На Вінниччині майже півтисячі закладів бюджетної сфери перевели на опалювання альтернативними газу енергоносіями. Насамперед місцевими. Область належить до найенергоефективніших у країні. Тому тут на рівні експерименту випробувано, а також впроваджено в експлуатацію майже всі відновлювальні енергоносії, які ефективні в Європі.

Амбулаторію в селі Северинівка гріє рідна земля — тут встановлено тепловий насос, яких досі дуже мало в нашій країні. Для багатьох котелень на селі найближчий енергоносій — дрова і тріска з лісу, інколи пелети або брикети. Донедавна з настанням холодів у котельні вмикали газову систему, і кочегар лише спостерігав за її роботою. Щось не так — викликав газовиків, які все налагодять. А тепер йому треба кидати метрові дровиняки в котел, а це не на печі сидіти. Але ж ефективність неабияка. Зі слів начальника управління департаменту ЖКГ енергетики та інфраструктури Вінницької ОДА Івана Вітюка, дровами утричі вигідніше опалювати, ніж блакитним паливом. Крім того, використання відновлюваної місцевої сировини — це нові робочі місця, податки, наведення порядку на території.

Торік держпідприємства лісового господарства Вінниччини поставили на енергоринок області понад 189 тисяч кубометрів дров. Зокрема реалізовано населенню більш як 107 тисяч, закладам соцсфери — майже 27 тисяч, іншим підприємствам й організаціям — понад 55 тисяч кубометрів. Так зекономили майже 40 мільйонів кубометрів газу.

Лісівники області усвідомлюють, що в умовах суворої економії газу надзвичайно важливо максимально забезпечити заклади соцсери, жителів регіону альтернативними видами палива. Зрозуміло, не можна зрубати лісу більше, ніж передбачено законодавчими нормативами. «Держлісгоспи збільшили обсяги реалізації дров паливних, переорієнтувавши певну кількість дров’яної деревини та лісосічних відходів на паливні потреби. Завдяки цьому забезпечили попит, який значно зріс», — повідомили у Вінницькому облуправлінні лісового і мисливського господарства, яке очолює Анатолій Бондар.

У подільських лісах переважають листяні насадження. З економічного погляду держлісгоспи насамперед зацікавлені в обсягах заготівлі цінних сортиментів — фанерного кряжу, пиловників, що мають високу ціну на ринку. А дрова — низькотоварна деревина діаметром від 3 сантиметрів та завдовжки приблизно 1,2 метра. До речі, затрати на їх заготівлю більші, ніж на заготівлю цінних сортиментів. Та навіть у високопродуктивних листяних насадженнях обсяг дров’яної деревини становить не менш ніж 50%.

У держлісгоспах області створено пункти для складування дров паливних та природного підсушування. Їх розпилюють, реалізують та навантажують на транспорт споживачів. ДП «Вінницький лісгосп» і «Жмеринський лісгосп» мають дроворуби, тож торік реалізували майже 2 тисячі кубометрів цієї продукції. Нещодавно дроворуб придбало і ДП «Тульчинське ЛМГ», а ще подрібнювач, який за зміну переробляє 30 кубометрів хмизу й дров’яних решток на тріску (її розфасовують у мішки). Це паливо зручно зберігати та використовувати й установам, і населенню. Адміністративні та виробничі приміщення держ?лісгоспів теж на дров’яному опаленні з використанням котлів з високим коефіцієнтом тепловіддачі.

Народна мудрість каже, що перш ніж взяти в руки сокиру, посади дерево. Лише торік вінницькі держлісгоспи заклали майже 1400 гектарів молодих лісових культур. А щоб зменшити використання газу й забезпечити споживачів альтернативними видами палива, вони на 200 гектарах вирощують енергетичні дерева швидкорослих порід.