ІМЕНИНИ 

Прадавня колиска слов'янства потребує підвищеної уваги не лише в День міста

Київ люблять не лише ті, хто тут народився. Він полонить всіх, хто ступив на його землю. До щему в серці, нестримної юнацької закоханості, чистої дитинної сльози і тремтіння в голосі від кожної щоранкової зустрічі, а надто - повертаючись додому з далеких і близьких доріг.

Він неповторний, коли напровесні світла блакить неба зливається з повноводою Дніпровою течією і правобережжя, з його Святими горами, Софією і Лаврою немов гігантський човен пливе у срібному мареві над Оболонню, Русанівкою, Березняками.

Величавий теплого надвечір'я, коли міст Патона, точнісінько як у відомій поезії, і справді нагадує руку безсмертного академіка, котрий не доживши якоїсь миті до завершення свого дітища, простягнув свою долоню і з'єднав два береги Вічної вкраїнської ріки.

Рідний у мить, коли стомлене місто складає крила, а благодатна прохолода знімає з майданів, споруд, людей їхні важкі буденні труди, щоб на ранок дати нових сил, снаги, терпіння жити не в звичайному мегаполісі - у столиці.

Київ не можна не любити, бо він один-єдиний у світі. Започаткований у сиві часи посланцем Божим, чиї крила і меч захищали столичну громаду в дні найчорніших бід, і благословен на безсмертя. Це оберіг українства на віки, котрому так само, як і кожному з нас, дуже потрібні повага, бережна синівська турбота, розумне господарювання.

Незайве пам'ятати також, що столиця має у всьому слугувати взірцем для цілої держави і водночас бути візитівкою в світі.

Саме до цьогорічного Дня Києва влада спромоглася підготувати нове бачення столичної перспективи - без цього, звісна річ, неможливий її комплексний розвиток. Довгоочікуваний документ назвали стратегією, яка й окреслила пріоритети подальшого конкретнішого планування. З-поміж них - компактність забудови, а отже, є надія на збереження зелених легенів міста.

Нам обіцяють паритетність Лівого та Правого берега, що дасть змогу перерозподілити транспортні потоки, створити ще один діловий центр, модернізувати дороги та іншу інфраструктуру, зробити столицю водночас комфортною для проживання, ведення бізнесу і прийому гостей.

Надто актуально звучать обіцянки збереження київської старовини, нетлінність святинь, бо саме вони, а не "паруси", що пливуть в нікуди у центрі столиці, заохочують до нас туристів, кількість яких чиновники обіцяють збільшити з 1 до 2,6 мільйона.

Залучені до роботи фахівці опікуються прогнозами обсягу валового регіонального продукту до 2025 року і вже визначили найперспективніші точки зростання - інформаційні технології, точне машинобудування, електроніка, фармація, торгівля і побутове обслуговування.

Не можна не погодитися з авторами стратегії, що "планів громаддя" вимагає значно вищого, ніж нині, управління й неодмінної підтримки столичної громади. Без цього розробники ризикують, як мовиться, "прорахуватися". А помилятися стратегам не можна.

Нинішнє святкування організатори розтягують на п'ять днів. Та головні події очікуються саме 28-29 травня. З-поміж них: вручення міської премії з трохи дивовижною назвою, але лише чомусь виключно представникам різних видів мистецтва - окрім диплома до неї додається ще матеріальний "доважок".

Заплановано низку художніх вернісажів, культурно-творчих акцій, концертів, шоу. Проводитимуться численні спортивні заходи, як-от парад велосипедистів, парусна регата, вже традиційний легкоатлетичний "Пробіг під каштанами" .

Уперше на Хрещатику встановлять 100-метровий подіум, на якому продефілюють моделі, вбрані в одяг кращих столичних дизайнерів. На "Книжковому арсеналі" представлять свої творчі надбання понад 200 видавництв, а в галереї "Лавра" очікується фестиваль міськ-арту.

На естраді Центрального парку культури і відпочинку впродовж двох днів і вечорів гратимуть класичну музику. "Прилетять" до киян і гостей столиці, у прямому і переносному значенні слова, українські зірки, котрі допоки тішать душу зарубіжних меценатів, - оперні співаки Вікторія Лук'янець, Олег Кулько, Володимир Кузьменко, скрипаль-віртуоз Дмитро Ткаченко, знана піаністка Марія Кім.

Одне слово, сумно на святі не буде. І, сподіваємося, "старий як казка Київ" хоча й не забуває щороку додавати років до своїх століть й тисячоліть, у ці дні бодай на якийсь час помолодшає. Як той сивий велет, кам'яне серце якого може розтопити щасливий дитячий сміх.