Про це повідомив керівник групи експертів проекту Колін Меддок, який відвідав область:

— Головне наше завдання — допомогти Україні розробити ефективну державну регіональну політику, а також зробити все можливе, щоб ця політика запрацювала, — зазначив він. Ідеться зокрема про практичну допомогу європейських експертів у розробці стратегії економічного й соціального розвитку Рівненщини до 2020 року. Адже розмір потенційних інвестицій прямо залежатиме від якості цього документа.

— У стратегічному плануванні ми переходимо на європейську модель, бо йдеться про семирічний цикл розвитку. Саме так планують бюджетні програми Євросоюзу. Відбір же Рівненщини як пілотної у своїй групі областей мотивований її суспільно-політичною неконфліктністю та здатністю наших жителів до інновацій. За півроку, що передбачені для створення документа, ми маємо глибоко проаналізувати всі ті чинники, що в підсумку впливають на якість життя: природні ресурси, інфраструктура, демографічна і соціально-економічна ситуація, на яку, зрозуміло, впливає політична. Переконаний: шляхом публічного консенсусу ми створимо якісну стратегію розвитку. Тому залучаємо до цього процесу близько двох сотень жителів краю, які є фахівцями у своїх галузях. Люди зголошуються до такої роботи через Інтернет, — каже голова Рівненської облдержадміністрації Сергій Рибачок.

— Маємо знайти на території області ті «точки зростання», які в найближчій перспективі визначатимуть якість життя людей. Це й стане головним критерієм оцінки ефективності наших зусиль, — додає президент Волинського ресурсного центру Василь Кашевський. — Ідеться насамперед про вирівнювання дисбалансу між містом і селом. Ви добре знаєте, що в Європі люди не поспішають до міста, бо їхнє село майже нічим не відрізняється, навпаки, там жити комфортніше. Маємо говорити про сильні сторони регіону, підтримані нашими можливостями. Адже, погодьтеся, досі навіть ті незначні кошти на розвиток, які ми мали, використовувалися несистемно. У рідному селі котрогось із посадовців перед виборами будували шикарну школу, зовсім не звертаючи уваги на демографічну ситуацію та її перспективи. А може, краще було б за ці кошти купити обладнання для 20 обслуговуючих кооперативів, які повернуться сторицею до бюджетів різних рівнів? Тому надзвичайно важливо, щоб такі питання вирішувати за участі громади, шляхом публічного консенсусу.

До речі, паростки такого консенсусу на Рівненщині вже проросли: проект ЄС — ПРООН «Місцевий розвиток, спрямований на громаду», навчив активні громади працювати саме так. Тепер таких підходів мають навчитися й чиновники всіх рівнів, зокрема народні депутати.

Бо цілком зрозуміло, що семирічна стратегія має ∂рунтуватися на економічному розвитку краю. А тут є багато проблемних питань: бурштин на Поліссі копають, аж земля тріщить, ліс переробляють на нелегальних пилорамах, ринок пасажирських перевезень напівлегальний, єдиний в Україні сміттєпереробний завод із замкненим циклом не встиг запрацювати, як зупинився… І все це потребує законодавчого врегулювання. Ніяк не встигають наші депутати за реальним життям! А може, не хочуть встигати?