ЧУДАСІЯ. Є місця, біля яких плин часу особливий, а життя міряєш зовсім іншими, ніж у повсякденні, мірками. Джерело святого Миколая, що в Здолбунівському районі на Рівненщині, – одне з них.
…Рівно опівночі, у ніч з 18 на 19 січня і без того цілюща його вода «оживає» й починає начебто «говорити» до людей своєю мовою. А людей тут ще з ночі – видимо-невидимо: йдуть і їдуть звідусіль, щоб не лише набрати чудодійної йорданської водиці, а й зануритися в джерело, вода в якому не замерзає.
Місцеві жителі розкажуть, що колись у крутий схил урочища вдарила блискавка, і з утвореного кам’яного гроту забили два потічки з цілющою водою. Інакше, ніж дивом, цього назвати не могли. Тому й дали і джерелу, й урочищу ім’я Миколи Чудотворця. Розкажуть і про те, що з їхнього джерела пили князі Любарт та Василь-Костянтин Острозький, гетьман Богдан Хмельницький (про козацького вождя нагадує й пам’ятний знак, встановлений тут). З вдячністю припадали до джерела Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Улас Самчук, Михайло Коцюбинський, Олесь Гончар. Мати ж Лесі Українки Олена Пчілка присвятила йому гарні поетичні рядки.
Джерельна вода справді чудодійна: лікує шлунково-кишковий тракт, суглоби, сприяє дробленню невеликих камінчиків та виведенню піску з нирок та сечового міхура, чистить підшлункову залозу від ущільнень і, звісно ж, омолоджує! Особливо тих, хто наважиться зануритися в цю унікальну природну купіль на Водохреща: а таких відважних ой чимало! От тільки жити при цьому треба по-божому: бути добрим християнином, не ображати ближнього, ділитися з ним добром…
Урочисте освячення води, яке проводять священики місцевої церкви, – то справді величне дійство, що проходить під покровительством святого Миколая.
Пийте, люди, святу водицю! Живи, життєдайне джерело!