ВІЗИТІВКА

Там, де народилася Наталка-Полтавка

Полтавська область утворена 22 вересня 1937 року. Територія - 28,8 тис. кв. км. Розташована в середній частині Лівобережної України на Придніпровській низовині. Населення - 1621,2 тис. осіб. Найбільші міста: Полтава (обласний центр), Кременчук, Комсомольськ, Лубни, Миргород. Районів - 25, сільських населених пунктів - понад 1800, які об'єднані в 467 сільських рад.

За структурою господарства сучасна Полтавщина - індустріально-аграрна і належить до регіонів із середнім рівнем розвитку промислового виробництва. Найвідоміші підприємства - Крюківський вагонобудівний завод, АвтоКрАЗ, Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат. В області розвивається видобуток нафти і газу. В агросекторі працює понад 500 великих сільгосппідприємств і 600 фермерських господарств. На Полтавщині найбільші площі вирощування кукурудзи, буряків та сої. Територію області охоплює Південна залізниця, яка зв'язує Донбас зі столицею України і західними областями, розташована на головному пасажирському ходу Північ-Крим-Кавказ.

В області 169 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, 46 заказників, 92 пам'ятки природи, 20 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, діє 18 санаторіїв і пансіонатів. Найвідоміший - курорт Миргород, де при лікуванні застосовують природну мінеральну воду. Багато на теренах області археологічних та архітектурних пам'ятників, пам'яток історії та культури, діє 16 відомих музеїв.

Полтавщина дала людству понад 800 відомих імен невтомних трударів, геніальних вчених, талановитих митців і письменників, громадських діячів та політиків.

СИМВОЛІКА

Козацький край, серце України

Герб області - щит, розділений на чотири частини малиновим ромбом, перетятим срібно-лазуровим хвилястим поясом. У першій частині - золотий лапчастий хрест, у другій - червона підкова, у третій - червоне серце, у четвертій - сніп пшениці. Він увінчаний п'ятибаштовою короною і обрамлений гілками калини, оповитими синьо-жовтою стрічкою. Над короною - напис "Полтавщина". Елементи символізують козацькі традиції краю, його могутність і недоторканність, багатство природи та родючість землі, любов і злагоду людей. Серце - елемент герба гетьмана П. Полуботка, В. Кочубея, символізує Полтавщину як серце України, її духовність. Герб затверджений 30 січня 1998 р. XІІІ сесією обласної ради 22 скликання.

Прапор Полтавської області - жовтий козацький хрест на синьому полотнищі. Синій колір за геральдичними правилами XVІІІ століття означає боротьбу за свободу. Затверджений прапор 10 лютого 2000 року рішенням XІ сесії обласної ради 23 скликання.

ПРЯМА МОВА

Наростили промисловий і аграрний потенціал

Олександр УДОВІЧЕНКО,
голова Полтавської обласної
державної адміністрації:

- За період незалежності область зуміла зберегти, а де в чому й наростити свій промисловий і аграрний потенціал, примножити культурні й духовні надбання. Впродовж цього часу виросло і зміцніло унікальне сільськогосподарське підприємство "Агроекологія", де застосовується досвід екологічного землеробства, продовольча продукція якого виробляється за найвищими світовими стандартами, без ГМО та шкідливих добавок. Успішно діють інші потужні, технічно оснащені аграрні підприємства, які достойно продовжують полтавські хліборобські традиції, інвестують у розвиток області, у вирішення соціальних програм.

Відбулися значні якісні зміни на промислових підприємствах області. Нарощує виробництво Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, який забезпечує надходження валютних ресурсів в Україну. На вищу сходинку піднялося виробництво на Крюківському вагонобудівному заводі, на якому освоєно нові технології, де крім вантажних тепер виготовляють пасажирські вагони. Завдяки відновленню економічних зв'язків з Російською Федерацією нарощується виробництво на Кременчуцькому нафтопереробному заводі. А розвиток економіки - це нові можливості соціальної сфери, пенсійного забезпечення, охорони здоров'я, освіти, культури.

В економіку області вдалося залучити понад $530 млн прямих іноземних інвестицій.

За роки незалежності газифіковано більшість населених пунктів Полтавщини, про що довго мріяли мешканці краю.

Відбуваються позитивні процеси в розвитку дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів. Зокрема, в області за минулий та цей роки відновлено роботу 20 дитячих садків, покращено оснащення шкіл комп'ютерною технікою, шкільними автобусами.

