Суспільство

  • Переселенці можуть стати на квартирний облік

    «Ми переселенці — я з чоловіком та донькою, а також мої батьки переїхали з Донецька на Вінниччину. Через бойові дії й не менш через українські погляди нам довелося залишити рідні домівки — батьки наші жили у власний квартирі, а ми у своїй. До речі, мій батько — інвалід війни, йому понад 90 років. Мама теж старенька. А недавно нам подзвонили сусіди, які ще залишались у Донецьку, і сказали, що наші квартири вже зайняли. Та й навряд чи ми повернемось додому. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Пенсійний фонд не платить «мертвим душам»

    Пенсійні питання завжди турбують українців. Як нинішніх, так і тих, хто лише збирається на заслужений відпочинок або має літніх батьків чи родичів. Нині в країні майже 12 мільйонів пенсіонерів. І хоч через анексію Криму та тимчасову окупацію певних територій Донецької та Луганської областей їхня кількість за останні роки зменшилася на понад 350 тисяч, загальна цифра істотно не змінилася, бо лише протягом 2016 року на заслужений відпочинок пішло приблизно 400 тисяч.

  • Лондон і Варшава переконані: Крим — це Україна

    Головні дипломати Великої Британії та Польщі вирішили засвідчити свою підтримку Україні у дні, коли минає третя річниця окупації Росією українського Криму: Борис Джонсон і Вітольд Ващиковський відвідали Київ із символічним візитом. 

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    А безвіз не завис!

    Останнього дня зими Рада ЄС, Європарламент і Єврокомісія провели успішну зустріч і виробили спільне неформальне рішення надати безвізовий режим для України. Про це повідомила прес-служба Європарламенту. 

  • Богдан Бойчук: модерніст у літературі, реаліст у житті

    Богдан Бойчук — один з небагатьох інтелектуалів, які після Незалежності повернулися в Україну, але без зміни громадянства. Його квартира на площі Толстого в Києві стала гостинною майстернею для близьких за духом літераторів, хоч йому плідно працювалося в його будинку в лісі поблизу Нью-Йорка. Його творчість була чесною до світу і самого себе. Тепер, коли митець відійшов у вічність, наші діалоги минулих років сприймаються як певні заповіти. 

  • Столична філармонія вітала оваціями скрипаля з Буковини

    У 15 років він виконав на великій сцені перший концерт Паганіні і його прийняли в когорту професійних скрипалів. А через рік студент третього курсу Чернівецького училища мистецтв ім. Сидора Воробкевича Костянтин Лукинюк  у виступі з академічним симфонічним оркестром Чернівецької філармонії в одній програмі об’єднав три надзвичайно складні скрипкові концерти: Бенджаміна Бріттена (звучав на чернівецькій сцені вперше), Анрі В’єтана та Генріха Ернста. 

  • Інна КОВАЛІВ

    Як зіскочити з інфодопінгу?

    Днями поспішаючи у справах, зазирнула в середмісті столиці до строкатої ятки, що рясніла розмаїттям газет і журналів. Приємна немолода продавчиня вочевидь не потерпала від надмірної уваги спраглих свіжих новин — спокійно розмовляла зі знайомою. Побачивши покупця, жіночка жваво підскочила до мене зі словами: «Чего вам, дєточка?» Мій прискіпливий погляд усе ще не знаходив серед розмаїття різнобарвної правди хоч ковток українською — жодного заголовка рідною мовою на шпальтах. «Що можете запропонувати українською?» — цікавлюся. «Конєчно, є!» — суржиком запевнила мене продавчиня і професійним жестом звідкілясь дістала дві газети. «Вони дуже цікаві, — припрошує, невимушено переходячи на українську. — Сама інколи полюбляю їх читати!» 

  • Павло КУЩ

    Блокувати не можна припинити!

    Події довкола блокування залізничних шляхів на лінії розмежування на Донбасі й спроби припинити нелегальні зв’язки з проросійськими окупантами мають чимало прихильників і водночас не менше супротивників. Як часто буває у подібних непростих ситуаціях, істина десь посередині. Так само не піддається сумніву те, що блокада вантажів ще тугіше затягла вузол задавнених проблем, які потрібно було розв’язувати ще рік чи два тому. Також складається враження, що якби наші «воріженьки» шукали черговий привід для дестабілізації ситуації в Україні, то кращий варіант годі було б вигадати. І тепер, підраховуючи збитки і шукаючи компромісні шляхи виходу із ситуації, не можемо не помітити, кому це насамперед вигідно. Та тому, хто вже майже три роки веде проти нас цинічну гібридну війну.

  • Олена ІВАШКО

    Храму немає, зате хочуть облаштувати цвинтар

    У Миколаєві щодня помирає в середньому 30 людей. Ховати ніде. Усі цвинтарі закриті. Закладене в 1965 році міське кладовище площею 110 га за 52 роки вже переповнене. Можна лише підпоховати, якщо є місце. Під нові цвинтарі відведення земель не передбачено. Така проблема актуальна для багатьох обласних центрів. Місцевій владі Миколаєва ця тема додає головного болю. Нині запропоновано збудувати міське кладовище між двома мікрорайонами — Кульбакине та Широка Балка. Та люди виступили проти.

  • Василь БЕДЗІР

    Своя сорочка ближче до тіла, освіта — теж

     В українських вишах постала проблема, про існування якої раніше не йшлося: з’явилися труднощі з набором студентів. Навіть ВНЗ зі статусом національних під час набору не завжди заповнюють ліцензовані місця за всіма спеціальностями. Торік не всі місця заповнили студенти-першокурсники навіть на держзамовленні.