ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ. Нерівноцінна підміна — зайві витрати. 

— Якщо закрити сільську дільничну лікарню, хто з віддаленого села поїде до району? Яке ж це наближення медичної допомоги до населення?! — кип’ятився молодий начальник районного масштабу.

— Якщо випадок серйозний, то людина сама шукатиме ліпших фахівців. Ви ж знаєте, який нині рівень сільських закладів! — відповідала начальник управління охорони здоров’я Чернігівської облдержадміністрації Галина Василькова.

— Та нормальний там рівень!

— Якщо так, то чому ви сам не лікуєтеся в сільській лікарні, а їдете до міста?

Випадково ставши свідком тієї цікавої і вельми емоційної суперечки, подумала, що реформування медичної галузі багато хто сприймає трохи еклектично, без уявлення цілісної картини.

— Нині праця середнього медичного персоналу нераціональна, амбулаторна допомога підміняється дороговартісною стаціонарною, що призводить до неефективного використання ліжкового фонду та значного збільшення вартості медичної послуги, — вважає Галина Василькова. — Тим часом якщо говорити про багаторівневу медичну допомогу, то цілком логічно надавати її саме з огляду на потреби населення: первинна ланка має консультувати, здійснювати профілактичні заходи, проводити діагностику, лікувати найпоширеніші хвороби тощо. Звісно, її слід зміцнити обладнанням, медикаментами, витратними матеріалами та виробами медичного призначення, а також збільшити асигнування на надання первинної медичної санітарної допомоги до 35%.

Серйозні захворювання лікуватимуть в адміністративних центрах, на яких базуватимуться госпітальні округи. Має бути сформовано та напрацьовано оптимальні медичні маршрути пацієнтів за скеруванням лікаря загальної практики.

Оскільки Президент України Віктор Янукович  наголосив, що ухвалення закону «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві» є стартом для всіх регіонів, створення Чернігівського госпітального округу, розпочате обласною адміністрацією, саме на часі. Це буде той пілотний проект, на якому відпрацюють усі плюси й мінуси місцевих медичних перетворень.

Спираючись на дослідження та наукове об∂рунтування показників ефективності діяльності госпітальних округів, визначено адміністративні регіони, які будуть в основі Чернігівського госпітального округу: Городнянський, Куликівський, Ріпкинський, Чернігівський райони та м. Чернігів. Чисельність населення цих територій становить 38,7% загальнообласної.

— Оптимізація цих медичних закладів дасть можливість проводити упродовж року понад 4 тисячі повноцінних оперативних втручань, приймати більш як 5 тисяч пологів, облаштувати станції швидкої медичної допомоги в зоні доступу до 30 хвилин доїзду до пацієнта з відповідним оснащенням, забезпечити доступність послуг 24 години на добу, 7 днів на тиждень та вчасну госпіталізацію хворих для проведення оперативного лікування, — розповіла Галина Василькова під час засідання Регіонального комітету з економічних реформ. — Розроблено план-графік реформування галузі охорони здоров’я області на 2010—2014 роки, який передбачає упорядкування мережі лікувальних закладів та зміну системи фінансування, вдосконалення контролю якості надання медичної допомоги. В усіх районах області рішенням сесій районних рад у місцевих бюджетах передбачені кошти на надання первинної медико-санітарної допомоги.

— Нині здоров’я нації стає визначальним чинником результативності й ефективності як соціальних, так і економічних реформ. Обласна державна адміністрація, надаючи першочергового значення питанням поліпшення якості й доступності медичної допомоги населенню регіону, шукає шляхи і методи їх комплексного вирішення», — зазначив голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко.

ДО РЕЧІ. Однією з найбільших проблем під час реформування медичної галузі області лишається кадрова: укомплектованість Чернігівського госпітального округу лікарями загальної практики — сімейної медицини становить 86,1%, дільничними терапевтами — 71,7%, дільничними педіатрами — 86%. Приблизно половина лікарів, які працюють за цими спеціальностями, — люди пенсійного та передпенсійного віку.