НА ЧАСІ

Передачі, в яких демонструють насильство, негативно впливають на психіку дітей
 

Останніми роками простежується тенденція переважання негативної інформації в телепросторі. На жаль, сьогодні в державі немає дієвої системи захисту від неї. Страждають здебільшого діти. Якщо ж урахувати, що, за даними спеціалістів, перед телеекранами вони проводять часу більше, ніж у школі, зрозуміло, хто корегує виховний процес. Тим паче, що останнім часом через економічні проблеми батьки дедалі менше проводять часу зі своїми чадами.

Сварки політиків дітям недовподоби

Вчені Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук вивчали з цього приводу думки дітей і батьків про телебачення. Опитування було тематичним. Гадаю, його результати цікаві не лише вченим.

Зокрема, діти стверджують, що найбільший страх викликають програми, в яких показують убивства, насильство, жахи, стриптиз. Лякають фільми жахів, бо після них здається, що і з тобою може статися те саме.

Неприємно, коли демонструють сварки і бійки політичних діячів. Зовсім не хочеться бути такими, як вони, зауважують юні глядачі. Складається враження, що вбивства на екрані вже не лише норма, а й розвага, від якої ми починаємо отримувати задоволення, гірко констатують вони.

Психотравмуючий вплив екрана породжує дуже багато ризиків для дітей. Зокрема, високу залежність від думки однолітків та копіювання  моделей поведінки. Дітям здається, що негативні тенденції є нормою життя, що це так і має  бути. Зрештою, все обертається отупінням, деградацією.

Тож як допомогти батькам регулювати перегляд телепередач дітьми, щоб вони не шкодили, а приносили користь? Таку мету поставила перед собою Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Одним з інструментів впливу на процес визначено розробку і впровадження національної системи позначок для захисту дітей від інформації, що може шкодити їхньому здоров’ю і розвитку. Створено відповідну міжвідомчу робочу групу з цього питання, яка провела «круглий стіл» на тему «Захист дітей у медіа-середовищі».

У його роботі, крім членів міжвідомчої робочої групи, взяли участь представники загальнонаціональних телерадіоканалів та керівники обласних державних телерадіокомпаній, науковці, представники громадських інституцій і засобів масової інформації.

Ініціатива розробити національну систему захисту дітей від потенційно шкідливого контенту медіа і впровадити її на всіх українських телевізійних каналах отримала схвалення широких кіл громадськості та підтримку Президента України. Зокрема, Кабінету Міністрів доручено разом із Національною радою розробити відповідний проект цільової програми на 2013 рік.

До розробки системи приєдналися наукові установи, інші державні органи, галузеві об’єднання та громадські організації.

За сприяння Ради Європи здійснюється велике наукове соціологічне дослідження, для того щоб з’ясувати, наскільки суспільство готове розуміти, сприймати і використовувати «розумні символи» для убезпечення підростаючого покоління від впливу негативної інформації, що може поширюватися засобами масової інформації.

Позначка «шкідливий контекст»

Вчені Інституту соціальної та політичної психології Академії педагогічних наук України, провівши кілька досліджень, дійшли висновку, що українські батьки, окрім чіткого розуміння щодо необхідності візуальної орієнтації стосовно вікових позначок для дітей, означили також іншу проблему: часто телевізійні програми є небезпечними для дитячого сприйняття.

Дослідники представлять перші напрацювання щодо вікових обмежень та графічних зображень шкідливого контенту. Цей проект має постійну підтримку європейських медіа-експертів та регуляторних органів країн, які впровадили у себе подібні системи захисту дітей і готові надавати консультативну експертну допомогу щодо їх адаптації та запровадження в Україні.

Інше питання, якому приділяється постійна увага регуляторного органу в сфері телерадіомовлення, стосується стану розвитку дитячого мовлення в Україні. Щоб розв’язати проблеми в цьому сегменті телерадіоінформаційної сфери, одних зусиль регулятора недостатньо. Тому до розробки потрібного нормативного документа, в якому буде визначено змістові критерії дитячих програм і передач та основні засади програмування дитячого мовлення і трансляції аудіовізуальних творів, розрахованих на дитячу аудиторію, долучаються медіа-юристи, представники галузевих об’єднань і, звичайно, самі телерадіоорганізації.

Робоча група не лише напрацьовує пропозиції, але істотно впливає на поліпшення дитячого телеефіру. Зокрема, збільшилась кількість дитячих каналів і передач. Але, як зазначила член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ірина Опілат, кількість не завжди переростає у якість. За статистикою, 43% телеефіру займають мультфільми зарубіжного виробництва сумнівної якості. Не радує й більшість іншої продукції для дітей. Тобто ні дорослі, ні дитячі програми оптимізму не додають.

Євросоюз вимагає регулювання захисту неповнолітніх від шкідливої телепродукції. У країнах ЄС робиться це системою відповідних позначок. Так, держава здійснює свою регуляторну функцію спільно з батьками, які, орієнтуючись на застережні знаки, вирішують, які передачі не бажані для дітей. Відповідну систему розробляють і в Україні.