Жителі Святошинського району Києва, у будинках яких не працюють сміттєпроводи (а це майже 50% багатоповерхівок району), знайшли «оригінальний» спосіб впливу на комунальників. Щоб не носити побутові відходи у двір до сміттєвих баків, викидають увесь непотріб… у каналізацію. Потрапляє навіть те, що категорично не можна туди викидати, бо забиває всю каналізаційну систему так, що може  вивести її з ладу. Наприклад, махрові рушники і простирадла. От тільки — не з тими комунальниками люди «воюють». Адже за сміттєпроводи відповідають служби, які обслуговують будинки, а за безперебійну роботу каналізаційних систем — «Київводоканал». А його працівники хапаються за голову. 

Протягом останніх років спеціалісти і вболівальники обговорювали ключову проблему вітчизняного футболу: коли в Прем’єр-лізі закінчиться панування лише двох клубів — «Шахтаря» та київського «Динамо». Надії на гостру конкуренцію в боротьбі за медалі пов’язували насамперед з «Металістом» і «Дніпром».

У нинішньому сезоні ситуація розгортається за найнесподіванішим сценарієм: поки всі чекали на появу так званої третьої сили, втратили другу. У першому колі гірники обіграли всіх потенційних конкурентів — киян, харків’ян і дніпропетровців. Але це ще не все. Уперше в новітній історії переможець першого кола не втратив жодного очка в п’ятнадцяти турах. 

За минулих часів на околицях Києва, зокрема і в Дарниці, яку поети радянської доби зазвичай римували з «ударницею», бовваніли високі труби з ядучим димом, рясніли  заводські приміщення, склади та промвузли. Зокрема і зі шкідливим для людей та довкілля виробництвом. Такими самими, переважно сірими, були фасади та двори непрестижних житлових п’ятиповерхівок.

Той же, хто бував у світових столицях, завжди по-хорошому заздрив віддаленим від адміністративного центру зручним і затишним тамтешнім мікрорайонам: життя тут протікало повільніше, ніж на відомих стріт чи авеню, та кожен освітній заклад мав вигляд сучасного палацу, дитячі майданчики були схожі на казкові сюжети, обабіч доріг зеленіла свіжа трава і квітли троянди, а місцевий люд залюбки пересувався  екологічним транспортом — велосипедом. 

Здавна село рухає вперед інших і водночас бореться за своє виживання. Сьогодні можна чути: «Не стане школи — не буде села». Школа — один із символів розвитку населеного пункту, міцність фундаменту якого насамперед залежить від того, чи мають люди роботу.

При в’їзді до села Жорнище Вінницької області стоїть гранітний круг від жорна. З кар’єру, розташованого неподалік, у сиву давнину жорна для млинів розвозили по всій Правобережній Україні.

Історія цього колись сотенного козацького селища мало чим відрізняється від схожих. Економічною основою, довкола якої оберталося життя людини і громади, тут була і є земля.  Як на ній  господарювати, селяни знали, як «Отче наш», потім — як «Кодекс будівника комунізму», а тепер... За нинішніми мірками місцеве господарство невелике, проте сюди їдуть на роботу навіть з довколишніх сіл. 

Жахлива драма в приморському селищі Урзуф Донецької області розгорталася майже за народною приказкою «Хоч як вовка годуй, а він у ліс дивиться». Адже раніше засуджений житель сусідньої області чорною невдячністю відплатив пенсіонерці за її турботу, якою вона оточила «бідолаху». Стареньку не тільки позбавили останніх заощаджень «на смерть» та майна, а й жорстоко вбили. 

Ви досі перете білизну звичайним порошком? Тоді небезпека вже увійшла у ваш дім. Адже більшість мийних засобів, які продаються у вітчизняній торговельній мережі, містять фосфати (солі фосфору, що пом’якшують воду) і ПАР (поверхнево активні речовини). Страждає від таких мийних засобів не лише людина, а й природа. Тому світове співтовариство, усвідомивши масштабність проблеми, переглянуло ставлення до побутової хімії, до складу якої входять названі речовини. Як наслідок, ще в 1990-х роках у більшості країн Європи, США, Канаді, Австралії, Японії введено обмеження стосовно вмісту фосфатів у мийних засобах. В Україні ж більшість господинь користуються так званими небезпечними порошками, оскільки вони трохи дешевші за їх поліпшені аналоги. 

Лісовим масивам на північному сході України судилося прийняти на себе основний удар «атомного монстра» після аварії на ЧАЕС. Саме цим обумовлене створення спеціалізованих лісгоспів, у кожного з яких — свої особливості, що наочно доводить робота овруцьких лісівників. 

Минулої суботи селяни на Рівненщині перекрили трасу Київ—Чоп. Не просто загородили живим тунелем, а в цілком законний спосіб: вони просто безперервно ходили по «зебрі». Нервові водії по обидва боки одного з кращих відрізків міжнародного транспортного коридора, кілометрові черги з вантажівок, легковиків та рейсових автобусів — ніщо не зупиняло людей. 

Банківська спільнота таки домоглася значних поступок зі сторони влади. 30 жовтня Президент України підписав Закон  № 5405-VI  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов’язань», згідно з яким запроваджено практику арешту за рішенням суду заставного майна та у випадках визнання недійсним кредитного договору. 

Дводенний візит до Кіпру Президента Віктора Януковича розпочався із зустрічі у форматі віч-на-віч з Президентом цієї республіки Дімітрісом Хрістофіасом та українсько-кіпрських переговорів у розширеному складі. Глава Української держави заявив: «Україна готова до розвитку та поглиблення ефективного співробітництва з Республікою Кіпр у різних сферах — ми відкриваємо новий етап відносин та готові до їх всебічного поглиблення».