Учора зателефонувала моя однокурсниця, яка живе в Краснодарі (та сама, яка ще тиждень тому казала: «А хіба Росія на вас нападає?»). Весь цей час, попри мої численні заперечення, вона переживала, що нам загрожує небезпека з боку фашистської хунти в Україні, яка нібито вбиває людей на вулицях, виганяє їх з власних будинків і змушує переписувати майно. «Ми (тобто Росія) прийшли дати вам волю» — приблизно таким був її основний меседж.

Нещодавно в Інтернеті з’явилися підписи відомих російських акторів і письменників, які підтримали агресію Росії проти України. Складалося жахливе враження, що тотальна антиукраїнська пропаганда позбавила жителів Росії змоги критично мислити, нівелювала поняття честі і совісті.

На щастя, це не так. Виявляється, жодна диктатура не в змозі придушити волю і розум людей. Уявіть, якою була моя радість, коли Ірина повідомила: «Я поставила свій підпис під петицією на захист України від агресії». Ось текст цієї петиції.

«Після кількох днів тривожного читання новин ми поступово усвідомлюємо, що події в Криму — не обман зору і не дурний сон, що починає збуватися один з найстрашніших сценаріїв розвитку української кризи, про який сказав колись бард Олександр Галич: «Знову наші танки на чужій землі».

Поки йшлося лише про внутрішнє протистояння в Україні, ми могли обходитися млявими обговореннями ступеня причетності російської влади до подій у сусідній країні. Але тепер, коли Росія офіційно і демонстративно втручається в ситуацію, коли на дорогах Криму з’явилися російські БТР, а на морі — десантні кораблі Балтійського флоту, коли до брехливого російського телебачення приєднався пропагандистський десант у Сімферополі, що провокує кримчан на громадянську війну, — тепер це вже не внутрішня справа України. Це відповідальність Росії — наша відповідальність.

Ми вимагаємо від російської влади без жодних умов припинити підлу і небезпечну провокацію — негайно вивести всі збройні формування з території України».

Автор петиції й організатор збору підписів Валентина Чубарова написала моїй подрузі лист. Ось його текст:

«Ірино, велике спасибі за те, що підписали петицію «Проти російської агресії в Криму». Нас понад 132 тисячі! Це величезне число, і ми дуже вдячні вам за підтримку. Українці нам не вороги, ми любимо цю країну і хочемо дружити, а не воювати! Саме тому ми хотіли б запросити вас знову висловити свою позицію. Якщо ви в Москві, ми запрошуємо вас на Марш миру. Це акція протесту проти розв’язання війни, проти збройного втручання російської влади у справи України».

Організатори приурочили захід до референдуму про приєднання Криму і Севастополя до Росії, який відбудеться 16 березня. Акція запланована на 15 березня. Учасники пройдуть ходою по Бульварному кільцю і влаштують мітинг на проспекті Сахарова.

За словами російського публіциста Льва Рубінштейна, загроза не віртуальної, а  справжньої війни з кров’ю і покаліченими людськими долями цілком реальна в наші дні.

— Гадаю, всім чесним громадянам треба вийти на площу, щоб заявити нашій владі: досить нагнітати ненависть і нетерпимість, нахабно і цинічно порушувати міжнародні договори, а також закони власної країни,  безперервно брехати, отруювати і розбещувати душі наших співгромадян, відгороджуватися від сучасного цивілізованого світу, перетворюючи нас всіх на заручників, а нашу країну — на світового жандарма і посміховисько. Це наша країна, і все це стосується кожного з нас, у тому числі і тих, хто сподівається відсидітися осторонь, — вважає публіцист.

…А наостанок від себе. Я українка, яка разом з Іриною навчалася в Томському університеті, вдячна їй і всім чесним людям Росії, які не побоялися стати на захист правди і справедливості.