ЗНАЙ НАШИХ!

Українська Вікіпедія, якій днями виповнилося 9 років, посідає друге місце в світі за кількістю статей на одну особу

30 січня 2004 року киянин, перебуваючи в Японії, поклав початок створенню української Вікіпедії. Стаття «Атом» мала 714 знаків та складалася з двох речень. Нині її розмір — 55 тисяч знаків, вона має статус «доброї», містить дев’ять ілюстрацій і майже п’ять сотень редагувань.

Автор «Атома» не зупинився на досягнутому і навздогін написав «Мільярд», «Ядро», «Мільйон», «Хімія», «Діаметр» та «Метр», а інший користувач — дописи «Біологія» й «Земля». Наступного дня ці два піонери української Вікіпедії, що зареєструвалися під іменами «Yuri Koval» та «Ivan», почали редагувати статті одне одного. З цього почалася наша вільна енциклопедія.

Вона налічує майже 427 тисяч статей, посідаючи за їх кількістю 14-те місце в світі. «Після «Історії міст та сіл України» це найбільший колективний твір, створений українською мовою», —  каже виконавчий директор ГО «Вікімедія Україна» Юрій Пероганич. Крім того, це найбільша в історії людства енциклопедія українською мовою (для порівняння: УРЕ налічує 46 тисяч статей). Якість україномовних  дописів найвища, особливо зважаючи на те, що, до прикладу, в’єтнамська Вікіпедія створена автоматичними програмами-ботами.

«Чому наш проект можна вважати успішним? — веде далі Юрій Пероганич. — Є поняття пасіонарності, введене Львом Гумільовим,  — здатність людини до активних дій. Якщо міряти показниками Вікіпедії, то за пасіонарністю україномовне населення є другим у світі після каталонського: у них найбільше число статей, створених на одну особу, ми ж за цим чинником — на другому місці в світі». 

Як відомо, статті у Вікіпедії може редагувати кожен. Звичайно, для цього треба мати принаймні навички грамотності та доступ до Інтернету. 

«Використання Вікіпедії в професійній діяльності, в навчальному процесі — це фантастичні можливості, набагато динамічніші, ніж, приміром, може запропонувати книжка, — каже академік НАН України Віктор Грінченко. — Адже книжка — це монотекст, у кращому разі  — картинки. Водночас стаття у Вікіпедії може бути мультимедійною, що робить процес навчання ефективнішим і приємнішим. Гадаю, та робота, що ведеться нині над українською Вікіпедією, має ще один важливий момент. Це елемент об’єднання, адже навіть не виходячи з дому ви можете відчувати себе творчим елементом у створенні та підтримці української культури.

Три роки тому з’явилася громадська організація «Вікімедія Україна»,  мета якої — розвивати спільноту редакторів, проводячи семінари, тренінги та конференції тощо. Серед задумів — проект «БоГеМА» (співпраця з бібліотеками, галереями, музеями, архівами).

«Мало любити Україну до глибини свого серця. Треба — ще й до глибини своєї кишені»,  — казав  знаний український меценат Євген Чикаленко. На жаль,  фінансову підтримку «Вікімедія Україна» одержує переважно від міжнародної спільноти, зокрема від значно багатших «Вікімедії Польща» та «Вікімедії Франція». Фінансування з боку українських меценатів — випадки одиничні: серед них, зокрема,  пожертва від Фонду Богдана Гаврилишина, Асоціації благодійників України та окремих людей. 

«Цього року вперше мав місце випадок державної підтримки: Інститут історії України надав дозвіл на використання опублікованої в Інтернеті Енциклопедії історії України, що містить близько 7 тисяч статей», — констатує Юрій Пероганич. Підтримують нашу Вікіпедію й деякі громадські організації, зокрема Академія наук вищої школи.

Одна з головних проблем, що стримують розвиток україномовної Вікіпедії, — державна політика, спрямована на звуження сфери використання  української мови. Зокрема, в нас лише половина всіх правок Вікіпедій — правки української енциклопедії.

Для порівняння: в Росії  — 90.8% правок стосуються саме російської Вікіпедії. В Польщі цей показник становить 86%.

"ВІКІ" В ЦИФРАХ

♦ 426 900 статей (станом на 30 січня 2013 року)
♦ Близько 140 нових статей щодня
♦ 1 300 000 сторінок
♦ 2200 зареєстрованих користувачів
♦ 26 адміністраторів
♦ Близько 200 редакторів, що мають право надавати статус «Перевірено»
♦ 29 переглядів щосекунди, 2.5 мільйона  — щодня, 75 мільйонів  — щомісяця (19-те місце в світі)

 

ТОЧКА ЗОРУ

За якісними показниками — серед найкращих

Максим СТРІХА,
віце-президент Академії наук
вищої школи України:

— У своєму ставленні до Вікіпедії я пройшов ті ж самі етапи, як і багато моїх колег. Років шість тому це була недовіра — мовляв, чи може бути джерелом певних нормативних знань енциклопедія, котру може правити будь-хто. Але життя розвивається настільки швидко, що сьогодні, приміром, спотворення, внесене до англійської Вікіпедії, живе буквально лічені хвилини.

Українська Вікіпедія за останні три роки зробила колосальний прорив.  2010 року її стан був незрівнянно гірший, ніж нині. Хоч за числом статей ми справді не пасли задніх, а за розробленістю чільних статей  не дуже відставали від російської чи англійської енциклопедії на сьогодні. Кращі статті з української Вікіпедії — той самий «Атом», «Квантова механіка» чи приміром, розвідки про оперне мистецтво — не поступаються  найліпшим друкованим джерелам. Отже, українська Вікіпедія не лише за кількісними, а й за якісними показниками — серед кращих у світі.

Я тішуся, що Академія наук вищої школи до цього долучилася. Зокрема й тому, що її члени, професори з  усіх галузей знань, намагаються спонукати своїх студентів писати замість рефератів статті до Вікіпедії, та й самі правлять актуальні дописи.

Чому ще важлива Вікіпедія? На жаль, останні роки були для нас роками поразок, причому дуже тяжких. Тож ми гостро потребуємо історії успіху, й українська Вікіпедія — це той самий його приклад.  Попри всі складнощі вона демонструє величезну динаміку та науковий потенціал. Навіть усупереч тому, що суспільство свідомо налаштоване не на цю енциклопедію: скажімо, навіть із моїми українськими налаштуваннями Google дуже часто цей пошуковик «випльовує» спершу посилання на російську Вікіпедію. Й багато хто, не бачачи особливої різниці, орієнтується на це посилання.

Далекий від думки, що ставлення держави до Вікіпедії найближчим часом поліпшиться. Хоч ставлення окремих державних інституцій, наукових передовсім, – напевно, що так. Я один з тих, хто розробляє концепцію Великої Української Енциклопедії. Це буде перша концепція, що врахує існування Вікіпедії, й, очевидно, від початку вона буде розрахована на розміщення у Вікіпедії на умовах відкритої ліцензії. Принаймні я на це сподіваюсь.