Знову пересічні вкладники та їхні спадкоємці отримали впевнену перемогу.

Верховний Суд України (ВСУ) на засіданні Судової палати у цивільних справах 4 вересня 2013 року розглянув справу № 6-67 цс 13, предметом якої був спір про стягнення на користь спадкоємця процентів за договором банківського вкладу, укладеного ним самим.

Розглянувши цю справу, ВСУ, як зазначено на його сайті, зробив правовий висновок про те, що зобов’язання за договором банківського вкладу не є такими, що нерозривно пов’язані з особою вкладника. А тому в разі його смерті спадкоємцеві, який прийняв спадщину, повертається і сума банківського вкладу, і відсотки на нього до дня, який передує поверненню вкладу.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект  № 2567 «Про внесення змін до статті 1061 Цивільного кодексу України (щодо нарахування відсотків на банківський вклад після смерті вкладника до дня, який передує поверненню вкладу спадкоємцеві)».

Якщо парламентарі проголосують за набуття законом чинності, то банки будуть зобов’язані нараховувати відсотки після смерті вкладника аж до зняття депозиту законним спадкоємцем.

Крім того, згідно з проектом закону, якщо документи на депозит загубляться, то спадкоємець зможе подати прохання про розкриття банківської таємниці, щоб з’ясувати, де рахунки померлого.

Ставлення до цього аспекту керівників банківських установ відоме вже давно — негативне. І вони, і чимало експертів вважали, що фінустанови діють в рамках чинного законодавства, апелюючи до різних положень Цивільного кодексу. Проте доля такого законопроекту, за яким фінустанови зобов’язані нараховувати відсотки після смерті вкладника, залишається невизначеною. Його можуть підтримати, керуючись популістськими інтересами, а можуть і перекрити йому «кисень» назавжди, адже у Верховній Раді працює дуже потужне банківське лобі.