Здобутки полтавчан високо оцінено державою: в області в різних галузях працюють сім Героїв України, званнями заслужених працівників галузі та державними нагородами відзначено майже 3 тис. осіб.

Тут у ставках купаються зорі

ЗАПОВІДНІ МІСЦЯ

Родинне гніздо Миколи Гоголя біля райцентру
Шишаки входить у десятку провідних музеїв України

На Полтавщині є два села Гоголевих, одне у Великобагачанському районі, а друге в Шишацькому, що часто збиває з пантелику приїжджих шанувальників творчості Миколи Васильовича. Вони шукають його родинне "гніздо" не там, де треба. Насправді ж Національний музей-заповідник М. Гоголя розташований поряд із Шишаками. Просто треба уважніше дивитися на дорожні покажчики, які стрілками вказують на один із найцікавіших державних туристичних маршрутів.

Колиска Генія

Людський потічок до музею-заповідника не міліє від моменту його відкриття - 1 квітня 1984 року. Правий був перший його директор Лев Вайнгорт, який того дня сказав: "...віднині сюди потягнеться нескінченне паломництво шанувальників славетного Гоголя". Тут були президенти і голови Верховної Ради, перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк і славетний конструктор автоматів Михайло Калашников, знані науковці, артисти, а також дослідники творчості нашого земляка з Японії, Італії, Німеччини, Швеції, Канади. Тут знімали фільми популярні кінорежисери. Тільки за два останні десятиліття заповідник відвідали понад 150 тис. осіб.

Але найбільш людно тут буває у травні і особливо у липні-серпні, під час купальських свят і ярмаркування у Великих Сорочинцях. Чим особливий травень? Тим, що саме в цьому місяці у саду-парку заповідника можна послухати солов'їний спів або посидіти вночі на березі якогось із двох ставків, помилуватися місяцем і зірками, що купаються у його бездонних глибинах. До речі, ці ставки є меморіальними, їх викопали за бажанням батька письменника Василя Гоголя-Яновського ще у ХІХ столітті. В них водиться багато риби: линів, карасів, білих амурів, товстолобиків, коропів. Зариблюють ставки працівники заповідника. І вони ж підтримують у належному стані насадження дубів, лип, кленів, збагачують паркову зону квітниками і декоративними рослинами. Тільки цього року на території заповідника висаджено півсотні кущів троянд, які росли тут і за часів Миколи Васильовича.

Реальне і містичне

Комплекс архітектурних і ландшафтно-природних об'єктів дає уявлення про епоху, в якій жив письменник, - батьківський будинок, флігель, сад-парк, ставки, могили батьків М.Гоголя і зачатки будівництва майбутньої церкви. Є свідчення, що Гоголі-Яновські мали родинну церкву Різдва Богородиці, що була побудована 1821 року на кошти мами і бабусі Миколи Васильовича.

Завідувачка відділом науково-освітньої роботи Національного музею-заповідника М. Гоголя Світлана Кернос говорить, що церква була дуже гарна, чотирикупольна, розрахована приблизно на двісті прихожан. Але в середині 1950-х років її зруйнували, а з цегли побудували у Шишаках районний будинок культури, який і до цього часу функціонує. Тепер співробітники музею мають намір той храм відродити.

Переповідають містичну історію, пов'язану з його відновленням. Начебто полтавські археологи спробували розшукати старий фундамент церкви, але пошуки результату не принесли. Не допомогли і спеціальні пошукові приладдя. І от перед черговим приїздом спеціалістів над заповідником пронісся буревій, який вивернув дерево, що впало прямісінько на те місце, де потім виявили залишки старого фундаменту.

Розповідають тут і про таємничого чорного кота, який періодично то з'являється у музеї, то кудись зникає. А з'явившись знову, поводить себе як господар садиби. Надприродним видається і те, що при вході на територію музею виросли сім беріз. Спочатку дві більші, потім п'ять менших. А відомо, що у Василя Опанасовича та Марії Іванівни Гоголів-Яновських було п'ятеро дітей: син Микола і доньки Марія, Ганна, Ліза і Ольга.

І таких дивовижних історій дізнаєтесь після спілкування з жителями Гоголевого чимало. В усякому разі вони у цю містику вірять.

"Нашому інституту немає аналогів у Європі"

Директор Інституту керамології –
відділення Інституту
народознавства НАН України
Олесь ПОШИВАЙЛО

За роки незалежності найвідомішим і найзнаковішим для України осередком народної художньої культури, загальновизнаною столицею українського гончарства стало містечко Опішне, що на Полтавщині. Нащадок славетної династії гончарів Олесь Пошивайло має до цього пряме відношення.

