Тільки-но знижується температура і випадає сніг, починається  боротьба українців  за виживання  у несприятливих умовах.  І дороги треба почистити  від снігових заносів,  і льоду позбавитися,  і про тепло потурбуватися. «Урядовий кур’єр»  поцікавився, чим зараз  опікуються в регіонах  у першу чергу. 

Темні квартири, щоденні крижані калюжі під холодильником, романтичні вечері при мерехтливому світлі кишенькових ліхтариків. Знайома картина?

Це тепер на Рівненщині проходять справжні фестивалі різдвяних вертепів. А мене щоразу впродовж Різдвяних свят огортає теплий спомин про те, як піввіку тому наша хлоп’яча ватага ходила від хутора до хутора і приємно дивувала людей своїм дійством. 

Псевдомисливці знову хочуть вбивати тварин у заповідниках і національних парках. Отримати таке право вони планують через законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (щодо удосконалення окремих положень)» №1427, який уже зареєстровано у Верховній Раді. 

Здається, він один-єдиний з усіх відомих дисидентів не став головою чи ідеологом котроїсь партії, не пішов у народні депутати і взагалі знехтував кар’єрою політичного діяча. Він лишився просто ЄВГЕНОМ СВЕРСТЮКОМ. Тим, чиє ім’я незмінно більше й авторитетніше за всі можливі посади і звання. Мовлячи по-сучасному, це ім’я — голосний бренд. Добре розуміючи вагу його світлого імені, не одна політична сила закликала Сверстюка приєднатися. З усього зрозуміло, що це в нього давно осмислена позиція, свідомий вибір, за яким стоїть те, що називається життєвою філософією. 

У поліському регіоні наприкінці минулого року збіглися в часі відразу три події, пов'язані з неоголошеною війною на сході країни. 

Бійці мотопіхотного батальйону на примхи погоди реагують спокійно, з гідною військовою витримкою. На Донбасі, звідки вони нещодавно повернулися за ротацією на відпочинок та для відновлення боєздатності, навіть при чистому небі доволі часто випадає «град». І до умов проживання у наметовому містечку вони ставляться по-філософськи та з гумором. Як підтвердили самі мотопіхотинці, нині квартирують просто на полігоні, бойова підготовка у них майже цілодобово, і це найголовніше. 

На мапі Вінниччини колоритними фарбами позначений Могилів-Подільський район, територія якого уздовж майже 50 кілометрів річкою Дністер межує з Молдовою. Тутешні землі обжиті здавна, свідчення цього — археологічні знахідки  поселень трипільської, черняхівської, зарубинецької культур. 

Дзеркала новорічних ілюзій швидко розбиваються реаліями на осколки буднів. Одначе у них продовжує відсвічуватися зоря народження Спасителя, яка допоможе нам побачити, куди і з ким іти далі. Дещо іншого змісту набрали звичні колись слова, як-от «майдан». Тепер це не площа, а національна й сакральна святиня — символ та інструмент, молитва та зброя. Майдан постав містком між суспільством і владою. Він показує рівень відповідності дій влади запитам, що виставляють люди, віддзеркалює їхнє схвалення чи протест. Минулий рік став фундаментом формування громадянського суспільства. Що зробимо самі, що відстоїмо, якою громадою станемо — такою і буде наша люба Україна.

Шановні читачі, друзі нашої газети!

Новий, 2015, рік для «Урядового кур’єра» особливий. Цього року нашій газеті виповнюється 25 років. Редакція вдячна всім передплатникам: і тим, хто разом з нами всі ці роки, і тим, хто тільки почав нас читати. Ми хочемо зберегти той рівень довіри читачів, що існує сьогодні, й зміцнити його у подальшому. «Урядовий кур’єр» намагається жити вашими турботами й радостями, допомагати вам у добрих справах і приходити на допомогу, коли скрутно. Ми регулярно отримуємо слова вдячності від читачів, але так само регулярно — й критику на свою адресу, котру намагаємося враховувати при підготовці наших чергових номерів. Одне слово, «Урядовий кур’єр» живе сьогоднішнім життям своєї країни, яка переживає нелегкі часи.