню, а кількість інших шкідливих хімічних сполук різко скорочується завдяки використанню сучасних технологій, — стверджують міжнародні експерти.

Науковці одного з європейських дослідницьких центрів підрахували, що через 25 років  для Європи щорічно буде необхідно майже 350 мльйонів  тонн твердого біопалива. Нині головні його експортери — Швеція, США, Фінляндія, Канада. Статистика свідчить, що їхніх продуктивних потужностей може бути недостатньо для забезпечення біопаливом всіх охочих перейти на цей вид енергоресурсів.

Міні-завод з переробки відходів. Фото з сайту zerno-ua.com

Наші перспективи і проблеми

У свою чергу вітчизняні  експерти в цій галузі  говорять  про те, що Україна може зайняти одне з провідних місць у цій царині  енергетики, оскільки ми  володіємо  великим потенціалом. Уже сьогодні експортуємо  майже 70%  виробленого твердого біопалива.  «Наша країна може  розпочати  модернізацію цього сектору економіки. Це дасть їй можливість збільшити свої потужності з виробництва альтернативного виду палива в десятки разів, — так «Урядовому кур’єру» прокоментував ситуацію Сергій Чалий, фахівець ринку біопалива.

 Проте тут можуть виникнути певні проблеми. Розвиток  цього ринку в Україні  призупинився. Причина — здорожчання сировини: тирси та дров і навіть лушпиння соняшника, а також транспортні витрати.  Ще виробники нарікають, що держава не приділяє належної уваги твердому біопаливу як альтернативі газу.

Нині у структурі енергоспоживання паливо із тирси, соломи чи лушпиння соняшнику має мізерну частку. Держава, яка підтримує альтернативну — сонячну та вітрову — енергію, ігнорує тверде біопаливо. І не підтримує його. Бюджетного фінансування немає, преференцій жодних.

На пілотні проекти в регіонах не виділено жодної копійки. Про це на прес-конференції повідомили  керівник Українського пелетного союзу (УПС) Микола Коломійченко і президент Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України (АПЕУ) Віталій Давій.

За словами  М. Коломійченка, головним чинником припинення зростання  виробництва твердого біопалива  стало здорожчання  сировини  в середньому на 12—15%, а також збільшення транспортних витрат у середньому на 8—10%.

У свою чергу В. Давій  сказав, що нині  галузь переживає період стагнації через брак законодавчих норм, які захистили б  її діяльність.

«Продукція вітчизняних виробників поки що не сертифікована, а отже, має нижчу ціну  на європейському  ринку», — констатував  Микола Коломійченко.

Для порівняння: в Європі вартість пелет становить 186—240 євро за тонну, тоді,  як   у нас  — 120—150. 

За правильних підходів Україна могла б замінити 15—20% природного газу твердим біопаливом, що дало б можливість знизити тарифи на тепло для населення на 10—15%. Адже ціна за тисячу кубометрів газу становить близько 4,8 тисяч  гривень,  для його заміщення необхідно приблизно 2 тонни пелет, середня вартість  яких становить приблизно тисячу вісімсот гривень. Як кажуть, відчуйте різницю.

ДОВІДКА «УК»

Біопаливо — це паливо з біологічної сировини. Можна виокремити такі підвиди: деревне (тверде) і недеревне біопаливо (рідке або газоподібне). Деревне біопаливо містить деревину — відходи лісопильних виробництв, швидкорослі дерева, які спеціально вирощують для вирубування й подальшої переробки.

До недеревних видів зараховують різні сільськогосподарські культури, які вирощують для отримання біопалива: ріпак, кукурудза, соняшник, буряк тощо.