ПРИГОДА

Як рятували лісового велетня, котрий заплутався у безпечно покинутих старих дротах

Лосів у Городнянському районі, що на Чернігівщині, нараховується з півсотні. Тож трапляється їх бачити і грибникам, і просто відпочиваючим на лоні природи. З людиною вони зазвичай розходяться мирно - кожен своєю дорогою. Та коли працівники РЕМу, котрі перевіряли високовольтну лінію неподалік села Перепис, побачили непорушну постать тварини у невеличкому чагарнику із самосівів, вони здивувалися. Було схоже на те, що лось зачепився рогами за гілля. Втім, з безпечної відстані роздивитися щось було важко, а на спроби підійти ближче велетень реагував досить агресивно. Так і не збагнувши, що сталося, електрики на всяк випадок зателефонували спеціалістам Городнянського держлісгоспу, які, у свою чергу, зв'язалися з головою районної ради УТМР Олександром Юрченком.

- Я взяв кількох єгерів та ветеринарного лікаря і виїхав на місце події, - розповів Олександр Михайлович. - Молодий самець, за зовнішнім виглядом, років п'яти, загрозливо кидався в наш бік, але було видно: його щось тримає. Тому ризикнули підійти ближче і зрозуміли, що бідолаха намертво застряг рогами у дротах, які намоталися на його голові величезним клубком. Донизу тягнувся грубезний канат, звитий лосем при спробі звільнитися. Витоптана навколо галявина та поранена голова свідчили, що змучена тварина намагається вирватися з пастки не менше доби.

Хто так недбало покинув серед колишнього колгоспного поля дроти, сказати важко. Може, електрики після реконструкції, може, від "електропастуха" частина нерозібраної огорожі лишилася. Винного зараз уже не знайдеш, а тварина настраждалася.

Хоч лісовий велетень втратив багато сил, для людей він лишався небезпечним. Тому було прийнято рішення викликати фахівця Менського зоопарку з рушницею, яка стріляє транквілізаторами. Доки він приїхав, надворі почало темніти. Так що озброєні кусачками єгері, поспішаючи, бо присипляюча дія не надто тривала, звільняли в'язня при світлі ліхтарика. Коли прокинувся, він, напевне, зрозумів, що його рятують, бо терпляче лежав, доки перетнули всі дроти. З цим впоралися вже близько 23-ї години.

"Дивіться, він плаче!" - вигукнув вражений єгер. З очей лося рясно текли великі прозорі сльозини. От вам і тварина безсловесна...

"Ну все, ти вільний!" - сказали йому.

Він подивився на своїх рятівників, і що було в тому погляді - словами не передати. Потім підвівся і гордо поніс у лісову гущавину свою розкішну корону.

"А ми таку полегкість відчули, так добре на душі стало, -каже Олександр Юрченко. - Така красива тварина. Хай живе!".