Деякі мас-медіа  некоректно сприйняли інформацію щодо розподілу коштів державного бюджету. Йдеться про урядове розпорядження № 472-р «Про перерозподіл деяких видатків та передачу бюджетних призначень, передбачених у 2013 році Міністерству фінансів», ухвалене 3 липня.
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну зазначає, що рішення ухвалено абсолютно законно і прозоро на виконання завдань економічного та соціального розвитку регіонів. Тому свідоме перекручування змісту рішення є нічим іншим, як провокацією та намаганням дискредитувати дії уряду. 

Тема реконструкції «хрущовок» — це найбільша інтрига для архітекторів, мешканців цих будинків та інвесторів. Щоб не повертатися до тисячоразово описаної історії дешевого швидко побудованого житла, яке колись урятувало мільйони радянських людей від комуналок і бараків, нагадаємо тільки: квартали цих непоказних п’ятиповерхових будинків є в кожному місті країни.
Зведені в хороших районах «хрущовки» нині псують їхній вигляд, крім того, майже кожний такий будинок перебуває в аварійному стані й потребує капітального ремонту. Тому з ними треба щось робити. Але куди подіти мешканців? Ось у чому питання набагато складніше, ніж гамлетівське «Бути чи не бути?» Відповідь на нього намагаються надати парламентарі, що запропонували законопроект, завдяки якому місцева влада зможе зносити будинки лише за згодою 60% мешканців. 

Універсіада — це більше, ніж два тижні спорту, це роки копіткої праці. Ігри в Казані, можливо, стануть кращими в історії людства, і точно — кращими у житті нових чемпіонів. Слова президента Міжнародної студентської федерації Клода-Луї Гальєна, які він сказав на відкритті Ігор-2013, повною мірою можна адресувати українським легкоатлетам Ганні Тітімець і Віктору Кузнєцову та фехтувальниці Ользі Харлан. Саме вони поповнили скарбничку нашої команди четвертого дня змагань золотими нагородами.  

—Лізь, лізь! — саркастично припрошувала бабуся малюка, який нерішуче тупцював на березі за кілька кроків від прогрітого сонцем ставкового мілководдя. — Ступай сміло! Але як ото тільки ступиш, так воно тебе відразу й схопить. Щоб знав!
— Ба, а якщо я однією ногою?
— Та хоч одним пальцем! Бо воно, оте зубате і хвостате, давно чекає тебе! Сидить отамечки на дні, причаїлося і вже аж облизується! Бачиш, он навіть дорослі дяді його бояться і не купаються…

Флагман вітчизняного машинобудування ПАТ «Сумське НВО імені М.В. Фрунзе» — широко знане підприємство за межами України. Впродовж більш як століття  його продукція знаходила і знаходить успішне застосування на всіх континентах.

Про сьогодення підприємства та перспективи розвитку кореспонденту «УК» розповідає генеральний директор об’єднання Олексій ЦИМБАЛ. 

 У Полтаві після капітальної реконструкції урочисто відкрили міський Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Заклад засновано у жовтні 2007-го, а функціонує з 2008 року. Тут дітям з інвалідністю створюють умови для всебічного розвитку, засвоєння знань, умінь і навичок щоденного самообслуговування та готують їх до незалежного життя в суспільстві. Допомагають їм адаптуватися в ньому, сформувати навички рухової діяльності й поліпшити психологічний стан. Окрім цього, вихованці закладу отримують можливість спілкуватися, адже багато з них живуть ізольовано. В наданні необхідних реабілітаційних послуг до кожної дитини застосовується індивідуальний підхід. Послуги центру безкоштовні. 

Дедалі більше міст і містечок країни, наслідуючи вдалий досвід визнаних туристичних центрів, і собі запроваджують цікаві мистецькі заходи, популяризуючи тим самим свій край, а також, що вкрай важливо, додаючи надходжень у місцеву скарбницю. Тож приєднуйтесь, буде цікаво.  

Десь напередодні здобуття Україною незалежності я написав до письменницької газети невелику статтю про те, що в Австралії живе український письменник Дмитро Нитченко, він же Дмитро Чуб, і вже настав час видати в нас його твори, серед яких особливо корисна для дітей книжка «Живий Шевченко».

По якомусь часі одержав від нього вдячного листа за увагу й прихильне слово. Вже пізніше довідався, що Нитченко усім відповідав на листи, для всіх знаходив і пораду, й просто добре слово. На цьому мені наголошував кожен, хто його знав.

Десятий день липня. Уранці місцеві вболівальники ще тільки робили прогнози щодо встановлення рекордів, а тим часом уже вдалося зафіксувати певні досягнення. Адже у популярних змаганнях беруть участь 1652 спортсмени з 178 країн — досі наймасовішим був чемпіонат дворічної давності у Франції, де змагалися 1322 представники 166 країн. Очікується також, що шахтарську столицю відвідає і значно більша, ніж раніше, кількість офіційних осіб — представників федерацій, суддів, тренерів, відомих спортсменів та інших гостей.  

На освітянській ниві були дві новації, майже не помічені і зовсім не оцінені ні владою, ні широким загалом. А шкода, оскільки йдеться про локальні ініціативи як пошук відповіді на глобальний процес.
Перші з них років 10-15 тому запропонували викладачі педагогічних університетів. У малокомплектних школах не вистачало навантаження педагогам. Аби зробити професію вчителя привабливішою, такою, що дає змогу заробляти і жити в селі, ініціатори пропонували інтегрувати професію вчителя і фахівця аграрного профілю. Приміром, викладач природничих наук за бажанням міг одночасно освоювати фах зоотехніка або агронома. Отже, міг би працювати і в школі, і на виробництві.