- Пане Олесю, чим пам'ятне для вас останнє двадцятиліття?

- Насамперед тим, що в Опішному динамічно розгортав свою діяльність Національний музей-заповідник українського гончарства - перший і донині єдиний на всьому пострадянському просторі музейний заклад подібного типу. Це дало можливість ефективніше зберігати, вивчати й популяризувати гончарну спадщину українців. Наукові дослідження вчених музею стали основою для формування в Україні нової наукової дисципліни - керамології. А 2000 року було створено й академічний Інститут керамології - відділення Інституту народознавства НАН України, аналогів якому немає в Європі! Як виявилося згодом, у своєму реформаторському поступові Опішне випереджало законодавців. Існуючі закони унеможливили існування багатофункціональної структури музею-заповідника, тож Колегіум мистецтв та Інститут керамології через кілька років було виведено з підпорядкування музею з наданням кожному структурному підрозділу прав юридичної особи.

- Але ж кризові явища в економіці, відбилися і на музейній галузі країни?

- Так, після того, як з 1996 року музей перестав отримувати цільові бюджетні кошти на придбання експонатів (така ситуація зберігається й донині, незважаючи на статус національного!), ми започаткували проведення національних симпозіумів кераміки. В них брали участь провідні художники-керамісти й гончарі України. За п'ять років в Опішному постала музейна Галерея монументальної й садово-паркової скульптури, Галерея панно українських митців кераміки, які не мають аналогів у країнах близького зарубіжжя! Музейна колекція кераміки стала найбільшою в країні (понад 40 тис. експонатів). А ще з'явилися три меморіальні музеї-садиби, унікальне наукове видавництво "Українське народознавство", кіностудія "Відродження", республіканська спеціалізована бібліотека - Гончарська книгозбірня України, Національний архів українського гончарства.

- Наскільки незалежність держави посприяла розвитку народно-мистецької творчості?

- Останні два десятиліття були благодатними для самореалізації митців та їхнього творчого самоутвердження. Відбувається поступова зміна поколінь. Молоді гончарі та художники-керамісти прагнуть створювати власні майстерні, започатковують родинну гончарну справу, активно мандрують, беручи участь у фестивалях-ярмарках, творчих симпозіумах, виставках-конкурсах. Тобто можливостей для мистецького розвитку стало значно більше. Колосальний поступ здійснила вітчизняна наука про давнє й сучасне гончарство, ствердивши пріоритетні позиції України в розвитку світової керамології.

- Проте багато проблем залишилося нерозв'язаними.

- Так, шлях незалежності був непростим і позначений певними втратами: зачинилися відомі колись керамічні й фарфоро-фаянсові заводи, важко вирішується проблема збереження заводських музейних зібрань. Недосконала законодавча база, хронічне невиконання вже прийнятих рішень, переважаюче лобіювання інтересів великого бізнесу та постійна відсутність коштів на розвиток духовної сфери суспільного буття поступово витісняють українську культуру на задвірки світового культурного поступу. Як і до здобуття Україною незалежності, з новою силою актуалізувалася проблема збереження національної ідентичності.

Тим часом історичний досвід вкотре переконує, що добробут кожної держави, успіх кожного підприємства - не лише в руках їхніх провідників, а й в усвідомленні кожним громадянином персональної відповідальності за долю своєї Батьківщини.

ДОСЬЄ "УК"

Олесь ПОШИВАЙЛО. Народився 1958 р. в Опішному Полтавської області. Закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. О.Горького (1981 р.), аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР (1988 р.). Стажувався в провідних керамологічних і музейних центрах Європи. Доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. І. Нечуя-Левицького. Заступник голови Наглядової ради Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, голова правління Українського керамічного товариства.

КрАЗ представить нову модель

МАШИНОБУДУВАННЯ. Холдингова компанія "АвтоКрАЗ" презентувала у Донецьку новий сміттєвоз. Він призначений для збирання твердих побутових відходів, їх ущільнення, транспортування та механічного вивантаження в місцях утилізації. Машина зручна для застосування як у великих, так і в малих містах.

