ВІКОПОМНЕ

Нащадки зафільмовують учасників Дніпровської повітрянодесантної операції 
 

Дві кінострічки, одну з яких уже відзняли, а роботу над другою розпочнуть незабаром, присвячені подіям Великої Вітчизняної війни.

…У 1943-му в придніпровських селах тривали кровопролитні бої. Дніпровська повітрянодесантна операція радянських військ восени зазнавала провалу. За два місяці Дніпровського десанту загинуло й зникло безвісти понад 3500 десантників із 4575 тих, що висадилися. Попри героїзм бійців, мети десанту не досягли. Водночас, за радянськими офіційними даними, за час боїв у тилу ворога десантники разом із партизанами знищили майже три тисячі німецьких солдатів і офіцерів, пустили під укіс 15 ворожих ешелонів, знищили 52 танки, 6 самохідних гармат, 18 тягачів, 227 різних автомобілів та багато іншої техніки.

У тому воєнному протистоянні, на щастя, полягли не всі, декому пощастило вижити. З якими почуттями вони відвідують нині Дніпровські береги, политі кров’ю, й місця, де полягли їхні побратими?

— Я приїхав на Черкащину з Барнаула, — розповів Петро Хмель, колишній кулеметник 1-го батальйону 5-ї гвардійської повітрянодесантної бригади. — Хочеться ще раз побачити ці благословенні місця, де колись воював і ледь не загинув. Обсідають спогади: ось там, у гайку, ми рили окопи, на тих берегах тримали оборону, там наступали. Як живі, постають бойові побратими. Згадую зокрема перекладачку 3-ї гвардійської повітрянодесантної бригади Галину Полідорову. Вона була в батальйоні єдиною представницею прекрасної статі, всі бійці закохувалися в неї. Дивлячись на те, як долає вона всі труднощі, нам, чоловікам, ставало соромно нарікати на воєнні поневіряння.

Саме про цю жінку та ще про одного десантника — Василя Шишкіна задумав зняти телевізійний документальний фільм  депутат Держдуми Російської Федерації та телеведучий програми на ТВЦ «Фактор життя» Володимир Крупенніков. Ця ідея привабила телеведучого ще й тим, що його дід Федір Шевцов, колишній начальник оперативного відділу штабу 3-ї повітрянодесантної бригади, загинув на Черкаській землі.

Зйомки відбувалися у Мошногір’ї, Будищі, Тубільцях та Свидівку Черкаського району, на території цієї операції. Як розповіла помічник режисера Тетяна Курова, вона переповнена враженнями від хороших людей та чарівної природи нашого краю. А оператор Дмитро Малишев додав, що зняли робочого матеріалу значно більше, ніж потрібно для 40-хвилинного фільму. Свідки тих подій, ветерани, яких запросили організатори урочистостей з нагоди Днів партизанської слави у Черкаському районі, додали чимало такого, без чого стрічка б не вийшла достовірною.

У Будищі знімальна група зустрілася з нащадками родини Надточіїв — Іваном та Вірою. Саме тут ця сім’я доглядала Галину Полідорову після поранення у Свидівку. Ця історія поєднує кілька поколінь, які пам’ятають та передають її від батька до сина.

— Держава, — сказала Тетяна Курова, — має повернутися  обличчям до проблем людей похилого віку, які вижили в м’ясорубці війни, здобули перемогу, а нині їм часто доводиться просто виживати.

Незабаром на території Черкаського району москвичі зніматимуть ще один телевізійний фільм, присвячений Дніпровській повітрянодесантній операції 1943 року. В основі сценарію буде нещодавно видана книжка воєнного історика з Ростова-на-Дону Олексія Опришка «Приречені на забуття. Історія Дніпровської повітрянодесантної операції», яку він презентував після багаторічної роботи з архівними документами та ветеранами — безпосередніми учасниками операції.