Заголовки в засобах масової інформації останніми місяцями дуже красномовні. «У Росії затримали колишнього одеського депутата, який вивіз з України скіфське золото»; «У Южноукраїнську Миколаївської області релігійні фанатики розбили менгір епохи бронзи»; «У Скобелевому Казанківського району на Миколаївщині чорні археологи з допомогою важкої техніки зруйнували скіфський курган».

Систему часових поясів, запропоновану канадським інженером залізничного транспорту сером Сендфордом Флемінгом і прийняту в багатьох країнах наприкінці XIX століття, ніколи не використовували в оригіналі. Межі поясів виконували й досі виконують із великими відступами від меридіанів. Сендфорд Флемінг, пропонуючи систему часових поясів, у якій межі кожного поясу однаково віддалені від центральних меридіанів (на 7°30), не знав, а можливо, і не здогадувався про існування такого поняття, як рівняння часу (n).

Рік тому український ринок бухгалтерського програмного забезпечення підійшов до своєрідної точки біфуркації (від лат. bifurcus «роздвоєний») — періоду якісної перебудови. Трансформуються як пропозиції розробників, так і запити користувачів софту з державного сектору. Ця трансформація стосується підвищення рівня вимог до характеристик програмного забезпечення, його функціональних і технічних можливостей. 

З 8 до 24 січня включно 2021 року в Україні діятимуть посилені карантинні обмеження.

Відповідну постанову «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» було прийнято на засіданні Кабінету Міністрів 9 грудня.

Світовий досвід переконує, що у країнах, де не було жорсткого карантину під час різдвяних і новорічних канікул, відбувається зростання кількості хворих упродовж двох тижнів. Адже на свята люди активно переміщуються й спілкуються. А епідеміологи дедалі частіше констатують скорочення інкубаційного періоду коронавірусної хвороби в Україні до 7—8 днів і відчутне молодшання захворювання.

Уранці 8 січня 2020 року в столиці Ірану Тегерані зазнав авіакатастрофи український пасажирський літак, який виконував рейс Тегеран — Київ. На борту перебували 167 пасажирів і дев’ятеро членів екіпажу. Усі вони загинули. Екіпаж і двоє пасажирів були громадянами України.

Агресивний натовп, який вривається на сходи Капітолію, розбиті шибки, розчахнуті двері кабінетів американських законодавців, поліцейські, що погрожують зброєю протестувальникам, екстрена евакуація конгресменів — ці кадри шокували світ. Адже захоплення вищої державної установи відбувалося не у країні третього світу, а в цитаделі демократії та верховенства права — Сполучених Штатах Америки, де підвалини, на яких тримається демократично обрана влада, непорушні.

Провідні країни розпочали щеплення своїх громадян від COVID-19. Українцям доведеться почекати, позаяк вакцина стане доступною не так швидко, як хотілося б, і далеко не всім. Про найближчі перспективи пандемії та про те, чи виправдане рішення влади знову посадити країну під замок розповів завідувач кафедри системного аналізу та інформаційних технологій доктор технічних наук, професор, науковий керівник науково-дослідної лабораторії екологічних досліджень та екологічного моніторингу Вінницького національного технічного університету Віталій МОКІН.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови № 1236 від 9 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». 

Щойно закінчився 2020 рік, який для більшості українців запам’ятається як час пандемії COVID-19. Проте він увійде в історію і як найтепліший за останні 140 років. За даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, де щойно узагальнено матеріали спостережень за минулий рік, середньорічна температура повітря в Києві досягла 10,9°С, що на 0,3°С вища за попередній торішній максимум. Рекордно високу температуру спостерігали другий рік поспіль, чого також ніколи не було з 1881-го.