"КрАЗ" випустив самоскид із новим, пластиковим капотом. Головною особливістю цього автомобіля є 360-сильний 6-циліндровий двигун рідинного охолодження ЯМЗ-6511, що відповідає нормам "Євро-4". Він випускається за ліцензією фірми "Renault" і обладнаний системою рециркуляції вихлопних газів. У самоскида нова панель приладів, кермовий механізм інтегрального типу та інші конструктивні нововведення. Практично повністю змінено дизайн інтер'єру кабіни. Автомобіль обладнаний посиленою балансованою підвіскою задніх мостів і безкамерними шинами підвищеної вантажопідйомності.

Нова модель п'ятого сімейства капотних вантажних автомобілів КрАЗ буде представлена російському споживачеві на 12-й Міжнародній спеціалізованій виставці "Будівельна Техніка й Технології-2011", яка відбудеться в Москві у червні.

Оновлять тролейбусний парк

ПОЇХАЛИ! Сесія Полтавської міськради дозволила КП "Полтаваелектроавтотранс" взяти кредит на закупівлю десяти нових тролейбусів. Про це повідомив заступник міського голови Валентин Герасименко. Після визначення підприємства-продавця, ціни тролейбуса, а також банку, який надасть кредит, місто закупить тролейбуси. Орієнтовна вартість десяти транспортних засобів приблизно 19 млн грн. З урахуванням уже виділених попередньою сесією 3,5 млн грн сума кредиту становитиме 15 млн грн. Пол?тавський міський голова Олександр Мамай вважає, що цієї кількості нових тролейбусів достатньо для міста, аби вирішити його транспортні проблеми.

СЛОВО РОВЕСНИКАМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Хочу бачити Батьківщину самодостатньою!

Наталія ФІЛІПОВА, студентка
Полтавської державної аграрної
академії, перший заступник
голови студентської ради,
депутат Всеукраїнського
студентського Парламенту-2009

- У 2009 році я була студентським мером, депутатом студентського Парламенту України. Проходила стажування в Києві, під час якого відвідала Секретаріат Президента, деякі міністерства, спілкувалася з керівниками нашої держави. Після цього у мене виникало бажання взятися за політичну діяльність. Але скоро зрозуміла, що це не моє. Нині я спрямовую зусилля на те, аби здобути знання і стати хорошим менеджером, бо ця професія затребувана. Мрію бути корисною і своєму місту, хоч я родом із Біликів Кобеляцького району, прагну працювати саме в Полтаві.

Я не згодна з тими студентами, які вважають, що сьогодні важко пробитися, зробити кар'єру. Ледачим завжди важко. Завдяки громадській діяльності я уже була в Росії, тепер мрію з'їздити на літню студентську практику в Англію або Польщу. Кажуть, до здобуття Україною незалежності подібні закордонні практики були неможливими, а людям заборонялося говорити і писати про те, що вони насправді думають. Зараз все інакше. Хоча, на мою думку, іноді по телевізору демонструють не свободу слова, а хамство і розбещеність. Суспільство має бути значно моральнішим.

Мені прикро усвідомлювати, що українці живуть бідніше порівняно з іншими народами, тими ж поляками. І що 20 років виявилося замало для того, щоб держава стала справді незалежною і самодостатньою. А мені хочеться бачити нашу країну саме такою - сильною і заможною.

На Ельбрус - на велосипеді!

ТУРИЗМ. Нестандартно збираються відсвяткувати 20-річчя Незалежності України кременчуцькі туристи. Вони мають намір установити на кавказькому стратовулкані Ельбрус заввишки понад 5600 метрів прапори України, Полтави, Комсомольська та Кременчука. Пол?тавчани планують до 15 серпня підкорити цю вершину в рамках велосипедних туристичних походів вищої категорії в районі Північного Кавказу.

Плюсів більше, ніж мінусів

СТАТИСТИКА. У 2011 р. приріст промислової продукції у металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів у Пол?тавській області становив 35%, хімічній та нафтохімічній промисловості - 30,9%, виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції - 24,2%, обробленні деревини та виробництві виробів із неї, крім меблів, - 14,2%, машинобудуванні - 10%. Такі дані наводить Головне управління статистики в Полтавській області.

Проект окупиться за півтора року

ЕНЕРГЕТИКА. Дочірнє підприємство НАК "Нафтогаз України" ГПУ "Полтавагазвидобування" ввело в експлуатацію на Опішнянському газоконденсатному родовищі новітню компресорну станцію. Станція американського виробництва вартістю 60 млн грн дасть змогу збільшити видобуток газу на 35-40 млн м3, а газового конденсату - на 1-1,5 тис. тонн у рік. Проект має окупитися за півтора року. Аналогічні компресорні станції вже качають газ на Комишнянському і Куличихинському родовищах.