ІДЕЯ

Розширити рамки курортного сезону на півострові планують завдяки подієвому туризму

Власне, цю ідею на півострові апробували ще торік — перенесли понад 30 популярних фестивалів на осінній період. Експеримент не те що перевершив усі сподівання, але справив враження. Туристичні потоки збільшились, причому якісно. Адже чимало охочих побувати на тій чи тій події під неї підлаштовували й термін відпустки, аби, як кажуть, отримати два в одному: і здоров’я набратися, і духовно збагатитися, і не витрачатися зайвий раз на дорогу. Про популярність таких заходів свідчить хоча б такий факт. Торік організатори молодіжного фестивалю проти алкоголю і наркотиків, який відбувся в Бахчисарайському районі, очікували на 300 учасників. Приїхало півтори тисячі молодих людей. На початку цього року вже надійшло стільки ж заявок, а тих, хто приєднається до акції згодом, ніхто не береться  рахувати. 

 

Чорне море об’єднало

Понад шість мільйонів торішніх відпочивальників — цифра для Криму не захмарна, але й непогана. Та й надходження до місцевого бюджету збільшилися на чверть. Тому провідною темою цьогорічного головного туристичного зібрання автономії — XXII Міжнародного ярмарку в Ялті, під час якого, за словами міністра курортів і туризму АР Крим Олександра Лієва, формуються політика і ціни на наступний сезон, народжуються контракти, — обрали саме подієвий туризм.

Загалом ідеї диверсифікації туристичного сектору автономії було присвячено чимало заходів. До них, гадаю, належить і Міжнародний Чорноморський туристичний форум, який  у рамках ярмарку відбувся вдруге. Представники країн регіону цього разу вирішили обговорити, як  краще використовувати полікультурність чорноморських міст для просування спільного туристичного продукту. Адже щороку малі й великі населені пункти узбережжя зазвичай переймаються однією, спільною для всіх  проблемою: в який спосіб залучити якнайбільше туристів. То чому б не спробувати розв’язати її разом? На щастя, справа пішла далі розмов. Скажімо, вже нині Міністерство культури і туризму Туреччини розробляє міжнародний туристичний маршрут «Генуезькими фортецями». В Криму, крім відомої Судакської, такі пам’ятки збереглися в Балаклаві і Феодосії. Хоч загалом присутність італійців на півострові не обмежується тільки цими населеними пунктами. Навіть розроблено історико-культурний маршрут, який ледве вмістився в рамки 8-денної розповіді про минуле і сьогодення  вихідців з Італії. Й донині тут живуть нащадки кримських італійців, які об’єднані в культурне товариство.

Зарадить мережа інформаційних центрів

Такі самі маршрути створили й інші культурні товариства, для яких кримська земля давно стала  рідною — кримчаки, чехи, євреї… «Нічого надскладного в цьому немає, — вважає буковинець Михайло Кузьменюк. — Просто треба не забувати, якого ти роду-племені». У селі Чорноріччя поблизу Севастополя він створив музейно-туристичний комплекс. І, як добрий господар, за будь-якої нагоди  намагається розповісти про свій рідний край, у тому числі й на такому велелюдному зібранні. «Музей не претендує на щось велике. Просто я сподіваюсь на вашу приязнь до  моїх родичів, земляків і до моєї малої батьківщини — Буковини», — звертається він до всіх, хто не оминає його стенду. А від себе додам: неодмінно завітайте в цю гостину, бо через значну кількість побутових речей, оригінальну кухню (нам показали це в майстерно відзнятому відеоролику), зовсім по-іншому сприймається історія наших західних земель.

Є сподівання, що незабаром довідатися про будь-який об’єкт чи подію, які можуть зацікавити відпочивальників у Криму, не становитиме проблеми. Як повідомив директор проекту Європейського Союзу, який другий рік реалізується в Криму, Джефрі Луббі, незабаром туристично-інформаційні центри автономії об’єднають у загальну мережу. Хоч точно вказати дату, коли це станеться, не береться. 

Нагадаю, проект покликаний за три роки суттєво модернізувати курортну галузь автономії, європейці виділили на це 5 млн євро. І хоч журналісти очікували почути більше конкретики про зроблене за рік, довелося задовольнитися фразою міністра Олександра Лієва на кшталт того, що не все сталося, що планувалося.

Тож на свій розсуд проілюструю цю фразу словами з емоційного виступу координатора від ЄС  Енцо Даміані, який розповів, що ледве встиг на презентацію плану проекту на нинішній рік, бо таксист довго блукав манівцями через брак вказівників (до одного з найвідоміших туристичних об’єктів півострова — готелю «Ялта-Інтурист»). Його слова можна було б сприйняти як пригоду італійця в Україні, аби понад рік тому посадовець не обговорював це питання зі  своїми  українськими колегами, більше того —  на його розв’язання ЄС  виділив певну суму. Щоправда, міністр Олександр Лієв пообіцяв, що вже до пляжного сезону вказівники до важливих туристичних об’єктів таки встановлять уздовж траси Сімферополь—Ялта.

