Як засліпити ворожі тепловізори? Або замаскувати стовп інфрачервоного випромінювання, що видає розташування буржуйки в землянці, бліндажі наших бійців? Або підстрахувати вартового, коли йому доводиться стерегти ділянку, порослу кущами чи помережану звивистими ярами?

Відповіді на ці запитання знають юні дослідники-винахідники зі Львівщини. Свої винаходи й розрахунки їхніх параметрів, результати лабораторних і польових випробувань та економічні розрахунки вони показали днями в Києві на учнівському конкурсі «IntelЕко-Україна», який є національним етапом міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF (розшифровується як Міжнародний науковий та інженерний ярмарок). Організувало захід Міністерство освіти і науки спільно з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді та дирекцією освітніх програм INTEL в Україні 

Марта Чичилова та Анастасія Барбаренко придумали універсальний моноблок для остеосинтезу, чим покращили можливості виліковувати переломи у тварин. Фото надане прес-службою IntelЕко

Із бойовим прицілом

— Мій «помічник вартового» спрацьовує на рух на відстані 30 метрів. Можна виставити його на переміщення і маленьких об’єктів (людина), і великих (техніка), — розповідає дев’ятикласник Роман Полюга. — Цей сигналізатор — аналог розтяжки. Але розтяжка може вразити мирних людей, які тікають з-під обстрілів. Сигналізатор же повністю безпечний. Чимало часу довелося приділити маскуванню. Наприклад, є додаткові тримачі, щоб можна було кріпити маскувальну сітку, гілки чи бадилля. Акумулятор можна зафарбувати в різні кольори залежно від пори року. Зробив два комплекти. Один уже поїхав у зону АТО.

Комплект обійшовся Роману в 500 гривень, а деталі він купив у звичайному магазині побутової техніки. Подробиці цього та інших військово-прикладних винаходів не розкриватиму, але волонтерам, які споряджають наших бійців, вони відомі.

Зекономимо?

Натомість розповім про роботу Антона Мотайла з міста Олександрія Кіровоградської області, який під керівництвом Світлани Піскової та Сергія Камінського хоче зробити прорив на не менш для нас важливому фронті — енергоощадному. Антон пропонує замість обклеювати будинки пінопластом — краще наносити на них  теплоізоляційну фарбу з допомогою мультикоптера (такого собі безпілотничка).

— Наші розрахунки довели: на утеплення дев’ятиповерхового будинку потрібно триста тисяч гривень з урахуванням роботи. А щоб утеплити будинок пінопластом, майже удвічі більше — 675 тисяч гривень. Півтора міліметра цієї фарби можуть замінити 30 міліметрів пінопласту, — розповідає юний винахідник.

Він розповів мені про технології, які застосовував для свого проекту, зокрема про перспективи сенсорної розмітки будинкової поверхні — аби не забризкувати вікна. Але деталі знову опускаю, бо поки що не оформлено патент на розробку. Але цей процес уже запущено, допомогу надає Мала академія наук, честь їй і хвала.

У зігрівально-економно-економічному напрямі працює й житомирянин Дмитро Гончарук. Він запропонував створити установку зі спалювання відходів кукурудзи.

— Кукурудза — універсальна сировина. Теплоємність кілограма газу — 30 джоулів. Одного кілограма відходів кукурудзи — 15 кілоджоулів. Але ціна одного кілограма цих відходів — 2,5 копійки, а кілограма газу — 4 гривні 10 копійок. Економія — шалена.

Розробка Карини Кармазіної з Дніпропетровська називається «Дослідження шлако-вугільного сорбенту для очистки стічних вод металургійних підприємств». Якщо колись цю ідею втілять у життя, жителі населених пунктів нижче за течією Дніпра дякуватимуть школярці та її науковому керівникові Олені Крайняк за чисту воду. Розробка має не лише екологічний, а й економічний ефект. Вугілля після того, як вбере зі стоків мастильно-охолоджуючі рідини, стане більш теплоємним і під час спалювання даватиме багато тепла. А шлак після насичення його наявними у стічних водах міддю та залізом можна використовувати для виготовлення фарби.

Варто знати депутатам

Вихованка Рівненського міського палацу дітей та молоді Вікторія Лук’янова навіть не здогадується, що її дослідження може вплинути на результати розгляду  законопроекту щодо мораторію на експорт деревини, під час обговорення якого зламано вже багато списів. Адже його перший варіант передбачає заборонити вирубку дуба, віднісши його до цінних порід. Багато хто проти цього: мовляв, дубів у нас поки ще вдосталь. А от Вікторія може подискутувати на цю тему, адже вивчає, як вікові дуби вписуються в сучасне довкілля, як  почуваються в наших реаліях.

— Протягом п’яти років досліджувала на 18 ділянках 696 дубів у своїй області, — розповідає дівчина. — Вивчаю, що руйнує дерева, яких заходів слід вживати щодо їхнього відновлення і лікування.

Марту Чичилов та Анастасію Барбаренко за винахідництво змусив узятися нещасний випадок. «Собака Реді зламав лапу, — розповідають дівчата. — Кістки ледве зафіксували — конструкція апарату фіксації була дуже невдалою. От і вирішили його вдосконалити. Розробка важлива, бо через недосконалість існуючих конструкцій під час лікування переломів у тварин виникають ускладнення».

Маневруючи у вузьких проходах між стендами, я лише на хвилинку зупинився біля одного з них із написом «Нові флуоресцентні зонди на основі 8-гідроксіхіноліну». Полінувався, чесно скажу, вникати. А дарма. Бо за цю роботу харківського одинадцятикласника Михайла Паркулаба визнано одним із переможців цьогорічного українського IntelЕко.

«Зонд» Михайла — це зовсім не літальний апарат, а речовина. Втім, так само, як, наприклад, метеорологічні зонди піднімаються у високі шари атмосфери і передають звідти інформацію, так і флуоресцентні зонди Паркулаба  запускатимуть у розчини і звідти вони сигналізуватимуть про наявність важких металів — свинцю, ртуті, кадмію.

Іншими переможцями конкурсу, яким разом із Михайлом надано право представляти Україну на міжнародному конкурсі  Intel ISEF-2015 у травні 2015 року у США, стали одеситка Валерія Пирогова (роботу присвячено розробці нових ненаркотичних знеболюючих і заспокійливих) та вихованець Київського палацу дітей та юнацтва Ростислав Блюм. Тема його проекту — «Жирнокислотний аналіз олії рижію посівного, редьки олійної та тифону як сировини для промислового отримання біодизелю».

Завдяки батькам, педагогам, системі позашкільної освіти, МАН талановиті діти у нас є. І наше завдання — створити в країні такі умови, щоб вони могли з найвищою віддачею реалізувати свій потенціал. Не за кордоном, а дома. В Україні.