З 1 січня знизилася ціна на газ, який Україна закуповує у Російській Федерації, з 408 до 268,5 доларів США за тисячу кубометрів. Перші результати цього вже на початку наступного місяця відчують бюджетні організації та комерційні підприємства: вони отримають платіжки за тепло з меншими сумами для сплати, адже для них зменшилися тарифи на опалення. Безумовно, рядові українці бажали б, аби результатом здешевлення газу стала «ланцюгова реакція», спрямована на кожного з них — чи то зменшення ціни на ті речі, хоча б першої необхідності, які їм доводиться купувати, чи поліпшення якості життя в інших виявах. Фахівці запевняють, що заощаджені на газі гроші можна буде спрямувати на ті нагальні речі, на які раніше коштів хронічно не вистачало, а ще зменшити збитковість підприємств, які раніше ледве зводили кінці з кінцями.

Сім мільярдів —  на модернізацію ЖКГ

Андрій БІЛОУСОВ,
заступник міністра регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства:

— Щороку бюджетні організації витрачали на оплату тепла близько 10 мільярдів гривень. Тепер вони зекономлять 2 мільярди. До речі, зниження ціни на газ дасть змогу заощадити кошти й на іншому напрямі. Так, щорічна різниця між фактичною ціною газу і ціною, за якою його купували підприємства теплоенергетики і виробляли тепло саме для населення, становила в державі 19 мільярдів гривень. Тепер зниження ціни на газ дає змогу цю суму зменшити до 10 мільярдів гривень. А ціна газу в тарифі на послуги з теплопостачання для населення залишиться на тому самому рівні. Тож економія становитиме 11 мільярдів гривень щорічно.

Від цього виграє і держава, і кожен громадянин, оскільки заощаджені кошти спрямують передусім на соціально-економічний розвиток регіонів, на реалізацію інфраструктурних проектів, на модернізацію житлово-комунального господарства, зокрема на модернізацію комунальної теплоенергетики. Саме на такі цілі проектом держбюджету на 2014 рік вже передбачено втричі більше, ніж торік, капітальних видатків, що їх розподіляють Кабінет Міністрів та Державний фонд регіонального розвитку, а це майже 7 мільярдів гривень.

Свої потреби  визначать регіони

Валерій САРАТОВ,
голова Національної комісії, 
що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг:

— Зауважу, що в структурі середнього тарифу на теплову енергію для бюджетних та інших споживачів вартість газу становить приблизно 80%. До 31 грудня 2013 року у вартість гігакалорії теплової енергії для бюджетних організацій закладалася стара ціна природного газу — 3823 гривні за тисячу кубометрів. Нова ціна блакитного палива, встановлена Нацкомісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, і яка враховується у тарифах на теплову енергію, становить:

— для бюджетних установ — 2783 гривні за тисячу кубів. Економія — 22%, тобто вартість гігакалорії тепла знизиться з 728 до 599 гривень;

— для інших споживачів (бізнес) — 3462 гривні за тисячу кубів (12% економії). Тут гігакалорія коштуватиме 683 гривні замість торішніх 766.

Тарифи знизилися для підприємств, що здійснюють діяльність у всіх регіонах України. Торік 31 грудня тарифи було скориговано для 160 найбільших підприємств сфери теплопостачання. З тих підприємств — ліцензіатів комісії, що залишилися, 42 або не постачають теплову енергію для бюджетної сфери, або не використовують природного газу. Решта 32 підприємства поки що не надали до комісії необхідні для коригування тарифів розрахунки.

За розрахунками комісії, зниження вартості теплової енергії для об’єктів лише бюджетної сфери дасть змогу зекономити протягом 2014 року майже 2 мільярди бюджетних коштів, з них майже 1,5 мільярда — це гроші місцевих бюджетів. Передусім їх спрямовуватимуть на розв’язання тих проблем, які найбільше турбують жителів регіонів. На які саме, визначатимуть органи місцевої влади.

Вартість хліба  буде стабільною

Марія КОЛЕСНИК, 
керівник аналітичного департаменту 
консалтингової агенції «ААА»:

— Можемо говорити про те, що найближчим часом ціна на хліб буде стабільною: продукт першої необхідності не дорожчатиме. Щоправда, і не дешевшатиме.

Варто зауважити, що хліб — продукт, вартість якого регулює держава. І навіть коли ціни на зернові та борошно зростали, вартість хліба залишалася незмінною. Також виробники не мають права наживатись на цьому продукті першої необхідності, адже рентабельність деяких сортів обмежена.

Олена ЖУКОВА, 
виконавчий директор 
Всеукраїнської асоціації пекарів:

— У складовій ціни хліба газ займає не головне місце, тому його здешевлення істотно не вплине на вартість продукту. Також варто зауважити, що нині все ще не скасовано державне регулювання ціни на хліб. Тож держава контролює вартість цього продукту. Тому ціна на хліб найближчим часом залишиться незмінною.

Для більшості українських підприємств виготовлення соціальних сортів хліба не рентабельне. Вони перекривають свої збитки за рахунок виготовлення елітної хлібобулочної продукції.

Від редакції.  «Урядовий кур’єр» продовжить досліджувати, як відобразиться зниження ціни на газ на добробуті нашої країни. В наступних номерах читайте коментарі фахівців інших відомств на цю тему.

Підготували Інна КОСЯНЧУК, Ірина ПОЛІЩУК,  «Урядовий кур’єр»