Шлях до отримання безвізового режиму з країнами Євросоюзу для України був нелегким. Та й на порозі одержання з’ясувалося: далеко не всі українці розуміють, що саме він нам дає. Дехто вважає, мовляв, тепер можна зі звичайним закордонним паспортом у будь-який час поїхати, приміром, у Відень випити кави. Чимало українців почали активно вивчати англійську мову, бо думають, що зможуть без зайвих паперових і бюрократичних клопотів працевлаштуватися за кордоном. Як переконують експерти, на цих людей чекає розчарування.

Опівночі нічну тишу порушили мінометні постріли. Бійці не зважали на них — спали. Увечері їх попередили, що в цей час українські мінометники підсвічуватимуть територію спеціальними освітлювальними мінами. Першим прокинувся, відчувши негаразди, доброволець — помічник гранатометника Сергій Шаповалов. Він почав будити побратимів, бо міни вибухали поряд. Прокинувшись, хлопці підняли товариша на сміх, мовляв, тебе ж попереджали, щоб не лякався вибухів і спокійно спав. Але той сміх перервали осколки, що влетіли всередину, зробивши кілька дірок, і намет почав рватися з усіх боків. Хлопці швидко покинули намет. При цьому не знали, де укриття, окопи, якщо супротивник піде в атаку, бо прибули до цього пункту кілька годин тому в присмерку. 

Жителі Авдіївки з жахом згадують дні, коли по місту гатили з ворожої зброї. Не встигли вони оговтатися від нищівних обстрілів, як російсько-окупаційні війська знову підступно вдарили по житлових районах міста. Сім танкових снарядів влучили в помешкання. Основну частину смертоносних ударів прийняла на себе так звана дев’ятина. Як стверджують місцеві жителі, саме ця дев’ятиповерхівка прикриває все місто, вона стала символом незламності духу авдіївців. 

«Паркомати стоять, а гроші збирає невідомо хто», — із таким заголовком  замітка про ситуацію з паркувальними майданчиками у Дніпрі виходила в «УК» ще 17 квітня 2013 року.  Тоді на шести майданчиках оператори встановили нові паркомати (в місті в 2012-му діяв пілотний паркувальний проект). Збиралися встановити й інше необхідне обладнання. Але ця система так і не запрацювала. 2013-го «засекречені»  люди на центральній площі міста брали за паркування по 5 гривень за годину, не зізнавалися, хто вони, в якій організації працюють.  І заперечували, що беруть плату з водіїв взагалі: «Гроші не збираємо, хіба що хтось на чай дасть». 

Понад сотню літ Холодний Яр виховує, гартує, надихає кращих синів України. Герої нинішньої війни на сході держави — яскравий приклад самовідданості й високого патріотизму, витоки якого також тут. Тисячі людей з усіх куточків України минулими вихідними вже традиційно зібрав Фестиваль нескореної нації, який проходить у двох областях — Черкаській та Кіровоградській, де й розкинулося відоме лісове урочище. 

 Кілька років тому ми, випускники дрогобицької середньої тоді політехнічної школи № 5 імені Героя Радянського Союзу Григорія Геврика, зібралися на 40-річний випускний ювілей. Ще при вході до рідної школи вразило два моменти: безладно добудований корпус, хоч дітей тут навчається менше, ніж у наш час, і пам’ятник солдатові, який чесно і мужньо виконав свій військовий обов’язок, на купі сміття біля обдертого залізного вагончика. 

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович з цього приводу зазначає: «Комуністи представляли брутальну депортацію всього населення як відплату українцям за прагнення незалежності та боротьбу УПА. Нині на цих землях скидають могильні хрести, знищують українські пам’ятники й плюндрують поховання, щоб стерти сліди існування українців». 

До першого павільйону Міжнародного виставкового центру потрапити майже неможливо. Огорожі, охорона, підвищені заходи безпеки, обмеження в пересуванні територією — це лише крапля з усього, що доведеться пережити за найближчі два тижні 1500 представникам ЗМІ й делегаціям із 42 країн-учасниць пісенного конкурсу Євробачення-2017. 

Перетворення Києва на столицю незалежної суверенної держави, встановлення Україною міжнародних відносин з багатьма країнами і відкриття у столиці дипломатичних місій та представництв міжнародних міжурядових організацій створило необхідність спеціальної служби з обслуговування іноземних представництв. 

Що квітень буде вологим,  прогнозували професійні й народні синоптики. Так і сталося у першій декаді місяця. Сонячні погожі дні з теплими дощами розбудили землю: усе навкруг зазеленіло, заквітувало, защебетало. Весна іде, красу несе, і тій красі радіє все! Саме таку поетичну характеристику можна було дати ранньому візиту цьогорічної весни.