«Слідів вилитої вчора крові (коров’ячої чи свинячої) на дверях в Інституті національної пам’яті вже майже не видно. Як не побачити і слідів іншої крові — людської, яка проливалася в цьому будинку з 1918 року, коли тут оселилася київська ЧК. Певен, що ті, хто вчора зробив це, теж прагнуть проливати кров не лише тварин. І наше завдання — не дати цим нащадкам чекістів це знову робити», — написав недавно на своїй сторінці у Фейсбуці голова інституту Володимир В’ятрович. Інцидент стався того дня, коли на самого В’ятровича спробували напасти біля Укрінформу, де він звітував про роботу за минулий рік. 

Коли наприкінці 1950-х років на Дніпрі будували каскад водосховищ, зокрема й для забезпечення водою Донбасу та Криму, будівничих мало турбувала доля унікальних українських чорноземів. У підсумку затопили 709 тисяч гектарів — майже 1% території України. Фактично під воду пустили пів-Японії або цілу Голландію. Парадокс: у світі не вистачає родючої землі, а в нас із легкістю занапастили більш як 70 тисяч гектарів ріллі, 280 тисяч гектарів земель лісового фонду.

Новий тиждень Президент Петро Порошенко розпочав у Дніпрі, де взяв участь у відкритті після реконструкції будівлі діагностичної поліклініки й відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених комунального закладу «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня». Цей захід став святковим не лише для міста і області. Адже він засвідчив позитивні зміни, які відбуваються у всій країні на державному й місцевому рівнях.

Жителів села Калинівка Городищенського району на Черкащині ніколи не балували громадським транспортом. До автотраси відстань 9 кілометрів, отож транзитні автобуси в село не заходять. Раніше селян обслуговував лише один рейсовий автобус із райцентру. Та й того вже давненько не бачать. Зимової пори власник автопідприємства припинив перевезення. 

Лісова політика України щодо реформування лісового господарства  та переведення його на засади ринкової економіки вже чверть століття турбує  громадянське суспільство, органи влади, науку й бізнес. Це пояснюється тим, що тривалий період у країні набував поширення й розвитку старий радянський принцип у лісовому господарстві «Державне управління лісами» замість «Державне управління у галузі лісівництва». 

Як приємно після зимових холодів відчути щедре тепло березневого сонечка, ласкавий подих південного вітру. На газонах ще подекуди лежить снігове покривало, та  це вже ненадовго. На Стрітення (15 лютого) був теплий сонячний день. Отже, за народною прикметою,  весна буде ранньою. Помітні ознаки її наближення демонструє сама природа: на кленах і осиках зарум’янилася зав’язь, зацвіла лісова ліщина, набубнявіли бруньки на бузку, верболіз вкрився сріблястими котиками.  Спостерігаючи все це, як не пригадати народне прислів’я: «Бог Ярило бере зиму на вила». 

З настанням тепла і появою перших весняних струмків дедалі більше звертаєш увагу на воду, а відповідно і на проблеми, з нею пов’язані. Найважливіша з них — доволі низька якість, що позначається на здоров’ї кожного з нас. Чому ця якість далеко не найвища? Тут багато чинників: від низької культури населення до нестачі коштів на модернізацію очисних споруд. Додамо ще й вади законодавства, яке дуже часто писали і, на жаль, пишуть, орієнтуючись на інтереси влади і бізнесу, що здебільшого синоніми. 

У      Миколаївському міськ­виконкомі презентували акцію, в межах якої планують налагодження співпраці з підприємствами-перевізниками міста і водіями маршруток. Мета акції — реалізація права пільгового проїзду учасників АТО у громадському транспорті. Один з ініціаторів проекту громадський активіст Денис Барашковський розповів, що підготовка до акції доброї волі тривала кілька місяців. Розроблено спеціальні наклейки з написом: «У цьому автобусі учасників АТО перевозять з повагою і безкоштовно». Представники фірм-перевізників, які підтримають акцію, мають розмістити на своєму рухомому складі плакати, де вказано, куди звертатися в разі відмови у пільговому проїзді. 

У споживачів житлово-комунальних послуг завжди було багато запитань до тих, хто ці послуги надає. Особливо нині, коли тарифи зросли, а комунальники запровадили прямі договори зі споживачами, у людей виникло більше приводів для консультацій і з’ясування не зрозумілих їм ситуацій. Тож не дивно, що телефони комунальних служб не змовкають. Люди нарікають, що додзвонитися неможливо, а тим, хто приходить до тієї чи іншої організації, щоб вирішити питання на місці, доводиться шикуватися у величезні черги. 

За рухом пасхалій Масниця випадає на останній тиждень м’ясниць та запусти на Великий піст. Останній тиждень м’ясниць — сирний. Звідси й назва — Масниця. Свято це відоме майже всім народам Європи, та в нас воно зберегло давню національну специфіку.