Про українське судочинство написано і сказано чимало. Особливо про його вибірковість. Але «за кадром» часто залишаються випадки професійної недобросовісності представників Феміди. Зрозуміло, що судді через велику завантаженість іноді не спроможні вникнути в суть кожної справи. Хоча буває, що вони й не намагаються цього робити. Особливо коли йдеться про малозначимий, на їхню думку, судовий процес за участю фізичних осіб. У таких випадках часто справу виграє той, у кого «цінніші аргументи» для судді або якщо він має покровителів у наглядових інстанціях. Сторона, що програла, у свою чергу, не погоджується з таким вердиктом, і, як наслідок, додається роботи тим, хто змушений розглядати такі спори в апеляційному, касаційному чи спеціалізованому порядку. Водночас ті, хто ухвалив рішення в першій інстанції, фактично не несуть відповідальності за свої помилки чи свідоме ігнорування очевидних фактів. Тоді як для одного з учасників процесу все це обертається моральними, а досить часто й фінансовими втратами. На жаль, це непоодинокі факти.

Унаслідок медичної реформи структура первинної медичної допомоги стала більш чіткою та визначеною. Про це повідомили на брифінгу представники профільного міністерства.

Ефективне використання землі як невичерпного відновлювального ресурсу, а також науково обгрунтоване ведення сільського господарства за системою повного циклу (вирощування — переробка — реалізація) можуть зробити українців значно багатшими. Про це наша розмова з професором Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя Богданом АНДРУШКІВИМ.
—  Богдане Миколайовичу, нині в Україні серед перспективних галузей називають авіабудівну, машинобудування. Сільське господарство та переробну промисловість залишають на задвірках?
— Забуваємо про такий величезний ресурс, як чорнозем (гумус), який, на відміну від усіх інших природних запасів, формується мільйони років. Це не лише ресурс відтворюваний, перспективний, стратегічний, він дає змогу функціонувати потужній переробній промисловості в інноваційно-логістичному ланцюзі, визначати пріоритети і напрями розвитку агропромислового комплексу, вирощування сільгосппродукції тощо.

Десь на Старий Новий рік водять Козу, а на Буковині з діда-прадіда Маланку — файну дівчину (цю роль зазвичай довіряють найвищому артистичному юнакові), довкола якої збирається ціла свита. Віками до неї входять незмінні Дід, Баба і Пан, традиційні міфічні персонажі з народних легенд і казок. А поруч із ними — хто вже на що здатний у своїй фантазії й вправності маскарадного костюма. Тут і найвідоміші політики світу, арабські шейхи з молодицями, моряки, що спустилися на вітрильнику з карпатських полонин, радянські колгоспники в обнімку із зірками Голлівуда та зарубіжної естради. І вся ця феєрична переберія виграє, співає, танцює, жартує, зачіпає перехожих, бажаючи їм щастя-здоров’я, частує усіх охочих горілкою (усе в міру!) із заткнутих кукурудзяними качанами штофів завбільшки з відро.   

Людство у всі часи більше, ніж найблискучіші військові операції, цінувало дії, спрямовані на припинення кровопролиття і досягнення порозуміння між ворогуючими сторонами. Особливо значимість миротворчої діяльності як чинника мирного врегулювання міжнародних суперечок зросла на межі останніх століть, коли на зміну глобальним протистоянням типу холодної війни прийшли збройні конфлікти в окремих регіонах світу. 

Ефективне використання землі як невичерпного відновлювального ресурсу, а також науково обгрунтоване ведення сільського господарства за системою повного циклу (вирощування — переробка — реалізація) можуть зробити українців значно багатшими.  

Якщо випадає щастя скупатися в морі, озері, річці, то перед тим, як булькнути, завжди уважно озираюся, чи не стримить десь трубка підводного плавця. А ще уважніше придивляюся, чи не озброєний той плавець списом або  підводною рушницею. Дуже, знаєте, не хочеться отримати дірку в боці — такі випадки непоодинокі. 

…Пізнього вечора міською вулицею з вітерцем мчав велосипедист. А за якусь мить він з розгону в’їхав в іномарку, припарковану біля тротуару. Почувся дзенькіт та емоційний вигук щось на кшталт: «Стонадцять чортів!» Розпач молодика можна було зрозуміти, бо це нагадувало майже класичну ситуацію, коли горопашний «Запорожець» ненароком зачепив крутий «Мерседес». Утім, у цьому разі «попав» саме власник іномарки. Адже велосипедист почав сердито бурчати: мовляв, цих автомобілів розвелося стільки, що ні вдень, ні вночі нормальній людині не проїхати. А потім  заходився спересердя буцати ногами колеса автівки. Де можна спостерігати такі взаємини між автомобілістами та велосипедистами? Звичайно, в Амстердамі.  

До кінця минулого століття небагато наших співвітчизників знали про Симиренків. Не згадували про них і в засобах масової інформації. Хоча ця родина зробила великий внесок в економічне і духовне відродження України.
У 1747-му німецький хімік Маркграф винайшов спосіб виготовлення цукру з буряків (до цього його виробляли тільки з цукрової тростини). Проте це виробництво почало швидко розвиватися не в Німеччині, а у Франції, де Наполеон, прагнучи позбутися економічної залежності від Англії, створив усі умови для розвитку цукробурякової промисловості.

Ще кільканадцять років тому, коли вселялися в новобудову, заздрила мешканцям навколишніх будинків, у яких на кухню був заведений газ, а нам встановили електроплити. Радянського виробництва «Електри», хоч як бийся, не хотіли швиденько закип’ятити воду чи засмажити картоплю. Зовсім інша річ — газові плити.
Нині після цілої низки вибухів квартир, спричинених недбалим поводженням із блакитним паливом, думаю: слава Богу, що наш будинок на електриці, від лиха подалі. Останніми роками не минає і кількох місяців, щоб у якомусь із куточків України не прогримів вибух побутового газу. Ось і на Харківщині люди, не встигнувши оговтатися від трагічної загибелі кількох сімей, знову приголомшені жахливою смертю 48-річного чоловіка, який мешкав на останньому поверсі п’ятиповерхівки на вулиці Електровозній, 9 у Харкові. Вибуховою хвилею його викинуло з квартири, і шансів на порятунок практично не було. Від потужного вибуху повилітали вікна в сусідніх квартирах, частково деформувалися перегородки на останньому поверсі будинку, а зовнішня стіна відійшла приблизно на п’ять сантиметрів. Працівники ДСНС евакуювали дев’ятеро мешканців суміжних квартир.