Наші знання про Другу світову війну — здебільшого міфи, табу та пропаганда, які тягнуться ще з радянських часів. У цьому впевнені 15 українських істориків, які з ініціативи Українського інституту національної пам’яті здійснили просвітницький проект «Війна і міф: невідома Друга світова». Вони, спираючись на тривалі дослідження й опрацювання розсекречених архівних матеріалів, спростували 50 міфологізованих сюжетів, які стосуються бойових дій на території України, українців на фронтах Другої світової, українського визвольного руху, втрат України у Другій світовій, життя під нацистською окупацією та багато іншого. Напрацьовану інформацію подано на спеціальному сайті й у науково-популярній книжці «Війна та міф. Невідома Друга світова».

«Урядовий кур’єр» сьогодні розповідає лише про кілька міфів історії Другої світової. Зізнаємося, деякі факти нас вразили і позбавили певних ілюзій. І таке прозрівання нашому суспільству вкрай необхідне у нинішніх умовах протистояння з нащадками і послідовниками СРСР.

У День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні по всій Україні відбувалися пам’ятні заходи. Київ нагадував про події своїм жителям у найурочистішій формі. 9 травня Президент Петро Порошенко разом із Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та Головою Верховної Ради Андрієм Парубієм поклав квіти до Вічного вогню та могили Невідомого солдата. Урочиста церемонія відбулася в Меморіалі Вічної Слави. Пам’ятна хода пройшла алеєю Полеглих Героїв, де розташовано 34 могили воїнів, які загинули в роки Другої світової війни. Разом із главою держави та главою уряду в урочистій Пам’ятній ході взяли участь ветерани Другої світової війни та ветерани АТО, представники всіх релігійних конфесій України. Учасники церемонії вшанували пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання, військовий оркестр виконав Державний гімн, а воїни Почесної варти салютували залпами. Завершив церемонію урочистий марш Роти почесної варти Президента, яка представляє всі види військ Збройних сил. 

Аспекти поліпшення роботи митних органів та впорядкування їхньої діяльності відповідно до нових вимог були в центрі уваги наради з проблемних питань функціонування митниці. На пункті пропуску через українсько-польський кордон Краковець — Корчова її провів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Найближчим часом буде створено міжвідомчий підрозділ, який додатково контролюватиме і митників, і усіх інших. Це буде сотня людей, яка матиме всі технічні засоби, щоб показати, як має працювати система. І можете мені повірити, що цю сотню я забезпечу якомога краще», — запевнив глава уряду. 

Під час Другої світової війни в селі Половинкине Старобільського району базувався 5-й Гвардійський льотний полк. Його пізніше прославив у відомій кінострічці режисер Леонід Биков і назвав «Співочою ескадрильєю». Тож не дивно, що сьогодні у трьохсотрічному місті діє «Старобільський бабський батальйон». Його візитівка — домашня випічка. Пиріжками й млинцями, тортиками й пасочками, що виготовлені умілими місцевими патріотками, ласують бійці майже на всій лінії розмежування. Ось і на ці свята десятки кілограмів домашніх смаколиків доставлено на передову. 

Днями зайшов на один з інтернет-ресурсів так званої Новоросії. Попри те, що є розуміння, як саме і на чиї гроші він твориться, залишилося щонайменше гидливе враження. З’явилося навіть бажання помити руки — через слину, яка бризкає на все українське. Не врятував ситуації навіть перегляд інтерв’ю так званого прокурора окупованого Криму якоїсь Поклонської. У відповідь на прохання прокоментувати трагедію, що сталася 2 травня в Одесі, юна білявка повторила ще за Радянського Союзу не раз чуту сентенцію. Про те, що, мовляв, бандерівську нечисть, яка це зробила, «ми, жаль, що свого часу до кінця не додушили». 

Напередодні Дня пам’яті та примирення, який ми відзначаємо 8 травня, і Дня перемоги над нацизмом 9 травня ми згадуємо про жінок, крізь життя яких пройшла безжальна війна.

Нобелівський лауреат Світлана Алексієвич, яка нещодавно відвідала Київ, згадала, як, працюючи над книжкою «У війни не жіноче обличчя», чи не вперше за кілька десятиліть після закінчення Другої світової зіткнулася з іншим боком правди про неї. Правдою, пов’язаною з долями і переживаннями жінок, яким довелося винести весь тягар страждань і поневірянь страшної трагедії ХХ століття. Адже війна не робить винятків щодо статі, правду про жінку на війні за радянських часів або замовчували, або спотворювали.  

«Коли ще жив у пралісі пралев, коли у небі глибали праптиці» — цих персонажів із вірша Ліни Костенко «Пращур» тепер можемо побачити хіба що в нашій уяві чи в якомусь крутому історичному кіно. Із пралісом, на щастя, простіше. Особисто я подумки переношуся в Угольське лісництво Карпатського біосферного заповідника, де побував ще в часи студентської практики. Велетенські буки з витканими білоцвітником весняним галявинками між ними, встелені опалим листям пониззя, що дихають холодною вогкістю. Дрижаки пробирають від відчуття перебування у чомусь вічно магічному, вектор часу пронизує серце, яке починає тріпотіти в очікуванні, що той самий пралев ось-ось вискочить з-за пишної папороті…

Нині нам є ще чим живити уяву, є те справжнє, із чим можна порівняти картини, які малює мозок, осягаючи поетичні образи.

Перше після Великодня засідання уряду приділило увагу не лише нагальним питанням економічного характеру чи відзначенню Дня пам’яті та примирення й Дня перемоги над нацизмом. Уже у серпні країна святкуватиме чвертьстолітній ювілей своєї незалежності. Як гідно зустріти цю дату, визначити пріоритетні напрями роботи й розподілити фінансування? Відповіді на ці запитання містяться у Плані заходів із підготовки та відзначення 25-ї річниці незалежності України.

Святкувати традиційно розпочинаємо напередодні, коли 23 серпня відзначаємо День Державного прапора. Тоді в Києві та всіх населених пунктах і закордонних дипломатичних установах України відбудеться офіційна церемонія урочистого підняття цього атрибута державності. 

Крок за кроком завдяки достатньому державному фінансуванню прогалини у забезпеченні армії поступово заповнюються. У цьому році Міністерство оборони спрямує 50 мільйонів гривень на закупівлю 145 одиниць броньованої медичної евакуаційної техніки для використання її на сході країни. До кінця вже цього місяця до війська надійде 16 машин, а до кінця року — ще 31. Про це під час брифінгу в Міністерстві оборони повідомив голова підкомітету реформ медичного забезпечення, т.в.о. директора військово-медичного департаменту Міноборони полковник медичної служби Олег Ляшенко.

За його словами, маючи визначену суму фінансування, в міністерстві намагаються забезпечити медичну службу необхідним обладнанням для виконання відповідних завдань. 

Війна на сході загартувала не лише нашу армію, а й кожного з нас. Кількість поранених та ступені тяжкості уражень солдатів змусили традиційну медицину дещо поступитися й дати дорогу офіційним, ліцензованим, але не відомим широкому загалу способам порятунку людських доль — найсучаснішим технологіям регенерації тканин. Яскравим прикладом цього стало підписання торік Міністерством оборони меморандуму про співпрацю в межах соціального проекту «Біотех — реабілітація поранених». Як результат — завдяки новітній технології регенерації пошкоджених кісток 50 бійців поставлено, в окремих ситуаціях, буквально на ноги.