• Як стабілізувати довіру до державної банківської системи?

    Стратегічні пріоритети  Уряду визначаються передусім стабільністю державних фінансів та високою стійкістю фінансової системи.

    Зокрема, постановою КМУ від 20 січня 2016 р. № 37 «Деякі питання виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги» влада має намір убезпечити ризики фінансових операцій за допомогою встановлення чітких вимог до уповноважених банків. Серед них визначені наступні: частка активів банку має становити не менше як 1% банківської системи, банк володіє облігаціями внутрішньої державної позики в розмірі не менш як 20% регулятивного капіталу банку, на час проведення конкурсу банк провадить діяльність на банківському ринку не менше трьох років тощо.

  • Наталя БОРОДЮК

    Крим заповнюється не туристами, а брехнею

    Цього разу вирішила не обмежуватися лише словесними коментарями на адресу авторів кримського електронного туристичного тижневика, який продовжує доставляти мені пошта. Скажу одразу: аби про тамтешнє життя судити з їхніх повідомлень, то назву півострова треба змінювати на Едем. З них дізнаюся, що там туристичне життя кипить о будь-якій порі: від іноземців нема відбою — сюди запраг приїхати мало не весь Китай, круїзні лайнери теж завертають, а злітна смуга в Сімферополі мало не вгинається від безперервного турпотоку. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Петро ПОРОШЕНКО: «Відбуваються незворотні зміни!»

    Захід відбувся просто неба в Адміністрації Президента. Глава держави вийшов до акредитованих від сотні видань 230 представників ЗМІ без запізнень. Його перші слова — вітання з майбутнім Днем журналіста. Свободу слова названо головним індикатором справжньої європейськості України та одним зі здобутків Революції гідності. Петро Порошенко пообіцяв присутнім відверту розмову. Тривала вона близько двох годин. Від журналістів очікували гострих запитань. Та цього не сталося. Однак глава держави зміг означити здобутки та досягнення за рік, перспективи й відносини зі світом. Багато проблем залишилося, як то кажуть, за кадром. 

  • Херсон не залишає друзів без нагляду

    Команда одного з найбільших і найавторитетніших фестивалів в Україні зробила неможливе: в нинішній ситуації зібрала в Херсоні 29 театрів із шести країн світу, які за дев’ять днів показали 32 вистави різних жанрів, стилів і напрямів. Окрім вистав у сквері, що поблизу Музично-драматичного театру ім. Куліша — організатора фестивалю, активно працювала Green zone, де проводили майстер-класи, музичні вечори, читали п’єси, презентували книжки українських драматургів, зустрічі з учасниками фестивалю.

    «Мельпомену Таврії» відкрив столичний Національний театр ім. І. Франка виставою із символічною для фестивалю назвою «Зірка, або Інтоксикація театром» британського драматурга Ноеля Кауарда із Поліною Лазовою і Богданом Бенюком у головних ролях. П’єса-шарж іронічно відкрила глядачам театральні лаштунки зі стосунками та рефлексіями як зірок, так і їхнього оточення. А Національний театр ім. Лесі Українки, навпаки, показав свою виставу в останній фестивальний день. Трагікомедія «Дрібниці життя» за оповіданнями Чехова сприймається як актуальний заклик: будьте толерантні, уважні до ближніх, бо саме дрібниці можуть ускладнити наше життя. 

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    У Чернігові започаткували Міжнародний фестиваль документального патріотичного кіно

    Хай на кілька днів, але колишній княжий град Чернігів набув статусу столиці документального кіно. Достовірні кадри сучасної історії — це неоціненний подарунок нащадкам. Адже оцінка того, що відбувається нині, часто скидається на розмову бджоли і мухи: перша бачить лише прекрасні квіти, друга — гидкі смітники. Щоб збагнути, хто з них правий і який світ насправді, потрібно роздивитися його власними очима. Що й робили і шанувальники кіно, і поважне журі в складі відомих і в Україні, і за її межами митців Богдана Бенюка, Михайла Іллєнка та Сергія Маслобойщикова на чолі з польським гуру кіно, лауреатом головного призу Венеціанського кінофестивалю «Золотий лев» Кшиштофом Зануссі. 

  • Народний артист України Фемій Мустафаєв: «АТОвці дали мені позивний — «Каддафі»

    Коли майже 65 років тому в родині Мансура й Хатідже Мустафаєвих народився син Фемій, батьки й гадки не мали, що в майбутньому він стане гордістю української оперної і пісенної сцени. Бо хіба можливим було це в умовах Ферганської долини, в маленькому радгоспі-поселенні? Тільки й перспективи, що продовжувати вести батьківську хліборобську борозну за тисячі кілометрів від рідної землі, з якої їх, кримських татар, депортували в сумнозвісному 1944-му.

    Багато разів зустрічаючись зі співаком, не перестаю дивуватися його по-особливому світлій одухотвореності, шанобливому ставленню до співрозмовників. А коли виходить на сцену, стає немов розкриленим перед світом, даруючи слухачам неповторний тембр голосу. Сьогодні Фемій МУСТАФАЄВ — гість «УК». 

  • Про що співає зелене море тайги

    ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

    Істинно український художник

    Нові «бабки» на старих речах

    Відвертість несамовитого 

  • Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ

    Природа у нас одна, аспекти різні

    Природа в Україні завжди чудова, особливо на початку літа. Цієї пори і тепло, і сонячно, навколо зелено і радісно на душі. Та все-таки існують обставини, пов’язані з природою, які дещо турбують. Йдеться про об’єкти природно-заповідного фонду. Задля збереження природи в Україні їх створено кілька тисяч. Це природні заповідники, національні природні парки, ботанічні сади тощо. Вони більш-менш рівномірно розташовані по території країни: десь трохи більше, десь — менше. Лише в Києві їх майже 200. Тут обмежено господарську діяльність, натомість передбачено відвідування їх з метою відпочинку, наукових досліджень тощо. 

  • Інформує ЦВК

    Перелік громадських організацій, яким Центральною виборчою комісією надано дозвіл мати офіційних спостерігачів під час проміжних виборів народних депутатів України 17 липня 2016 року в одномандатних виборчих округах № 23, 27, 85, 114, 151, 183, 206

  • З лічильником заплатимо менше

    Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 5 травня ухвалила рішення про здорожчання з першого липня плати за централізоване опалення та постачання гарячої води на 75—90%. Нові тарифи на опалення і гарячу воду безпосередньо пов’язані з ціною на газ, а він, нагадаємо, в Україні з 1 травня коштує 6,88 гривні за кубометр. Та споживачам важко зрозуміти, як їх формують. Про нові тарифи й про те, як можна зменшити навантаження на сімейні бюджети споживачів, говоримо з членом НКРЕКП Русланом МАШЛЯКІВСЬКИМ.