Є в селі Чорбівка Кобеляцького району на Полтавщині дерев’яна церква, побудована приблизно в 1800 році. Вона височіє на колишньому панському дворищі, про яке нагадують старезні липи, акації та сосни, а також клуні й цвинтар, де, кажуть, поховані пани. У Полтавській православній єпархії чомусь вважали, що цього Свято-Духівського храму немає, що він згорів ще на початку Великої Вітчизняної війни. Мабуть, через це храм стояв пусткою до початку 2000-х років.  

Придбавши три роки тому будинок у Тальному, що на Черкащині, сім’я Людмили Попик облаштувала помешкання й сподівалася жити тут довго. Однак з деякого часу по стінах та стелі пішли тріщини, просів фундамент. Далі — більше. На кухні раптом провалилася підлога. Меблі, які стояли попід стіною, дивом лишилися в приміщенні, адже під ними, як виявили господарі, вже зяяла порожнеча.
Сподіваючись ліквідувати провалля, всипали туди чимало щебеню, однак, як розповідає хазяйка, скільки не сипали, провалля тільки збільшувалося. 

70 років знадобилося, аби нові автори наважилися розповісти сучасникам про подвиг 92 краснодонських юнаків і дівчат з «Молодої гвардії» без ідеологічних нашарувань. Поняття честі й гідності, зради та сили, а також вибору перед обличчям смерті — поза часом. 

Презентації проектів, відкриття нових магазинів, виробничих ліній на будь-яких підприємствах (з виробництва бетону, цигарок чи солодкої води тощо) — їхня стихія. І байдуже, що презентують. Однією з умов діяльності наших героїв є те, що на подібні дійства організатори запрошують представників преси. І найголовніше — накривають столи з усілякими напоями та наїдками, часто вельми дорогими та екзотичними. А після урочистостей вручають подарунки, дякуючи за участь і, щонайменше, у половині випадків марно сподіваючись на висвітлення події на шпальтах газет, у радіо- чи телеефірі.  

Постанова (НКРЕ) № 1000 від  02.08.2012        

У червні нинішнього року Указом Президента була введена в дію нова редакція воєнної доктрини України. Аналітики відразу зазначили, що документ принципово відрізняється від попереднього. Саме питання трансформації, а точніше — докорінного реформування українського війська і стало темою нашої розмови з начальником Генерального штабу ЗСУ — Головнокомандувачем Збройних сил України генерал-полковником Володимиром ЗАМАНОЮ. 

Виступ глави уряду Миколи Азарова у Палаці дозвілля «Листопад» полтавчани сприйняли на ура: щира промова, у якій Прем’єр, перейнявши святковий настрій, цілком по заслузі відзначив успіхи Полтавської області, кілька разів переривалася не менш щирими оплесками.
«Хочу сказати, що Полтавщина для мене — особливий край. Я можу помилитися, але Полтавщина для мене — істинна Україна. Нині область впевнено вийшла на 3—4 місце за обсягами промислового та аграрного виробництва. Це не так просто змагатися з такими промисловими гігантами, як Харківська, Донецька, Одеська області», — зауважив Микола Азаров. 

Вчасне і водночас якісне надання швидкої допомоги — питання, яке турбує багатьох людей по всій Україні. Особливо це актуально на тлі реформи медичного обслуговування. Адже планується провести структурну перебудову усієї системи, з огляду на потреби населення.

Так, протягом року на урядову телефонну «гарячу лінію» надійшло 135 звернень щодо роботи швидкої медичної допомоги, що у 2,2 раза більше порівняно з минулорічними показниками. Найбільше їх зареєстровано з Дніпропетровської, Харківської, Одеської областей та Києва. Про це «Урядовому кур’єру» повідомили в Управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру. 

—Ще два роки тому проект такої програми був розроблений фахівцями Мінпромполітики та учасниками ринку, — розповів  радник голови Державного агентства з управління державними корпоративними правами та власністю Олександр Шубін під час «круглого столу» «Розвиток літакобудування України». — Але через ліквідацію Мінпромполітики та розпорошення його функцій між різними відомствами така програма досі не прийнята. Наша біда, що немає органу, який би виступив з програмою і пройшов всі етапи затвердження.
За його словами, наразі проект перебуває на розгляді в Мінекономрозвитку і торгівлі, що нині відповідає за розвиток промисловості.

Для жителів Харківщини підвищення  цін на бензин не стало якимось значним резонатором суспільної думки чи ж основною темою обговорень у маршрутках, магазинах та інших багатолюдних місцях.  Тут, напевне, далися взнаки кілька чинників. По-перше, увага громадськості нині значною мірою поглинута нещодавнім вибухом газу в житловому будинку на вул. Слинька, а, по-друге, подорожчання пального широко прогнозували у пресі ще у середині літа. Тож воно і не стало цілковитою несподіванкою, тим більше, що зростання цін відбулося за два етапи: з 5—6 вересня — на 9—11 копійок та з 10 вересня — ще в середньому  на 10 коп.