З туману вийшла ватага опришків. Тьмяно зблиснули руків’я застромлених за череси пістолів та леза нагострених топірців-барток. Старший насупив брови: «Що ви робите у нашому лісі? Рубати? Не дамо!» 

Напрями вже понад 30-річної наукової діяльності мого співрозмовника — дослідження проблем кримінології та кримінального права. Тож своїм вагомим багажем знань Василь Іванович охоче ділиться і як консультант профільного комітету Верховної Ради, і як член Науково-консультативної ради Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Чимало пропозицій академіка В.І. Шакуна враховано під час ухвалення понад 20 законів, серед яких «Про розвідувальні органи», «Про боротьбу з корупцією», «Про антикорупційне бюро України», «Про національне бюро розслідувань». Та моє перше запитання, на мій погляд, хвилює переважну частину населення України. Ідеться про гучні заклики щодо самозахисту населення, які останнім часом лунають з різних трибун та у ЗМІ. 

Незвично і безглуздо звучать слова «особливості війни», та попри весь цинізм, вони існують. У 2014 році, як кажуть, збій у системі відбувся в українців заходу і сходу, півдня й півночі — найближчий сусід зазіхнув на територіальну цілісність мирної України, старався посіяти ворожнечу між українцями всередині держави. Згодом політологи, військові, дипломати, аналізуючи події, підібрали йому визначення: гібридна війна. Особливість її — втягування у різний спосіб у конфлікт мирного населення, застосування інформаційно-ідеологічного важеля. 

За чотири роки до розпаду Радянського Союзу сталася подія, яка якщо й не наблизила кінець найбільшої за територією держави, то похитнула віру мільйонів громадян у непорушність колоса, яким вважався СРСР. І якби не свіжі вітри перебудови з її демократичними цінностями, то кінці цієї історії обов’язково приховали б від населення, бо була вона ганьбою нечуваною. Звісно, чутки про те, що сталося, облетіли б усі куточки величезної країни, але коли тих чуток бракувало? 

Полтавська область перебуває на шостому місці в Україні за кількістю об’єднаних територіальних громад. Охоплено 25% території, й до кінця року, за прогнозами, їх стане вдвічі більше. Проте є райони, в яких не створено жодної ОТГ. Про особливості адміністративно-територіальної реформи у краї розповідає директор департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОДА Інна ІЩЕНКО. 

Є в Криму неподалік Бахчисарая маленька залізнична станція, фактично полустанок для роз’їзду потягів, яка нині називається по-російськи Сірєнь. Насправді це Сюйрень, що в перекладі з кримськотатарської означає «гострий спис». А перейменовано її (як і 90% усіх топонімічних об’єктів у Криму) після того, як 18 травня 1944 року до Середньої Азії відправили перший ешелон кримських татар. 

Як відомо, 17 травня 2017 року відбулося підписання законодавчого рішення про запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для українців. Це добре. Та не слід забувати, що не тільки ми відтепер зможемо майже без затримок і перешкод їздити за кордон. Думаю, самі європейці також захочуть побачити, кого саме вони допускають, нехай лише в гості, до своїх домівок. І що ж вони побачать? 

Комп’ютер і калькулятор. Хто заперечить очевидність вибору між ними — м’яч на полі багатофункціональності. Так-от, експерти констатують, що стаціонарні касові апарати, або реєстратори розрахункових операцій (РРО), якими нині користуються наші підприємці, — простий калькулятор. А є сучасна технологія фіскалізації розрахункових операцій (передача даних про продаж у податкову) за допомогою гаджетів. Так робить розвинений світ. Коли ж це стане й українською реальністю? Прогнозувати не наважується ніхто з огляду на те, що відбувається довкола законопроекту №4117, зареєстрованого в парламенті ще торік у лютому. Він пропонує доповнити наявний перелік типів РРО розподіленою комп’ютерно-касовою системою (РККС), що складається з термінала та серверів, об’єднаних мережею загального користування (інтернет). 

ГО «Юридична Сотня» оновила Пам'ятку учасникам АТО. 

Нещодавно на Донеччині стався вже звичний і майже пересічний випадок: вигулькнув черговий косяк представників місцевої влади. Керівникам області довелося скасувати тендер на закупівлю 1206 книжок для поповнення бібліотек прифронтової Мар’їнки. Напередодні відділ культури і туризму Мар’їнської районної державної адміністрації оголосив торги на придбання літератури через систему ProZorro, але книжки, які збиралися запропонувати відвідувачам тутешніх бібліотек, виявилися, м’яко кажучи, дуже сумнівного змісту. Наприклад, із вказаних у відповідній документації 125 назв — лише 7 українською мовою. Більшість книжок видано в Російській Федерації, а назви окремих із них викликають багато запитань. Адже тут є «Невинна спокуса», «Шлюбні ігри», «Таємні насолоди», «Більше, ніж пристрасть» тощо. Погодьтеся, виникають закономірні сумніви, що така тематика нині актуальна і підходяща для жителів краю, які вже три роки потерпають від гібридної війни.