Маленька статистика великого міста. Торік на виїзному засіданні постійної комісії Київради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики, що відбулося в Київському національному університеті технологій та дизайну, констатували кричущі факти. Зокрема, з 4,5 мільярда гривень, які витрачає столична влада на закупівлю промислової продукції, у Києві її виробляють лише на один мільярд. Отже, столиця втрачає робочі місця, податки, зрештою перспективу інноваційного розвитку. Чи не найбільше в легкій промисловості. Адже частка її виробництва зменшилася за останні роки в десять разів, а кількість працюючих — у п’ять. 

Про потребу мотивації в житті людини будь-якого віку годі й говорити. Особливо коли йдеться про бійців, їхню адаптацію в мирному житті чи перед черговою ротацією. На пам’яті час, коли значимість нагород нівелювалася, їх можна було побачити на грудях ветеранів лише в День Перемоги. 

Що робити із львівським сміттям? Це питання турбує не лише самих містян, а й жителів багатьох інших областей країни, де подеколи з’являються вантажівки, наповнені відходами галицького походження. Відповідь шукає і уряд, і місцева влада, і територіальні громади, поблизу яких пропонують облаштувати нове звалище. Модернізації та наведення ладу потребує сумнозвісний старий полігон твердих побутових відходів біля с. Грибовичі на Львівщині. 

Майже три роки тривають бойові дії на сході України, люди на значній території живуть в окупації. На жаль, дехто з місцевих жителів підтримує російського агресора активними діями, які переростають у кримінал. І потрапляють у поле зору українських правоохоронців. Кілька таких судових справ слухали в Запорізькій області, яка межує із зоною проведення АТО. 

— Ця новенька пожежна машина — наша захисниця і предмет гордості. Нещодавно придбали її за 800 тисяч злотих — так вирішила громада, — не приховує позитивних емоцій війт невеликої польської гміни Домбрувка, що неподалік Варшави, Радослав Коженьовський. — Утім, їй уже кілька разів довелося не те, щоб гасити — я б сказав, вчасно запобігати пожежам, а це надзвичайно важливо.

Зауважте, в децентралізованій Польщі система пожежної охорони працює на повітовому (в нашому розумінні районному) рівні. Однак це аж ніяк не заважає розвитку потужного громадського руху пожежників. 800 тисяч злотих (це 5,5 мільйона гривень), які витратила згадана громада на придбання нового красеня-автомобіля, — чудове тому підтвердження. Але в цій гміні, яка налічує 8 тисяч жителів, аж 8 добровільних пожежних команд! 

Для жителів багатьох міст і селищ України великим післяріздвяним подарунком стало підвищення на 30% і більше цін на проїзд у маршрутних таксі (або, як люди іменують, маршрутках) у приміській зоні й у самих населених пунктах. Менш як 4 місяці тому проїзд уже дорожчав, і ось нове підвищення ціни. 

Як відомо, найбільш наочна в суспільстві боротьба думок у парламенті. Одначе думки мають право жити й властивість творити або ж руйнувати й серед пересічних українців. Міські жителі, скажімо, дискутують про війну, що відбувається на сході. Усі дуже добре розуміють, що це війна не між Збройними силами України й оскаженілими російськими найманцями і явними місцевими бандитами на нашій території. Оцих різношерстих терористів-сепаратистів, посіпак і прислужників агресора за доброї волі державного керівництва самі добровольці не за півтора місяця, як висловлювався Президент України, а за одну добу знищили б. 

За попередні роки українці відвикли від сильних холодів. Ще минулого сезону про них згадували хіба що з ностальгічними нотками, мовляв, от раніше було… Втім, прогнози офіційних і народних синоптиків, надані ще наприкінці осені, нібито слід готуватися до відчутних морозів і хуртовин, справдилися практично повністю. Зима таки вдалася: на втіху дітлахам і на голову комунальних служб. Як протидіють стихії у деяких областях країни, чи застала негода зненацька відповідні служби — розповідають власні кореспонденти «Урядового кур’єра». 

Володимир ГОРБУЛІН, директор Національного інституту стратегічних досліджень, у минулому секретар Ради національної безпеки і оборони України і один з перших творців РНБО, нечасто виходить з публічними виступами. Але його проміжні або підсумкові оцінки, аналіз і узагальнення завжди на вістрі уваги і влади, і експертів, і журналістів. Нещодавно в НІСД під його редакцією було видано книжку «Світова гібридна війна: український фронт». Книжка, в якій зійшлися і історія, і теорія, і філософія, і аналітика, і пропозиції — що ж нам робити на українському фронті. Укрінформ зустрівся з Володимиром Павловичем і поставив йому кілька запитань. 

…А місто все годується з села. Ці поетичні рядки згадалися днями, коли обідньої пори повертався додому через двір одного із сусідніх будинків. Прошкуючи повз замерзлий каштан і кущ розлогої калини, який, здавалося, аж дзвенів на пронизливому вітрі, почув напрочуд галасливе і розмаїте пташине цвірінькання. Роззирнувшись, побачив на одній з гілок чималу годівничку з різними пташиними наїдками, поряд — кілька підвішених пластмасових пляшок із чималенькими отворами, на денці яких було насипано хлібні крихти. А біля них — не менше сотні горобців і синичок, які зійшлися в несамовитому харчовому двобої. Здавалося, птаство настільки голодне, що ладне годинами крильцями відштовхувати одне одного, щоб лишень доступитися до заповідного корму.