Ігор ВИННИЧЕНКО
для «Урядового кур`єра»

Виданий позаторік у Владивостоці Далекосхідним федеральним університетом українською мовою(!) енциклопедичний довідник «Зелений Клин» лише наприкінці цього літа презентували в українській столиці. Зустріч з його автором кандидатом історичних наук В’ячеславом Чорномазом відбулась у Товаристві «Знання» України.

Саме своєму прадідові Степанові, який 1940 року із села Чернеччина, що на Сумщині, переселився з родиною у Приморський край, присвятив учений ошатне майже 300-сторінкове видання. Упродовж понад 20 років він досліджує цю далекосхідну гілку українства. Зауважимо, що це перше в українському зарубіжжі енциклопедичне видання про наших закордонних родаків, автор якого — одна людина. І ця обставина також додала належної ваги заходу.

Автор довідника Вячеслав Чорномаз провів величезну дослідницьку робот. Фото автора

Цікаве спілкування, яке розпочав голова правління Товариства «Знання» професор Василь Кушерець, стосувалося багатьох тем, зокрема й сьогодення російського українства. Найпекучішою проблемою, на думку не лише автора енциклопедії, а й присутніх, серед яких були працівники Товариства «Україна-Світ» та Української всесвітньої координаційної ради, молоді українські науковці з Башкортостану та Кубані, відомі вітчизняні дослідники закордонного українства, нинішні та колишні керівники українських громадських організацій Далекого Сходу, журналісти, дипломати, що представляли там Українську державу в 1990—2000-х роках, було і залишається питання етнічної свідомості українців.

В’ячеслав Чорномаз зазначив, що свою працю він присвятив не стільки організаціям та подіям, скільки конкретним особам, бо саме вони є вершителями історії. Через брак коштів довідник вийшов накладом усього 360 примірників, тож на презентації прозвучала слушна думка щодо належного представлення «Зеленого Клину» в Інтернеті.

На зібранні було озвучено чимало цікавих думок-пропозицій, зокрема й щодо належного пошанування закордонного українства в топоніміці міст та сіл матірної держави. Адже й донині більше половини назв вулиць, площ, районів українських населених пунктів мають радянське походження.  

Автор довідника також зауважив, що вже не перший рік студіює надзвичайно цікаву тему «Українці в Китаї» і сподівається на появу своєї розвідки про наших співвітчизників на теренах цієї країни.