Українці швидко переконаються у правильності європейського вибору, і Литва підтримує наміри нашої країни реформуватися. Про це під час спільного розширеного засідання Українсько-литовської та Литовсько-української ділових рад заявив прем’єр-міністр Литовської Республіки Альгірдас Буткявічус. Він додав, що зменшення регулювань, подолання корупції робить країну конкурентоспроможною, цікавою для інвестора, підвищується довіра до влади і в населення країни.

Присутній на засіданні міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус засвідчив, що українські підприємці скаржаться саме на зарегульованість, корупцію, нереформованість податкової системи. Він повідомив, що у вересні таки представлять на розсуд громадськості нові податкові моделі (раніше це планували зробити 27 серпня).

«Створимо спеціальний портал, на якому оприлюднюватимуть інформацію щодо того, хто, коли і чому йтиме на податкову перевірку. До речі, Литва — в десятці країн, з якими в України найбільший товарообіг. І за останні кілька років є позитивна динаміка надходжень інвестицій не лише з цієї країни в нашу, а й навпаки. Українцям подобаються умови, створені в Литві, тож маємо що переймати. Там кредити видають під 2—3%, це не порівняти з нашими 30%. Але банківська система України потроху стабілізується, з неї йдуть кишенькові фінустанови, тому варто очікувати на поступове зниження кредитних ставок», — спрогнозував міністр.

Перший радник представництва Європейської комісії в Україні Ніколас Бердж нагадав, що з 1 січня 2016 року для України починається новий етап. Ідеться про поглиблення зони вільної торгівлі. «Українські товари вже виходять на нові ринки, і ЗВТ сприятиме цьому. Щоправда, це не станеться за одну ніч, і доведеться інвестувати в модернізацію, щоб бути конкурентоспроможними», — сказав він і додав, що економіка України пройшла нижню точку падіння і надалі спостерігатиметься поступовий підйом.

Учасники засідання наголошували, що українська та литовська сторони мають розвивати промислову кооперацію, співпрацю в галузі залізничних вантажоперевезень в напрямку Литва — Україна. До речі, за словами заступника міністра інфраструктури України Оксани Рейтер, проект контейнерного потяга «Вікінг» розвивається: за перше півріччя цього року перевезли вантажів на 50% більше, ніж за аналогічний період торік. Більшість таких перевезень між двома країнами відбувається саме залізницею. А заступник директора АТ «Литовські залізничні дороги» Стасіс Гудваліс  вважає, що в перспективі слід перевозити вантажі між двома країнами  тільки «зеленим» транспортом — залізницею.        

У межах заходу Українсько-литовська та Литовсько-українська ділові ради, а також Український союз промисловців та підприємців (УСПП) і Конфедерація промисловців Литви підписали двосторонні документи. Вони в межах євроінтеграційного процесу України покликані активізувати співпрацю з партнером, який має досвід відновлення економіки, адаптації її за євростандартами, адаптації до умов ЗВТ з ЄС, який готовий ділитися своїми напрацюваннями.

ДОВІДКА «УК»

За даними Державної служби статистики, обсяги литовських інвестицій в економіку країни, за підсумками першого кварталу 2015 року, становили майже 140 мільйонів американських доларів. На початок 2015-го більшість литовських інвестицій пішло в оптову та роздрібну торгівлю —– майже 134 мільйони доларів, у промисловість — 16 мільйонів, у телекомунікації — 15,4, у будівництво – 9,8.

За інформацією УСПП, на території України працює 250 підприємств із литовським капіталом. Реалізують проекти не лише в галузі будівництва, роздрібної торгівлі, а й у приладобудуванні, виробництві міндобрив, птахівництві. Опрацьовують новий напрям спільної роботи українських та литовських підприємців — реконструкцію та будівництво очисних споруд.