Однак є одна цифра, яку посадовці прокоментувати хоч з приблизною точністю так і не змогли, але, гадаю, її можна розглядати все-таки в контексті реалізації проекту ЄС. Торік у списку зарубіжних країн, громадяни яких найактивніше відвідують Крим, після традиційної трійки — Росія, Білорусь, Німеччина — несподівано «засвітилася» Велика Британія з приростом у 56%.    

Повернути статус оздоровниці

На чому ще хочеться наголосити? Зрозуміло, що ярмарок — це й потужна реклама Криму загалом. Тому журналісти, а цьогоріч  акредитувалося понад 160 представників ЗМІ з усієї країни та зарубіжжя  (рекордна кількість), неодноразово чули від посадовців на тих чи тих заходах, що стратегічна мета галузі  — повернути півострову статус саме оздоровниці, який донині уможливлюють цілющі природні чинники, помножені на здобутки  фахівців відновлювальної медицини санаторіїв. Адже пляжний відпочинок тут і так затребуваний. Слід зазначити, що в цьому вони знайшли союзників серед низки респектабельних засобів розміщення, які дедалі активніше позиціонують себе як курортні готелі. Тобто пропонують своїм клієнтам не лише СПА-процедури, а розширюють список лікувальних послуг, залучаючи до цієї роботи відомих вітчизняних і зарубіжних фахівців.

Зокрема, цього разу журналісти подивилися, як такі заклади функціонують у готелях  «Море» та  «Пальміра Палас». Зрозуміло, відповідні умови перебування в таких готелях диктують цінову політику. Я не закликаю  пересічних українців витрачати зібрані по копійці заощадження саме тут. Однак, плануючи відпочинок після зазвичай стресово-напружених робочих буднів, усе-таки варто вирішити для себе принципове питання: що важливіше —  відновлення здоров’я чи просто засмага, яка невідомо чим може обернутися? Пропозицій на користь здорового відпочинку у переважно  сонячного в усі пори року півострова вистачає.       

ВІДПОЧИВАЛЬНИКАМ НА ЗАМІТКУ

♦ З 5 по 12 квітня — вело-скелелазний фестиваль у Бахчисарайському районі.

♦ Травень — у Євпаторії — Міжнародний чемпіонат живої скульптури; у Сімферополі — конкурс вуличного малюнка і флешмоб «Стоп графіті».

♦ Міжнародний фестиваль військових оркестрів у Севастополі.

♦ Фестиваль театрального мистецтва «Театр. Чехов. Ялта».

♦ Медовий фестиваль «Кримські зустрічі».

♦ З 13 по 15 вересня — Міжнародний винний фестиваль у Феодосії.

♦ Міжнародний музичний фестиваль джазу в Коктебелі.

♦ Фестиваль «Kazantip».

♦ Міжнародний фестиваль лицарського фехтування «Генуезький шолом»

♦ Військово-історичний фестиваль «Давня столиця»

♦ Фестиваль національної кухні «Рецепти наших  »

♦ Міжнародний фестиваль духової музики «Фанфари Ялти»

♦ Міжнародний рок-фестиваль «Кіно спочатку»

♦ Міжнародний фестиваль повітроплавання «Повітряне братерство»

♦ Фестиваль екстремальних видів спорту «This Rocks!»

♦ Фестиваль «Війна і мир».

НАЙЦІКАВІШЕ

50 левів на військовому полігоні

Серед нових «най-най» об’єктів, які не можна залишити поза увагою, першість упевнено належить парку левів «Тайган» у Білогірському районі. Його директор і засновник Олег Зубков знайомий багатьом як  автор і засновник славнозвісного зоопарку «Казка» в Ялті. Тепер от новий проект — масштабний як територіально — 32 га, так і за кількістю звірів — тільки левів 50 особин, а ще жирафи, тигри, леопарди… Та чи варто перелічувати всю екзотичну живність, якій так привільно живеться на колишньому військовому полігоні. «Це проект-виклик, такого нема в Європі», — каже Олег Зубков і додає: «Скільки можна гордитися тільки тим, що створено природою або колишніми поколіннями!» Це нині проекти Зубкова підтримує кримський уряд. А до того — це суцільні нерви і кримінальні справи, які й досі припадають пилюкою в певних кабінетах.

Нині на великій території ще  тривають будівельні роботи. Але своїх перших відвідувачів суперзоопарк прийняв торік. Ідею автора туристи активно підтримали, тим самим спонукавши його започатковувати нові проекти, які, до речі, дають місцевим жителям робочі місця.