Газета Кабінету Міністрів України30 жовтня 2026
30 жовтня 2026
Віталій ЧЕПІЖКО

Заощадити на газі допоможуть сільгоспвідходи

Згадую своє  дитинство, коли на  берегах річки Здвиж, що протікає неподалік Києва, копали торф, сушили його і робили брикети, аби взимку зігріти домівку. І це попри те, що вугілля тоді  коштувало майже копійки. Газ постачали тільки в балонах, раз на два тижні. Проте люди заощаджували власні кошти за допомогою природи. Вона  й  нині нам дарує таку можливість, а ми цим майже не користуємося.
Енергоносії у нас під ногами:  це лушпиння соняшникового насіння, тирса, кукурудзиння тощо. Потрібно лише вміти його правильно використати для енергетичних потреб.

Заощадити на газі допоможуть сільгоспвідходи

ПЕРСПЕКТИВИ

Виробництво твердого біопалива в Україні торік сягнуло 810 тисяч тонн. І це ще не межа

Згадую своє  дитинство, коли на  берегах річки Здвиж, що протікає неподалік Києва, копали торф, сушили його і робили брикети, аби взимку зігріти домівку. І це попри те, що вугілля тоді  коштувало майже копійки. Газ постачали тільки в балонах, раз на два тижні. Проте люди заощаджували власні кошти за допомогою природи. Вона  й  нині нам дарує таку можливість, а ми цим майже не користуємося.

Енергоносії у нас під ногами:  це лушпиння соняшникового насіння, тирса, кукурудзиння тощо. Потрібно лише вміти його правильно використати для енергетичних потреб.

Порівняйте різницю

Попит на біопаливо у світі  зростає  великими темпами. Чому? Відповідь проста: підвищення  цін на традиційні енергоресурси — нафту і газ. Наприклад, у країнах ЄС господарі більшості будинків і котеджів давно  перейшли на спосіб опалення пелетами і брикетами, виготовленими з відходів сільськогосподарської продукції.

Їхнє використання не лише дешевше в  ціні (удвічі за традиційний  газ),   а й популярне  завдяки зниженню кількості шкідливих викидів в атмосферу, захист  якої поважає Європа.

Тут кількість викидів  вуглекислого газу не перевищує норму, потрібну рослинам для вироблення кисню, а кількість інших шкідливих хімічних сполук різко скорочується завдяки використанню сучасних технологій, — стверджують міжнародні експерти.

Науковці одного з європейських дослідницьких центрів підрахували, що через 25 років  для Європи щорічно буде необхідно майже 350 мльйонів  тонн твердого біопалива. Нині головні його експортери — Швеція, США, Фінляндія, Канада. Статистика свідчить, що їхніх продуктивних потужностей може бути недостатньо для забезпечення біопаливом всіх охочих перейти на цей вид енергоресурсів.

Міні-завод з переробки відходів. Фото з сайту zerno-ua.com

Наші перспективи і проблеми

У свою чергу вітчизняні  експерти в цій галузі  говорять  про те, що Україна може зайняти одне з провідних місць у цій царині  енергетики, оскільки ми  володіємо  великим потенціалом. Уже сьогодні експортуємо  майже 70%  виробленого твердого біопалива.  «Наша країна може  розпочати  модернізацію цього сектору економіки. Це дасть їй можливість збільшити свої потужності з виробництва альтернативного виду палива в десятки разів, — так «Урядовому кур’єру» прокоментував ситуацію Сергій Чалий, фахівець ринку біопалива.

 Проте тут можуть виникнути певні проблеми. Розвиток  цього ринку в Україні  призупинився. Причина — здорожчання сировини: тирси та дров і навіть лушпиння соняшника, а також транспортні витрати.  Ще виробники нарікають, що держава не приділяє належної уваги твердому біопаливу як альтернативі газу.

Нині у структурі енергоспоживання паливо із тирси, соломи чи лушпиння соняшнику має мізерну частку. Держава, яка підтримує альтернативну — сонячну та вітрову — енергію, ігнорує тверде біопаливо. І не підтримує його. Бюджетного фінансування немає, преференцій жодних.

На пілотні проекти в регіонах не виділено жодної копійки. Про це на прес-конференції повідомили  керівник Українського пелетного союзу (УПС) Микола Коломійченко і президент Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України (АПЕУ) Віталій Давій.

За словами  М. Коломійченка, головним чинником припинення зростання  виробництва твердого біопалива  стало здорожчання  сировини  в середньому на 12—15%, а також збільшення транспортних витрат у середньому на 8—10%.

У свою чергу В. Давій  сказав, що нині  галузь переживає період стагнації через брак законодавчих норм, які захистили б  її діяльність.

«Продукція вітчизняних виробників поки що не сертифікована, а отже, має нижчу ціну  на європейському  ринку», — констатував  Микола Коломійченко.

Для порівняння: в Європі вартість пелет становить 186—240 євро за тонну, тоді,  як   у нас  — 120—150. 

За правильних підходів Україна могла б замінити 15—20% природного газу твердим біопаливом, що дало б можливість знизити тарифи на тепло для населення на 10—15%. Адже ціна за тисячу кубометрів газу становить близько 4,8 тисяч  гривень,  для його заміщення необхідно приблизно 2 тонни пелет, середня вартість  яких становить приблизно тисячу вісімсот гривень. Як кажуть, відчуйте різницю.

ДОВІДКА «УК»

Біопаливо — це паливо з біологічної сировини. Можна виокремити такі підвиди: деревне (тверде) і недеревне біопаливо (рідке або газоподібне). Деревне біопаливо містить деревину — відходи лісопильних виробництв, швидкорослі дерева, які спеціально вирощують для вирубування й подальшої переробки.

До недеревних видів зараховують різні сільськогосподарські культури, які вирощують для отримання біопалива: ріпак, кукурудза, соняшник, буряк тощо.