Щодня Національна дитяча «гаряча лінія» отримує понад 50 дзвінків. З точки зору статистики, можливо, небагато. Але майже кожне повідомлення — сигнал біди. Про негаразди в сім’ї, незахищеність і розгубленість дитини. Телефонують сильніші, ті, що намагаються знайти вихід зі скрутної ситуації. А скільки дітей просто плаче, замикається в собі й ображається на весь світ, не пізнавши його в повному обсязі. Бо для них він передовсім починається з сім’ї. Саме вона формує характер, дає життєві орієнтири.

— На жаль, — констатує віце-президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда — Україна», який проводить Національну дитячу «гарячу лінію», Ольга Калашник, — звернення до нас дітей свідчать про зменшення впливу сім’ї на виховання дітей. Батькам ніколи — вони заклопотані добуванням грошей. А їхнім нащадкам хочеться уваги, спілкування.

Подібні твердження довелося неодноразово чути на зібраннях педагогів і психологів. Дитина випадає з поля зору сім’ї, б’ють на сполох вихователі. Водночас констатують, що дуже багато батьків свої обов’язки, скажімо так, передоручили комп’ютеру і телевізору. Трохи не з пелюшок живе спілкування замінюється сидінням перед екраном. Додаймо сюди суспільні потрясіння, які транслюються, зливу негативної інформації на нестійку дитячу психіку. Все це шкодить здоров’ю і аж ніяк не сприяє вихованню. Заміна живого спілкування віртуальним не сприяє адаптації до реалій життя. Тому, ділилась наболілим психолог Валерія Кукса, найчастіше до неї звертаються батьки з проханням допомогти дитині навчитись спілкуватися з однолітками.

Зважмо ще на одну особливість сьогодення. Нині в Україні дуже багато дітей, яких називають соціальними сиротами. Їхні батьки виїхали на роботу за кордон. Діти або самі себе виховують, або залишені на родичів. Звичайно, вони обділені найголовнішим: материнською і батьківською увагою. Їм бракує тепла сердець. Усе це, безперечно, позначається на психіці та поведінці.

Аналізуючи звернення і поведінку дітей, фахівці Національної дитячої «гарячої лінії» розробили ключики до розшифровки поведінки дітей. Сподіваємось, вони допоможуть у спілкуванні між поколіннями.